Визначте засоби творення комiчного в повiстi Г. Квiтки-Основ'яненка Конотопська вiдьма
Повiсть Г. Квiтки-Основ'яненка Конотопська вiдьма належить до групи бурлескно-реалiстичних творiв i видiляється гостротою i соцiальним змiстом
сатири. ïï основним змiстом є сатира на козацький
старшинський устрiй. На стиль повiстi та на мову ïï
героïв вiдчутно вплинули гумор, сатира, смiх Енеïди.
Кожний роздiл починається фразою Смутний i невеселий… чи
Смутно i невесело…, яка лейтмотивом проходить крiзь усю повiсть i
створює вiдповiдний настрiй i художню тональнiсть. Цей прийом
єдинопочатку (анафора), ужитий автором iз певною метою: вiн
дає читачевi зрозумiти мертвотне, позбавлене всякоï думки,
iснування конотопськоï верхiвки.
У гумористичному планi показано низку епiзодiв, зокрема, коли писар
пропонує Забрьосi перелiчити сотню козакiв, на що останнiй
вiдповiв: Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так лiкiв бiльш
тридцяти не знаю. Лiчи сам i роби, як знаєш, ти на те писар; а я
усе опiсля пiдпишу, бо я на те сотник, щоб не лiчити, а тiльки
пiдписувати. А коли писар не мiг написати лепорт, то вирiшив зробити
його з хворостини, на якiй зробив сто зарубок (це означало, що в сотнi
сто козакiв). Писар нiяк не мiг пройти з цiєю хворостиною в
сотникову свiтлицю i пропонує або стiну протяти, або стелю
пiдняти. Щоб внести в хату хворостину, писар переламав ïï i
тодi нiяк не мiг дорахуватись одного козака. Се ти як переламав
хворостину, так вона якраз на козаковi хруснула. От ти, держачи
ïï на двi половини, тим одного i не долiчувавсь. У цьому
епiзодi письменник висмiяв безтолкового писаря, який хотiв помститися
сотниковi.
Смiшними є i самi прiзвища героïв (Забрьоха, Пiстряк,
Халявський). У гумористичному забарвленнi письменник подає в
повiстi епiзод про чаклування вiдьми Явдохи, коли пан сотник Забрьоха
летiв на днищi до хорунжiвни Олени. Забрьоха з Конотопу пiд хмарами
полетiв, мов ворона на Безверхий хутiр сватись до хорунжiвни.
Смiшним у повiстi є епiзод, коли вiдьму Явдоху катували. Вона
напустила ману на людей, i виявилося, що вони били не вiдьму, а колоду.
За допомогою смiху Квiтка викриває бездарнiсть адмiнiстративного
апарату. У своïй повiстi письменник пiшов шляхом зображення
комiчного, висмiявши свавiлля i самодурство козацькоï старшини.
Висновок. Сатирична повiсть Г. Квiтки-Основ'яненка була передусiм
спрямована на викриття й засудженняя козацько-старшинськоï
адмiнiстрацiï, духовного й морального виродження козацькоï
старшини, пережиткiв минулого.
