Визначте засоби творення комiчного в повiстi Г. Квiтки-Основ'яненка Конотопська вiдьма

Повiсть Г. Квiтки-Основ'яненка Конотопська вiдьма належить до групи бурлескно- реалiстичних творiв i видiляється гостротою i соцiальним змiстом сатири. ïï основним змiстом є сатира на козацький старшинський устрiй. На стиль повiстi та на мову ïï героïв вiдчутно вплинули гумор, сатира, смiх Енеïди.
Кожний роздiл починається фразою Смутний i невеселий… чи Смутно i невесело…, яка лейтмотивом проходить крiзь усю повiсть i створює вiдповiдний настрiй i художню тональнiсть. Цей прийом єдинопочатку (анафора), ужитий автором iз певною метою: вiн дає читачевi зрозумiти мертвотне, позбавлене всякоï думки, iснування конотопськоï верхiвки.
У гумористичному планi показано низку епiзодiв, зокрема, коли писар пропонує Забрьосi перелiчити сотню козакiв, на що останнiй вiдповiв: Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так лiкiв бiльш тридцяти не знаю. Лiчи сам i роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опiсля пiдпишу, бо я на те сотник, щоб не лiчити, а тiльки пiдписувати. А коли писар не мiг написати лепорт, то вирiшив зробити його з хворостини, на якiй зробив сто зарубок (це означало, що в сотнi сто козакiв). Писар нiяк не мiг пройти з цiєю хворостиною в сотникову свiтлицю i пропонує або стiну протяти, або стелю пiдняти. Щоб внести в хату хворостину, писар переламав ïï i тодi нiяк не мiг дорахуватись одного козака. Се ти як переламав хворостину, так вона якраз на козаковi хруснула. От ти, держачи ïï на двi половини, тим одного i не долiчувавсь. У цьому епiзодi письменник висмiяв безтолкового писаря, який хотiв помститися сотниковi.
Смiшними є i самi прiзвища героïв (Забрьоха, Пiстряк, Халявський). У гумористичному забарвленнi письменник подає в повiстi епiзод про чаклування вiдьми Явдохи, коли пан сотник Забрьоха летiв на днищi до хорунжiвни Олени. Забрьоха з Конотопу пiд хмарами полетiв, мов ворона на Безверхий хутiр сватись до хорунжiвни.
Смiшним у повiстi є епiзод, коли вiдьму Явдоху катували. Вона напустила ману на людей, i виявилося, що вони били не вiдьму, а колоду.
За допомогою смiху Квiтка викриває бездарнiсть адмiнiстративного апарату. У своïй повiстi письменник пiшов шляхом зображення комiчного, висмiявши свавiлля i самодурство козацькоï старшини.
Висновок. Сатирична повiсть Г. Квiтки-Основ'яненка була передусiм спрямована на викриття й засудженняя козацько-старшинськоï адмiнiстрацiï, духовного й морального виродження козацькоï старшини, пережиткiв минулого.