Визначте жанровi, сюжетнi та композицiйнi особливостi роману П. Кулiша Чорна рада

Пантелеймон Кулiш видатний поет i прозаïк, драматург i перекладач,
критик i публiцист, iсторик i етнограф, мовознавець i культурний дiяч,
автор першого iсторичного роману в украïнськiй лiтературi. Роман
Чорна рада, за висловом I. Франка, найкращий iсторичний твiр того часу.
Ще в молодому вiцi письменник задумав написати iсторичний роман. Цей
намiр посилився пiд впливом повiстi М. Гоголя Тарас Бульба . Але П.
Кулiш свiй твiр вирiшив написати на реальнiй iсторичнiй основi, на
правдивих фактах, зафiксованих лiтописцями.
Найдовершенiшим прозовим твором П. Кулiша, класичним здобутком
украïнськоï лiтератури є соцiально-iсторичний роман
Чорна рада. Хронiка 1663 року. Першу його редакцiю автор написав
украïнською мовою у 1845-1869 роках. Однак через процес над
учасниками Кирило-Мефодiïвського товариства опублiкувати твiр не
вдалося. 1850 року П. Кулiш створив другу редакцiю роману
украïнською мовою i опублiкував його у журналi Русская беседа у
власному перекладi росiйською мовою. 1857 року в Петербурзi роман вийшов
окремими виданнями украïнською та росiйською мовами.
Звернення П. Кулiша до iсторiï рiдного народу не випадкове.
Iдеï нацiонального вiдродження i народностi, що панували серед
патрiотично настроєноï украïнськоï
iнтелiгенцiï, ґрунтувались на iсторичному матерiалi та
фольклорi. Другим важливим чинником став романтизм, характерною рисою
якого було звернення до iсторичного минулого, зокрема до життя i проблем
украïнського козацтва.
На тлi реальних подiй та ситуацiй, в яких беруть участь iсторичнi особи,
автор малює подiï, обставини, ситуацiï, дiйових осiб,
створених його поетичною уявою.
Iсторичною основою Чорноï ради є подiï, що вiдбулися
пiсля Переяславськоï угоди 1654 року. Боротьба за гетьманування
пiсля смертi Богдана Хмельницького стала гострою, як нiколи до того. Вiд
рiзних соцiальних груп висунутими на гетьманство були Павло Тетеря, Яким
Сомко та Iван Брю-ховецький. Отже, претендентiв було троє, а
булава одна. На Чорнiй радi гетьманом було обрано Брюховецького, який
пiдступно завоював прихильнiсть низiв, хоч насправдi зневажав ïх.
Перемiгши своïх конкурентiв, Брюховецький скарав Сомка та його
прибiчникiв на горло.
Матерiал для свого роману Кулiш брав з багатьох джерел: Истории Ма-
лоросии М. Маркевича, Истории Малой России Д. Бантиш-Каменського,
друкованих i рукописних козацьких лiтописiв (зокрема Самовидця та Грабян-
ки), старовинних документiв, що знаходив сам в архiвах монастирiв i
рiзних установ, а також з фольклору дум, iсторичних пiсень, переказiв,
легенд, казок про козаччину. Iз цими творами вiн знайомився не тiльки
читаючи численнi вже тодi збiрники, а й слухаючи розповiдi безпосередньо
з уст народу. Це дало можливiсть створити низку правдивих, конкретно-
iсторичних подiй, ситуацiй, обставин, а також характерiв, вiдтворити
iнтереси й настроï представникiв рiзних соцiальних груп тогочасного
суспiльства.
Створюючи образи представникiв рiзних прошаркiв суспiльства, автор
застосував засоби i реалiстичного, i романтичного методiв. Окремi
персонажi надiленi надприродними вмiннями й силою, тож деякi подiï
та ситуацiï позначенi фантастикою.
Роман Чорна рада є своєрiдною енциклопедiєю
украïнського життя XVII столiття. На сторiнках роману читач
зустрiне i чарiвну Лесю Череванiвну, i суворого у своïй вiдданостi
Украïнi полковника Шрама, i химерного запорозького отамана Кирила
Тура, романтичного i мужнього лицаря-звитяжця Петра Шраменка, гетьманiв
по-державному мудрого Сомка i лукавого Брюховецького, охоронця козацьких
звичаïв та традицiй козацькоï демократiï Пугача,
заможного хуторянина Череваня, народного фiлософа i проповiдника
кобзаря, мiщан та iнших. Кожен з них яскрава iндивiдуальнiсть,
самобутнiй характер, ïх об'єднують спiльнi риси
украïнськоï нацiональноï психологiï, етики, моралi
тощо. Незрiдка нацiональний характер у романi це органiчна єднiсть
протилежностей.
Роман Чорна рада був першим романом в украïнськiй лiтературi i
вiдiграв велику роль у розвитку украïнськоï романiстики, був
школою для прозаïкiв утому, як будувати захоплюючий сюжет, як
створювати романтичнi образи, як майстерно компонувати, як вiдтворити
живий колорит епохи. 6
У романi простежуються двi сюжетнi лiнiï соцiальна та любовна. Всi
дiйовi особи (iсторичнi й вигаданi рiзко подiляються на двi групи:
прибiчники Сомка й прибiчники Брюховецького). На мовi роману позначився
вплив використаних автором джерел. Стиль козацьких лiтописiв виразно
вiдчувається у кульмiнацiйному епiзодi (чорна рада). Авторський
текст i мова персонажiв ряснiють барвистими прислiв'ями, приказками,
жартiвливими висловами уривками з пiсень та дум.
По сутi, Чорна рада є iсторичним романом-хронiкою. Для цього
жанрового рiзновиду характерне правдиве вiдтворення в образах i картинах
видатних подiй iсторiï зi збереженням ïх часовоï
послiдовностi. Основнi персонажi iсторичнi особи, що активно проявили
себе за цих подiй.
Роман Чорна рада засвiдчив, що украïнський народ має свою
давню i гiдну пошани iсторiю, велику культуру.
Роман був високо оцiнений Тарасом Шевченком, котрий дякував авторовi за
твiр, яким зачитувався. В романi виведено низку iсторичних постатей, якi
вiдiграли свою роль у пiсляхмельницькiй добi. Це Яким Сомко, Iван Брюхо-
вецький, Матвiй Гвинтовка, нiжинський полковник Васюта.
Висновок. Перший iсторичний роман новоï украïнськоï
лiтератури це Чорна рада П. Кулiша, в якому автор виклав своï
роздуми про iсторичний шлях народу. Це розповiдь про суперечливi i
трагiчнi подiï з iсторiï козацькоï Украïни, над якою
автор працював чотирнадцять рокiв.
Опорнi слова й поняття: iсторичний роман, роман-хронiка, нацiональне
вiдродження, украïнська романiстика, романтичнi образи.
Додатковий матерiал. Дослiдники про творчiсть П. Кулiша,
Чижевський Д. I. Iсторiя украïнськоï лiтератури (вiд початкiв
до доби реалiзму). Тернопiль, 1994.-С. 420.
Справдi визначний твiр молодих рокiв Кулiша це його iсторичний роман
Чорна рада. Вiн збудований на поважних iсторичних студiях та за
допомогою мистецьких засобiв, з якими Кулiш зазнайомився в творах
основоположника iсторичного роману Вальтера Скотта.
За традицiєю В. Скотта, змальовуючи масовi сцени, Кулiш дає
картину рiзноманiт-
Них соцiальних iнтересiв i конфлiктiв, що на цих iнтересах базуються. В
цих конфлiктах беруть участь люди рiзноï поваги, характеру, вдачi.
Замiсть iдеалiзованого образу дiстаємо образ народу з
рiзноманiтним, широким життям. Iсторичнi сили, козацтво понизове та
городове, мiщани, старшина, селянство, змальованi Кулiшем на пiдставi
його студiй методом Вальтера Скотта, з окремих реплiк, замiток окремих
людей складається суцiльна картина наростання та змiни настрою
натовпу; Кулiш малює, а не витлумачує та освiтлює, в
цьому мистецька сила роману.