Розвиток атомiстики в XIX столiттi
Всеосяжнiсть принципiв термодинамiки, вiдкритих i розроблених до цьогочасу й, зокрема, другого початку, змушувала фiзикiв-теоретикiв шукати
причини унiверсальноï моцi термодинамiки. У результатi в науцi
виникли два напрямки: феноменологическое й атомiстичне.
Феноменологическое напрямок не вважав за необхiдне шукати бiльше
глибоких причин фiзичних процесiв, воно обмежувало завдання вивчення
природи описом явищ на основi експериментально встановлених принципiв.
Енергетики Гельм, Оствальд i iншi вважали енергiю основним поняттям
науки, а такi поняття, як матерiя, сила, похiдними й навiть зайвими
Що стосується подання про атоми й молекули, то енергетики, а також
вiденський фiзик ернст Мах, один з видних прихильникiв
феноменологического напрямку, уважали цi подання продуктами чистоï
фантазiï, аналогiчними поданням про вiдьом i примар Однак такi
виднi представники науки, як Клаузиус, Максвелл, а потiм Больцман, з
успiхом розробляли молекулярно-кiнетичну теорiю
Максвелл, Клаузиус, Больцман, Гиббс, розвиваючи фiзичну атомiстику,
шукали закони, що керують поводженням колективу атомiв i молекул,
роблячи по можливостi простi гiпотези про будову самих атомiв. В XIX в.
єдиним засобом спостерiгати взаємодiï атомiв i
визначати ïхнi iндивiдуальнi особливостi були хiмiчнi реакцiï.
Саме в надрах хiмiчноï атомiстики народилася перша гiпотеза про
будову всiх атомiв з атомiв водню (Проут, 1815).
В 1859 р. було зроблено важливе вiдкриття в оптику, фiзик Густав Кирхгос
( 1824-1887) i хiмiк Роберт Бунзен (1811-1899) вiдкрили спектральний
аналiз, що дав у руки хiмiкам новий потужний засiб дослiдження


