Моделi миру

Метод моделювання став одним з основних способiв пiзнання завдяки
кiбернетицi й створенню ЕОМ, нарiвнi зi спостереженням i експериментом.
Данi моделi охоплюють величезнi галузевi масштаби. Вони поширюються вiд
моделей функцiонування пiдприємства й економiчноï галузi до
комплексних моделей керування бiогеоценозами, еколого-економiчних
моделей рацiонального природокористування в межах цiлих регiонiв, до
глобальних моделей. Першi моделi миру були побудованi в 1972 роцi.
Ґрунтувалися вони на методах системноï динамiки Дж.
Форрестера. Вони були нацiленi на вироблення сценарiïв розвитку
всього людства в його взаєминах з бiосферою. Це виявилося дуже
багатообiцяючим напрямком
Недолiк полягав у надмiрно високому ступенi узагальнення змiнних. Вони
характеризували процеси, що протiкають у свiтi. Також недолiком
з'явилося те, що були вiдсутнi данi про особливостi й традицiï
рiзних культур i т. д.
Однак данi недолiки поступово переборювалися в процесi створення
наступних глобальних моделей
Глобальнi моделi були побудованi М. Месаровичем i е. Пестелем на основi
теорiï iєрархiчних систем. В. Леонтьевим розробленi в
економiцi методи витрати — випуск.
Моделi приймали усе бiльше конструктивний характер, орiєнтуючись
на розгляд питань полiпшення iснуючого еколого-економiчного положення на
планетi Подальший прогрес у глобальному моделюваннi очiкується на
шляхах побудови моделей, усе бiльше адекватнi реальностi, що сполучать у
собi глобальний, регiональнi й локальнi моменти
Унiверсальний характер моделювання на ЕОМ дає можливiсть синтезу
найрiзноманiтнiших знань, а властивий моделюванню на ЕОМ функцiональний
пiдхiд служить цiлям керування складними системами. Прогрес в областi
моделювання варто очiкувати не на шляху протиставлення одних типiв
моделей iншим, а на основi ïх синтезу
Уточненню цiлей i засобiв реконструкцiï реальностi сприяє
перетворювальна функцiя моделювання. Синтезу знань — завданню, що
має першорядне значення на сучасному етапi вивчення миру
сприяє властива моделюванню трансляцiйна функцiя
Моделювання може принести найбiльшу користь у тому випадку, якщо буде
сполучатися з iншими видами дослiджень. Значення машинного моделювання
не треба абсолютизировать, у зв'язку iз труднощами формалiзацiï
багатьох важливих даних, необхiдних для побудови глобальних моделей
Зараз уже можна говорити як про однiй з основних, про перетворювальну
функцiю моделювання, виконуючи яку воно вносить прямий вклад в
оптимiзацiю складних систем. Метод моделювання стає необхiдним
засобом, як пiзнання, так i перетворення дiйсностi, простираючись на
вивчення усе бiльше складних систем
От уже довгi роки спори щодо ефективностi застосування кiбернетичних
моделей у глобальних дослiдженнях не вмовкають. Багато дослiдникiв
уважають, що контринтуитивное поводження властиво тим системам, якi
перебувають у критичнiй ситуацiï. Дж. Форрестер, що дослiджував
метод системноï динамiки, висунув так званий контринтуитивний
принцип. Цей принцип полягає в тiм, що складнi системи
функцiонують таким чином, що це принципово суперечить людськiй
iнтуïцiï, i в такий спосiб машини можуть дати бiльше точний
прогноз ïхнього поводження, чим людина