Основнi структурнi компоненти i стилiстичнi можливостi мови

Нинi в свiтi приблизно 6 тисяч рiзних мов. Кожна з них репрезентує певну соцiальну спiльнiсть людей, особливе надбання етносу (народу).
Немає мови взагалi ( всемови ) , тобто мови для всiх. Це лише абстрактно- уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спiлкується з iншими конкретною мовою (народною, нацiональною) або послуговується дiалектним мовленням певним рiзновидом загальнонародноï мови, який не має лiтературноï нормативностi.
Кожна мова має те, що зближує ïï з iншими мовами i вiдрiзняє вiд iнших мов, становить ïï неповторну самобутнiсть. Водночас мови мають тотожну побудову, бо кожна утворена з однакових структурних компонентiв (елементiв, частин). Основними з них є:
фонетична (звукова), фонетико-фонологiчна система. До неï належать такi мовнi одиницi, як фонеми, звуки, найрiзноманiтнiшi поєднання ïх, усi фонетичнi процеси в словах, склади слiв, наголошування слiв, особливостi ïх вимови;
лексичний (словниковий) склад, або лексика. Це всi наявнi в мовi повнозначнi i неповнозначнi (службовi) слова, а також вигуки;
фразеологiчний склад. Вiн мiстить стiйкi сполучення слiв (фразеологiзми) типу байдики бити, замилювати очi; Що посiєш, те й пожнеш i под.;
граматична будова. Вона охоплює всю сукупнiсть форм слiв, морфем (коренiв, префiксiв, суфiксiв, закiнчень), усi способи творення i змiнювання слiв, поєднання ïх у словосполученнях i реченнях, усю сукупнiсть типiв словосполучень i речень.
Граматична будова мови членується i внутрiшньо. Ïï частинами є:
морфемна будова. До неï входять морфеми (коренi слiв i афiкси);
словотвiрна будова. Вона мiстить способи й засоби творення слiв за допомогою афiксiв, словоскладання та iн.;
морфологiчна будова. Ïï елементами є слова всiх частин мови i властивi ïм морфологiчнi (граматичнi) категорiï i значення;
синтаксична будова. Вона охоплює всi члени речення, словосполучення, речення, еквiваленти (своєрiднi комунiкативнi замiнники) речень (Так; Нi!; Хiба? та iн.).
Тiльки сукупно всi основнi структурнi компоненти мови утворюють мову особливу специфiчну систему знакiв, з допомогою яких люди спiлкуються, обмiнюючись з iншими своïми думками й почуваннями.
Для стилiстики найважливiшими є тi основнi структурнi компоненти мови, яким властива певна семантика (лексичне значення). Це слова й утворенi з них
фразеологiзми, члени речення i сформованi з них речення. Всi одиницi мови мають звукову природу складаються з фонем, через що звуковим оформленням мовних одиниць суттєво визначається стилiстика мови, певна функцiя кожного слова, словосполучення, речення i тексту.
Оволодiння стилiстикою украïнськоï мови передбачає вивчення ïï функцiональних можливостей, ïï спiл- кувального потенцiалу. Це вимагає ґрунтовного знання того, як саме внутрiшньо членується наша мова, з яких основних структурних компонентiв вона сформувалась, якi мовнi одиницi становлять специфiчний i формуючий матерiал кожного з чотирьох основних структурних компонентiв мови.