Основнi структурнi компоненти i стилiстичнi можливостi мови

Нинi в свiтi приблизно 6 тисяч рiзних мов. Кожна з них репрезентує
певну соцiальну спiльнiсть людей, особливе надбання етносу (народу).
Немає мови взагалi ( всемови ) , тобто мови для всiх. Це лише абстрактно-
уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спiлкується з
iншими конкретною мовою (народною, нацiональною) або
послуговується дiалектним мовленням певним рiзновидом
загальнонародноï мови, який не має лiтературноï
нормативностi.
Кожна мова має те, що зближує ïï з iншими мовами i
вiдрiзняє вiд iнших мов, становить ïï неповторну
самобутнiсть. Водночас мови мають тотожну побудову, бо кожна утворена з
однакових структурних компонентiв (елементiв, частин). Основними з них
є:
фонетична (звукова), фонетико-фонологiчна система. До неï належать
такi мовнi одиницi, як фонеми, звуки, найрiзноманiтнiшi поєднання
ïх, усi фонетичнi процеси в словах, склади слiв, наголошування
слiв, особливостi ïх вимови;
лексичний (словниковий) склад, або лексика. Це всi наявнi в мовi
повнозначнi i неповнозначнi (службовi) слова, а також вигуки;
фразеологiчний склад. Вiн мiстить стiйкi сполучення слiв (фразеологiзми)
типу байдики бити, замилювати очi; Що посiєш, те й пожнеш i под.;
граматична будова. Вона охоплює всю сукупнiсть форм слiв, морфем
(коренiв, префiксiв, суфiксiв, закiнчень), усi способи творення i
змiнювання слiв, поєднання ïх у словосполученнях i реченнях,
усю сукупнiсть типiв словосполучень i речень.
Граматична будова мови членується i внутрiшньо. Ïï
частинами є:
морфемна будова. До неï входять морфеми (коренi слiв i афiкси);
словотвiрна будова. Вона мiстить способи й засоби творення слiв за
допомогою афiксiв, словоскладання та iн.;
морфологiчна будова. Ïï елементами є слова всiх частин
мови i властивi ïм морфологiчнi (граматичнi) категорiï i
значення;
синтаксична будова. Вона охоплює всi члени речення,
словосполучення, речення, еквiваленти (своєрiднi комунiкативнi
замiнники) речень (Так; Нi!; Хiба? та iн.).
Тiльки сукупно всi основнi структурнi компоненти мови утворюють мову
особливу специфiчну систему знакiв, з допомогою яких люди спiлкуються,
обмiнюючись з iншими своïми думками й почуваннями.
Для стилiстики найважливiшими є тi основнi структурнi компоненти
мови, яким властива певна семантика (лексичне значення). Це слова й
утворенi з них
фразеологiзми, члени речення i сформованi з них речення. Всi одиницi
мови мають звукову природу складаються з фонем, через що звуковим
оформленням мовних одиниць суттєво визначається стилiстика
мови, певна функцiя кожного слова, словосполучення, речення i тексту.
Оволодiння стилiстикою украïнськоï мови передбачає
вивчення ïï функцiональних можливостей, ïï спiл-
кувального потенцiалу. Це вимагає ґрунтовного знання того,
як саме внутрiшньо членується наша мова, з яких основних
структурних компонентiв вона сформувалась, якi мовнi одиницi становлять
специфiчний i формуючий матерiал кожного з чотирьох основних структурних
компонентiв мови.