Дикi учинки Платона Ангела

Твiр по п'єсi Коломийца Дикий Ангел. Пiсля ознайомлення iз твором Олексiя Коломийца Дикий Ангел, у мене виникли складнi й неоднозначнi почуття щодо героïв п'єси, ïх учинков. Менi здається, що ця п'єса про елементарний батькiвський егоïзм. Егоïзм одних батькiв виявляється у вседозволеностi, а iнших — у причепливому контролi життя дiтей. Так i в п'єсi представлено два типи виховання, i обоє вiдображають батькiвський егоïзм. Герой п'єси Крячко — пенсiонер, сусiд Платона Ангела — не розумiє вчинки свого давнього приятеля. У нього один уже дорослий син, i батько плачеться, що той пiшов у життя кривою стежкою. У всiм вiн висуває обвинувачення школi, комсомолу, куди його затягли, тому що треба, щоб взрастала органiзацiя, мiлiцiю, що ходить — руками в кишенi. От i сидить молодий Крячко у в'язницi, тому що до двадцяти рокiв жив на всiм готовому й вирiс моральним калiкою
Батько не займався вихованням сина, не вмiв або не хотiв привчати його до роботи, передоручив свою батькiвську справу школi, комсомолу, мiлiцiï
Платон Ангел зовсiм по-iншому виявляє свiй нездоровий батькiвський егоïзм. Сам вiн прожив гiдне життя: воював з ворогом, багато працював, заробляв чималi грошi, змалку й синiв привчав до роботи. Дiти не вiдпочивали й на лiтнiх канiкулах, не ïздили по Артекам, а всi заробленi грошi вiддавали батьковi. Поки дiти були малими — це зрозумiло: батько вмiє краще розпорядитися доходами сiм'ï. Але це правило залишилося й тодi, коли дiти стали дорослими, почали працювати, одержувати чималi зарплати. Батько продовжував контролювати всi ïхнi доходи, не вважаючись зi смаками молодих, з модою; сам вирiшував, що кому купити, на що можна витратити грошi, а що почекає. Мало того, Платон намагається влiзти й в особисте життя своïх дiтей. Вiн дає оцiнку вiдносинам сина Федора iз замужньою жiнкою Клавой, збирає в себе будинку цей любовний трикутник i, по сутi, примушує Клаву зiзнатися чоловiковi в тiм, що не любить i кидає його, хоча мiж нею й Федором ще нiчого не вирiшено Платон уважає, що дiти завжди й у всiм повиннi слухати його, а ïхню долю вiн уже вирiшить сам. Без батькiвського дозволу — нi на курси англiйськоï мови, нi нове плаття купити. От дiтям i доводиться робити так, щоб батько не довiдався: доня Таня приховує частину премiï, а син Павлик замiсть того, щоб ïхати на канiкули на Пiвнiч заробляти грошi, таємно одружився. Вiн розумiв, що заздалегiдь повiдомити батька про своï намiри — це значить просити в нього дозволу й натрапити на грiзну заборону. Оскiльки дiти вже розписалися й змiнити нiчого не можна, те Платон просто виставляє сина з невiсткою за дверi, хоча добре знає, що ïхня любов може й не витримати раю в куренi. Вiн сам говорить: У куренi живе бiднiсть, а бiднiсть перегризала горло любовi, хоч який би вона не була! Виходить, вiн розумiє, що щастю сина загрожує реальна небезпека, але батькiвський егоïзм перемагає батькiвську любов. Вiн прожив своє життя, а тепер хоче прожити життя своïх дiтей. Декларує, що в Конституцiï треба записати: Iз шiстнадцяти рокiв — є свiй хлiб!, а сам контролює кожний крок дорослих синiв i донi
Допомагати, пiдтримувати й контролювати, нав'язувати свiй спосiб життя — це в характерi наших батькiв. Говорять, що на Заходi батьки опiкуються дiтьми до сiмнадцяти вiсiмнадцяти рокiв. Закiнчив школу — i йди в бiле свiтло, живи окремо, працюй, заробляй, учися й живи на власнi грошi. А за це батька-маму можеш називати по iм'ю, як чужих людей. I нехай на старiсть не сподiваються, що син або доня будуть цiкавитися життям батькiв i доглядати за ними. У найкращому разi допоможуть оселитися в будинку для старих людей i наймуть доглядальницю. А з iншого боку, не можна бути в сiм'ï диким Ангелом, контролювати всi, вiдмовляти в самостiйностi вже дорослим людям
Iстину необхiдно шукати десь посерединi: пiклуватися про дiтей, учити ïх жити, привчати до роботи, виховувати в любовi й вимогливостi, але при цьому надавати можливiсть самостiйно вирiшувати свою долю