Художнiй метод елегiйного романтизму

Романтизм як новий лiтературний напрямок, що глибоко торкнулося всi
областi словесного мистецтва, створює не тiльки новий iдейно-
образний мир, але й новий художнiй метод, новi принципи й засоби
художнього вiдбиття дiйсностi. Особливостi романтичного художнього
методу визначаються тим новим змiстом, що вносить романтизм в iдейно-
образний мир мистецтва, тим новим суспiльним свiтоглядом, на основi
якого виникає романтичний напрямок у лiтературi. Iдейнi
розходження окремих плинiв романтизму так чи iнакше вiдбиваються й на
ïхньому художньому методi. Однак романтизму як системi художнiх
принципiв властивi деякi загальнi особливостi, i саме це зближає
мiж собою рiзного романтичного плину
Протиставляючи свiй мрiйливий мир реальноï дiйсностi, поет-романтик
прагне втiлити цей мир в образах. Тому романтичний образ, вiдбиваючи тi
або iншi елементи дiйсностi (а це властиво природi художнього образа),
стає в той же час втiленням елементiв, явищ романтичного миру,
створеного уявою поета, втiленням його мрiï, його iдеалу. Такий,
наприклад, романтичний образ Теона, у якому риси навченого досвiдом
життя античного споглядальника служать для В. А. Жуковського засобом
втiлити свiй iдеал людини. На цьому ґрунтi виникає
характерний для романтизму вiдлiт фантазiï вiд життя, з'являються
елементи фантастики, символiки. Такi характери й сюжети в баладах В. А.
Жуковського або осси-анические образи в елегiях Батюшкова. З таким
спiввiдношенням реального й iдеальна, зовнiшня й внутрiшнього зв'язана
суб'єктивнiсть, властива художньому методу романтизму. Створюючи
художнi образи, романтик треба не стiльки об'єктивнiй логiцi
розвитку явищ, об'єктивним закономiрностям самоï дiйсностi,
скiльки логiцi свого сприйняття об'єктивних явищ, закономiрностям
свого внутрiшнього миру. Не об'єкт, а суб'єкт, не дiйснiсть,
а особистiсть художника стають основним принципом побудови образа. Поет-
Романтик, по вираженню Жуковського, дивиться на життя крiзь призму
серця.
Цим визначається роль лiричного початку у творчостi романтикiв, що
глибоко проникає в них в епiчнi (балада , поема) i драматичнi
жанри. Лiрика ж у романтикiв здобуває характер поетичноï
сповiдi, творчого щоденника. У вiршi До друзiв, що є як би
присвятою до Досвiдiв у вiршах i прозi, Батюшков просить прийняти список
його вiршiв, у яких приятельство знайде його почуття, iсторiю його
страстей
Художнiй метод романтизму був значним етапом на шляху до реалiзму. Вiд
рацiоналiстичноï абстрактностi, характерноï для класицизму,
вiд однобiчного суб'єктивiзму, властивого сентименталiзму, вiд
схематизму в зображеннi характерiв, що становить слабке мiсце
натуралiзму кiнця XVIII — початку XIX в., романтики пiднялися до
конкретного розумiння й вираження внутрiшнього миру людини в його
складностi й суперечливостi. Але це була конкретнiсть психологiчна, а не
соцiально-iсторична. Розкрити особистiсть у ïï нацiональнiй,
соцiальнiй, iсторичнiй визначеностi романтики ще не вмiли. Це завдання
могло бути вирiшене тiльки методом реалiзму