Дикi учинки Платона Ангела

Твiр по п'єсi Коломийца Дикий Ангел. Пiсля ознайомлення iз твором
Олексiя Коломийца Дикий Ангел, у мене виникли складнi й неоднозначнi
почуття щодо героïв п'єси, ïх учинков. Менi
здається, що ця п'єса про елементарний батькiвський
егоïзм. Егоïзм одних батькiв виявляється у
вседозволеностi, а iнших — у причепливому контролi життя дiтей.
Так i в п'єсi представлено два типи виховання, i обоє
вiдображають батькiвський егоïзм. Герой п'єси Крячко —
пенсiонер, сусiд Платона Ангела — не розумiє вчинки свого
давнього приятеля. У нього один уже дорослий син, i батько плачеться, що
той пiшов у життя кривою стежкою. У всiм вiн висуває обвинувачення
школi, комсомолу, куди його затягли, тому що треба, щоб взрастала
органiзацiя, мiлiцiю, що ходить — руками в кишенi. От i сидить
молодий Крячко у в'язницi, тому що до двадцяти рокiв жив на всiм
готовому й вирiс моральним калiкою
Батько не займався вихованням сина, не вмiв або не хотiв привчати його
до роботи, передоручив свою батькiвську справу школi, комсомолу,
мiлiцiï
Платон Ангел зовсiм по-iншому виявляє свiй нездоровий батькiвський
егоïзм. Сам вiн прожив гiдне життя: воював з ворогом, багато
працював, заробляв чималi грошi, змалку й синiв привчав до роботи. Дiти
не вiдпочивали й на лiтнiх канiкулах, не ïздили по Артекам, а всi
заробленi грошi вiддавали батьковi. Поки дiти були малими — це
зрозумiло: батько вмiє краще розпорядитися доходами сiм'ï.
Але це правило залишилося й тодi, коли дiти стали дорослими, почали
працювати, одержувати чималi зарплати. Батько продовжував контролювати
всi ïхнi доходи, не вважаючись зi смаками молодих, з модою; сам
вирiшував, що кому купити, на що можна витратити грошi, а що
почекає. Мало того, Платон намагається влiзти й в особисте
життя своïх дiтей. Вiн дає оцiнку вiдносинам сина Федора iз
замужньою жiнкою Клавой, збирає в себе будинку цей любовний
трикутник i, по сутi, примушує Клаву зiзнатися чоловiковi в тiм,
що не любить i кидає його, хоча мiж нею й Федором ще нiчого не
вирiшено Платон уважає, що дiти завжди й у всiм повиннi слухати
його, а ïхню долю вiн уже вирiшить сам. Без батькiвського дозволу
— нi на курси англiйськоï мови, нi нове плаття купити. От
дiтям i доводиться робити так, щоб батько не довiдався: доня Таня
приховує частину премiï, а син Павлик замiсть того, щоб
ïхати на канiкули на Пiвнiч заробляти грошi, таємно
одружився. Вiн розумiв, що заздалегiдь повiдомити батька про своï
намiри — це значить просити в нього дозволу й натрапити на грiзну
заборону. Оскiльки дiти вже розписалися й змiнити нiчого не можна, те
Платон просто виставляє сина з невiсткою за дверi, хоча добре
знає, що ïхня любов може й не витримати раю в куренi. Вiн сам
говорить: У куренi живе бiднiсть, а бiднiсть перегризала горло любовi,
хоч який би вона не була! Виходить, вiн розумiє, що щастю сина
загрожує реальна небезпека, але батькiвський егоïзм
перемагає батькiвську любов. Вiн прожив своє життя, а тепер
хоче прожити життя своïх дiтей. Декларує, що в
Конституцiï треба записати: Iз шiстнадцяти рокiв — є
свiй хлiб!, а сам контролює кожний крок дорослих синiв i донi
Допомагати, пiдтримувати й контролювати, нав'язувати свiй спосiб життя
— це в характерi наших батькiв. Говорять, що на Заходi батьки
опiкуються дiтьми до сiмнадцяти вiсiмнадцяти рокiв. Закiнчив школу
— i йди в бiле свiтло, живи окремо, працюй, заробляй, учися й живи
на власнi грошi. А за це батька-маму можеш називати по iм'ю, як чужих
людей. I нехай на старiсть не сподiваються, що син або доня будуть
цiкавитися життям батькiв i доглядати за ними. У найкращому разi
допоможуть оселитися в будинку для старих людей i наймуть доглядальницю.
А з iншого боку, не можна бути в сiм'ï диким Ангелом, контролювати
всi, вiдмовляти в самостiйностi вже дорослим людям
Iстину необхiдно шукати десь посерединi: пiклуватися про дiтей, учити
ïх жити, привчати до роботи, виховувати в любовi й вимогливостi,
але при цьому надавати можливiсть самостiйно вирiшувати свою долю