Росiйська шкiльна лiтература (огляд)

Як частина загальноï художньоï лiтератури Росiйська шкiльна
лiтература сформувалася на основi прогресивних традицiй росiянцi й
свiтовiй класичнiй лiтературi й уснiй народнiй творчостi . Як вiдомо,
свiтогляд не народжується разом з людиною, вона формується
протягом всього його життя, дозрiває в процесi пiзнання дiйсностi.
Нiж ранiше й послiдовнiше почне формуватися матерiалiстичний свiтогляд
людини, тим повнiше й точнiше буде його бачення миру, тим сильнiше стане
вiн сам, тим бiльше зможе дати людям
Твердження нового творчого методу в лiтературi пов'язане з iменами А.
М. Горького, А. С. Серафiмовича, А. С. Невєрова, В. В.
Маяковського, К. И. Чуковського й ряду iнших письменникiв. Найбiльш
значна роль у формуваннi росiйськоï лiтератури належить А. М.
Горькому. В 1918 роцi вiн пише доповiдну записку Про видання
росiйськоï художньоï лiтератури, у якiй говорить про
необхiднiсть видавати для потреб школи добутку росiйських класикiв
XVIII, XIX столiть i усний народной поезiï. При його сприяннi було
органiзовано державне радянське видавництво Всесвiтня лiтература; воно
випускало кращi добутки свiтовоï класики й для дитячого чтения. У
дитячих i юнацьких серiях за перiод з 1918 по 1920 рiк були виданi 72
книги росiйських i iноземних класикiв: А. С. Пушкiна, М. Ю. Лермонтова,
И. А. Крилова, Н. А. Некрасова, Л. Н. Толстого, А. Доде, Г. Сенкевича й
iнших письменникiв
Викладаючи мети й завдання видання, письменник звернувся з Словом до
дорослих: У пропонованому журналi ми — у мiру сил наших —
будемо прагнути виховати в дiтях дух активностi, iнтерес i повага до
сили розуму, до пошукiв науки, до великого завдання мистецтва —
зробити людини сильним i гарним. Перший дитячий журнал був покликаний
розвивати прогресивнi iдеï свiтогляду. На його сторiнках
друкувалися добутки з новою iдейно-художньою спрямованiстю:
антирелiгiйна казка М. Горького Яшка; оповiдання В. Шишкова Дзеркальце
— про шляхетнiсть трудовоï людини; iсторичнi оповiдання й
нариси А. Чапигина (наприклад, Повз зiрки). Вiддiл Клуб допитливих
помiщав вiдомостi про винахiдникiв, вiдкриття, наукових досягненнях.
Пiвгодини в добу, Нiч у мiшку, Що можуть зробити народнi маси, Цiннiсть
працi, Тiло й машина — так називалися невеликi статтi, нариси,
повiдомлення цього вiддiлу
У журналi спiвробiтничали багато талановитих людей; у числi його
iлюстраторiв були В. Конашевич i А. Маковский. Журнал супроводжувався
особливими додатками, серед яких були навчальнi посiбники, карти, iгри.
У виглядi додатка виходила й Бiблiотека журналу Пiвнiчне сяйво; у
неï були включенi кращi добутки дореволюцiйноï й сучасноï
лiтератури. Журнал Пiвнiчне сяйво проiснував два роки, але вiн був одним
з тих видань, якi заклали основи росiйськоï перiодичноï преси
Створенням добуткiв у цiй областi росiйськоï лiтератури починають
займатися М. Горький, В. В. Маяковський, А. Н. Толстой, А. С.
Невєров, М. М. Пришвiн , С. Т. Григор'єв, С. Я. Маршак, А.
П. Гайдар, Б. С. Житков, В. В. Бiанкi, М. Я Iльïн i багато хто
iншi. Росiйська шкiльна лiтература почуває постiйну увагу з боку
уряду