Професiйна армiя США

Соцiально-економiчнi аспекти переходу до професiйноï армiï в
США. КОМПЛЕКТУВАННЯ збройних сил на добровiльнiй основi — стара
американська традицiя, що бере початок ще з XVIII столiття. У
пiслявоєнний перiод у структурi спецiальностей вiйськовослужбовцiв
рядового й сержантського складу вiдбулися iстотнi зрушення. Частка
фахiвцiв з електронiки зросла бiльш нiж в 3 рази, технiчних — в 2
рази, вiйськовослужбовцiв iз загальним вишколом, включаючи бойовi
спецiальностi, знизилася на 8 %.
Поряд з ростом числа спецiальностей, що вимагають професiйних знань,
збiльшилися витрати на навчання i його строки. Якщо в 50-х роках на
пiдготовку пiлота винищувача F-84 було потрiбно бiльше 69 тис. доларiв,
то в 80-х тiльки первинна лiтна пiдготовка одного вiйськовослужбовця
обходилася вже в 370 тис. доларiв, а льотчика-винищувача — 1, 8-
1,9 млн. доларiв. Строки навчання класних фахiвцiв вимiряються тепер не
тижнями й мiсяцями, як ранiше, а роками.
Очевидно, що данi фактори роблять сильний вплив i на систему
комплектування збройних сил особовим складом. Заклична система в силу
деяких важливих характеристик (короткi термiни служби, психологiчна
мотивацiя призовникiв i т.д.) мало пристосована до нинiшнього рiвня
професiйних вимог. Добровiльний принцип наймання на строк вiд 3-х до 6-i
рокiв з можливiстю його продовження краще задовольняє цим вимогам.
У числi позитивних моментiв, у добровiльних збройних силах бiльше частка
рядових i сержантiв, що уклав контакти на другий строк, у результатi
чого знизився рiвень ïхньоï змiнюваностi. Це привело до
зменшення потреби в прийомi новобранцiв, скоротило витрати на
ïхнє навчання й перемiщення вiйськовослужбовцiв. Однак бiльшi
побоювання викликала ймовiрнiсть падiння iнтелектуального рiвня
новобранцiв i вiйськовослужбовцiв у цiлому.
Гладкому й безболiсному переходу до найманоï системи комплектування
збройних сил сприяли загальна ситуацiя в краïнi: вивiд вiйськ з
В'єтнаму дозволив скоротити числен. збройних сил, крiм того,
особливий вплив зробили падiння престижу вiйськовоï служби й широкi
антивоєннi настроï серед американськоï громадськостi,
обумовленi непопулярнiстю вiйни в Iндокитаï.
Невiд'ємним елементом переходу до найманоï системи
комплектування було вдосконалювання структури збройних сил. Зменшення
ïхньоï чисельностi проводилося в основному за рахунок
допомiжних i сил, що забезпечують. З метою пiдвищення ефективностi
використання людських ресурсiв була скорочена частка високооплачуваних
категорiй вiйськовослужбовцiв, деякi вiйськовi посади були замiненi
цивiльними.
Завдяки повнiстю добровiльному принципу комплектування значно скоротився
щорiчний набiр рекрутiв у регулярнi сили.
У США при оцiнцi якостi новобранцiв використовуються два критерiï:
частка имеющих середню освiту й частка тих, хто по iнтелектуальному
рiвнi потрапив у першi 3 групи (усього 5) при проведеннi спецiального
квалiфiкацiйного тесту. Перевiрцi пiддаються всi кандидати: особи з 4-й
групи приймаються обмежено й тiльки на певнi посади, з 5-й групи в
збройнi сили не приймаються.
Рiвень освiченостi новобранцiв має велике значення, тому що втрати
протягом першого термiну служби новобранцiв iз середньою освiтою в 2
рази нижче, нiж в iнших групах. У зв'язку iз цим конгрес прийняв закон
про те, що як мiнiмум 65 % новобранцiв-чоловiкiв повиннi бути з
дипломами про середню освiту.
Таким чином, у результатi переходу до добровiльного принципу
комплектування чисельнiсть регулярних збройних сил США зменшилася на 213
тис. чоловiк, знизився рiвень змiнюваностi вiйськовослужбовцiв першого
термiну служби, збiльшилася частка рядових i сержантiв, а також
пiдвищився iнтелектуальний рiвень новобранцiв. Витрати по статтi Змiст
вiйськовослужбовцiв за першi 3 роки в поточних цiнах виросли на 5,6 %, а
в постiйних цiнах скоротилися на 19 %.
Вiйськово-полiтичне керiвництво США вважає найману систему набору
досить ефективноï. По оцiнках закордонних фахiвцiв змiст збройних
сил такоï ж ефективностi щорiчно обходилося б США в на 2,5 млрд.
доларiв дорожче.
Вiйськовi засоби масовоï iнформацiï США являють собою
розгалужену й досить гнучку систему, що виконує iнформацiйнi,
виховну й освiтню функцiï, споює особовий склад навколо iдей
вiдданостi американському способу життя, формує певнi
орiєнтири в процесi рiшення завдань повсякденноï дiяльностi
вiйськ. Через них здiйснюється постiйний iдейно-психологiчний
вплив на конкретнi аудиторiï вiйськовослужбовцiв як у США, так i за
рубежем.
У сухопутних вiйськах i ВВС питання дiяльностi засобiв масовоï
iнформацiï вирiшуються спецiально створеними службами по зв'язку iз
громадськiстю, а у ВМС службою iнформацiï. Загальна чисельнiсть
фахiвцiв зi зв'язку iз громадськiстю становить приблизно 7-7,5 тис.
чоловiк. Крiм того, для роботи в цiй сферi активно залучаються цивiльнi
службовцi.
Комплектування служби вироблятися в основному вiйськовослужбовцями, що
пройшли пiдготовку в спецiальних навчальних закладах, насамперед у школi
iнформацiï збройних сил США. Вона перебувати у Форт-Бенджамин
Харисон (штат Iндiана) . Строк навчання 10 тижнiв.
Пiд керiвництвом служб по зв'язку iнформацiйнi центри покликанi
забезпечувати потреби мiнiстерств видiв збройних сил у пропагандистських
матерiалах для печатки, радiо, телемовлення, i т.д.
1) Друкованi перiодичнi видання.
Особливiстю вiйськових перiодичних видань є те, що практично всi
ïхнi спiвробiтники — колишнi вiйськовослужбовцi (вiдставники)
. Вони професiйнi журналiсти, фахiвцi зi зв'язку iз громадськiстю, мають
вище утворення й науковi стипендiï. Засоби на йдуть вiд
передплатникiв (передплатна цiна на рiк 20 доларiв, для членiв
асоцiацiï — 10) . Кормi того, видання одержують не малий
прибуток вiд реклами: рiчний дохiд становить до 5 млн. доларiв. Одна
четирехцветная сторiнка реклами в Арми коштує понад 4 тис.
доларiв. Грошi йдуть до фонду асоцiацiï.
2) Радiомовлення й телебачення.
Радiо- i телевiзiйна система Пентагона є найбiльшою у свiтi по
моцi й охопленню аудиторiï. Вона розташовує майже 300
наземними радiо- i тiлi станцiями (крiм того 70 установленi на кораблях)
, основна ïхня частина за межами США. Аудиторiя тiльки служби
радiомовлення й телебачення ВВС становить 250 млн. чоловiк.
Всi вiдомостi, що надходять iз районiв бойових дiй, повиннi бути
пропущенi через вiйськову цензуру й фахiвцiв зi зв'язку iз
громадськiстю. Це викликано негативним впливом засобiв масовоï
iнформацiï на суспiльну думку при висвiтленнi бойових дiй у перiод
вiйни в Iндокитаï. Iз цiєю метою пiд час подiй у Перськiй
затоцi був створений нацiональний центр новин мiнiстерства оборони. Це
дозволило сконцентрувати увагу американськоï й свiтовоï
суспiльноï думки на тих моментах проведення операцiï Бура в
пустелi, якi вiйськове керiвництво США вважало найбiльш важливими. Сам
хiд вiйни в Перськiй затоцi i його висвiтлення американською пресою
ґрунтувалися насамперед на пропагандi позитивних елементiв участi
збройних сил США в бойових дiях за межами краïни.