Властивостi матерiï i ïï атрибути

Вище вже говорилося, що матерiя має безлiч властивостей. Коротко
перелiчимо найбiльш загальнi з них. До ïхнього числа ставляться, у
першу чергу, рух, простiр i час, що є атрибутами матерiï,
тобто тим, що забезпечує ïхнє буття. Далi. Матерiя
вiчна й нескiнченна. Це означає, що вона нiколи не мала початку в
часi й просторi й не буде мати кiнця. Принцип неуничтожимости й
несотворимости матерiï й рухи є наступною властивiстю
матерiï. Цей принцип конкретно реалiзується в численних
законах збереження. Важливою властивiстю матерiï є здатнiсть
до взаємоперетворення рiзних видiв матерiï друг у друга.
Звiдси треба, що окремi види матерiï можуть зникнути, але при цьому
в певнiм кiлькiсному спiввiдношеннi з'являються iншi ïï види.
I цей процес нескiнченний. Про властивiсть невичерпностi матерiï ми
вже говорили

Нарештi, матерiя характеризується суперечливiстю, єднiстю
перериваною й безперервного, єднiстю кiнцевою й нескiнченного,
абсолютнiстю й вiдноснiстю й т.д.

Вивчаючи властивостi матерiï, можна помiтити ïх нерозривний
дiалектичний взаємозв'язок. Однi властивостi взаимообуславливают
iншi неï властивостi

Матерiя має й складну структурну будову. На основi досягнень
сучасноï науки ми можемо вказати деякi ïï види й
структурнi рiвнi. Вiдомо, що до кiнця XIX в. природознавство не йшло
далi молекул i атомiв. З вiдкриттям радiоактивностi електронiв почався
прорив фiзики в бiльше глибокi областi матерiï. Причому,
пiдкреслимо ще раз, принципово новим при цьому є вiдмова вiд
абсолютизацiï якихось первокирпичиков, незмiнноï сутностi
речей. У цей час фiзикою вiдкрита безлiч рiзних елементарних часток.
Виявилося, що кожна частка має свiй антипод — античастинку,
що має з нею однакову масу, але протилежний заряд, спин i т.д.
Нейтральнi частки також мають своï античастинки, що вiдрiзняються
протилежнiстю спина й iншi характеристики. Частки й античастинки,
взаємодiючи, “анiгiлюють”, тобто зникають,
перетворюючись в iншi частки. Наприклад, електрон i позитрон,
анiгiлюючи, перетворюються у два фотони

Симетричнiсть елементарних часток дозволяє висловити припущення
про можливiсть iснування антисвiту, що складає з античастинок,
антиатомiв i антиречовини. Причому всi закони, що дiють в антисвiтi,
повиннi бути аналогiчними законам нашого миру

Загальна кiлькiсть часток, включаючи й так званi
“резонанси”, часовий промiжок життя, який надзвичайно малий,
досягає зараз приблизно цифри 3ОО. Передвiщається iснування
гiпотетичних часток — кваркiв, що мають дробовий заряд. Кварки
поки не вiдкритi, але без них неможливо задовiльно пояснити деякi квантово-
механiчнi явища. Не виключено, що в недалекому майбутньому це теоретичне
пророкування знайде експериментальне пiдтвердження

Систематизуючи вiдомi вiдомостi про будову матерiï, можна вказати
наступну ïï структурну картину

По-перше, варто видiлити три основних види матерiï, до яких
ставляться: речовина, антиречовина й поле. Вiдомi електромагнiтнi,
гравiтацiйнi, електроннi, мезоннi й iн. поля. Загалом кажучи, з кожною
елементарною часткою зв'язане вiдповiдне ïй поле. До речовини
ставляться елементарнi частки (крiм фотонiв), атоми, молекули, макро- i
мегатела, тобто все те, що має масу спокою

Всi зазначенi види матерiï дiалектично взаємозалежнi мiж
собою. Iлюстрацiєю цього є вiдкриття в 1922 р. Луи де
Бройлем двоïстого характеру елементарних часток, якi в одних умовах
виявляють свою корпускулярну природу, а в iншi — хвильовi якостi
По-друге, у самому загальному видi можна видiлити наступнi структурнi
рiвнi матерiï:

1. Елементарнi частки й полючи

2. Атомно-молекулярний рiвень

3. Всi макротiла, рiдини й гази

4. Космiчнi об'єкти: галактики, зорянi асоцiацiï, туманностi
й т.д.

5. Бiологiчний рiвень, живу природу

6. Соцiальний рiвень — суспiльство

Кожний структурний рiвень матерiï у своєму русi, розвитку
пiдкоряється своïм специфiчним законам. Так, наприклад, на
першому структурному рiвнi властивостi елементарних часток i полiв
описуються законами квантовоï фiзики, якi носять iмовiрнiсний,
статистичний характер. Своï закони дiють у живiй природi. За
особливими законами функцiонує людське суспiльство. Є цiлий
ряд законiв, що дiють на всiх структурних рiвнях матерiï (закони
дiалектики, закон всесвiтнього тяжiння й iн.), що є одним зi
свiдчень нерозривного взаємозв'язку всiх цих рiвнiв

Усякий бiльше високий рiвень матерiï мiстить у собi бiльше низькi
ïï рiвнi. Наприклад, атоми й молекули мiстять у собi
елементарнi частки, макротiла складаються з елементарних часток, атомiв
i молекул. Однак матерiальнi утворення на бiльше високому рiвнi не
є просто механiчною сумою елементiв нижчого рiвня. Це якiсно новi
матерiальнi утворення, iз властивостями, що докорiнно вiдрiзняються вiд
простоï суми властивостей складених елементiв, що й знаходить
своє вираження в специфiцi законiв, що описують ïх. Вiдомо,
що атом, що складається з рiзнорiдно заряджених часток,
нейтральний. Або класичний приклад. Кисень пiдтримує горiння,
водень горить, а вода, молекули якоï складаються з кисню й водню,
гасить вогонь. Далi. Суспiльство є сукупнiсть окремих людей
— биосоциальних iстот. Разом з тим суспiльство несводимо нi до
окремоï людини, нi до деякоï суми людей

По-третє, виходячи з наведеноï вище класифiкацiï, можна
видiлити три рiзних сфери матерiï: неживу, живу й социально-
организованную — суспiльство. Вище ми розглядали цi сфери в iншiй
площинi. Справа в тому, що всяка класифiкацiя вiдносна, а тому залежно
вiд потреб пiзнання можна давати всiляку класифiкацiю рiвнiв, сфер i
т.д., що вiдбивають складну, багатогранну структуру матерiï.
Пiдкреслимо, що вибрана та або iнша пiдстава класифiкацiï є
лише вiдбиття рiзноманiття самоï об'єктивноï реальностi.
Можна видiлити мiкро-, макро- i мегамир. Цим класифiкацiя структури
матерiï не вичерпується, можливi й iншi пiдходи кней.