Властивостi матерiï i ïï атрибути

Вище вже говорилося, що матерiя має безлiч властивостей. Коротко перелiчимо найбiльш загальнi з них. До ïхнього числа ставляться, у першу чергу, рух, простiр i час, що є атрибутами матерiï, тобто тим, що забезпечує ïхнє буття. Далi. Матерiя вiчна й нескiнченна. Це означає, що вона нiколи не мала початку в часi й просторi й не буде мати кiнця. Принцип неуничтожимости й несотворимости матерiï й рухи є наступною властивiстю матерiï. Цей принцип конкретно реалiзується в численних законах збереження. Важливою властивiстю матерiï є здатнiсть до взаємоперетворення рiзних видiв матерiï друг у друга. Звiдси треба, що окремi види матерiï можуть зникнути, але при цьому в певнiм кiлькiсному спiввiдношеннi з'являються iншi ïï види. I цей процес нескiнченний. Про властивiсть невичерпностi матерiï ми вже говорили
Нарештi, матерiя характеризується суперечливiстю, єднiстю перериваною й безперервного, єднiстю кiнцевою й нескiнченного, абсолютнiстю й вiдноснiстю й т.д.
Вивчаючи властивостi матерiï, можна помiтити ïх нерозривний дiалектичний взаємозв'язок. Однi властивостi взаимообуславливают iншi неï властивостi
Матерiя має й складну структурну будову. На основi досягнень сучасноï науки ми можемо вказати деякi ïï види й структурнi рiвнi. Вiдомо, що до кiнця XIX в. природознавство не йшло далi молекул i атомiв. З вiдкриттям радiоактивностi електронiв почався прорив фiзики в бiльше глибокi областi матерiï. Причому, пiдкреслимо ще раз, принципово новим при цьому є вiдмова вiд абсолютизацiï якихось первокирпичиков, незмiнноï сутностi речей. У цей час фiзикою вiдкрита безлiч рiзних елементарних часток. Виявилося, що кожна частка має свiй антипод — античастинку, що має з нею однакову масу, але протилежний заряд, спин i т.д. Нейтральнi частки також мають своï античастинки, що вiдрiзняються протилежнiстю спина й iншi характеристики. Частки й античастинки, взаємодiючи, “анiгiлюють”, тобто зникають, перетворюючись в iншi частки. Наприклад, електрон i позитрон, анiгiлюючи, перетворюються у два фотони
Симетричнiсть елементарних часток дозволяє висловити припущення про можливiсть iснування антисвiту, що складає з античастинок, антиатомiв i антиречовини. Причому всi закони, що дiють в антисвiтi, повиннi бути аналогiчними законам нашого миру
Загальна кiлькiсть часток, включаючи й так званi “резонанси”, часовий промiжок життя, який надзвичайно малий, досягає зараз приблизно цифри 3ОО. Передвiщається iснування гiпотетичних часток — кваркiв, що мають дробовий заряд. Кварки поки не вiдкритi, але без них неможливо задовiльно пояснити деякi квантово- механiчнi явища. Не виключено, що в недалекому майбутньому це теоретичне пророкування знайде експериментальне пiдтвердження
Систематизуючи вiдомi вiдомостi про будову матерiï, можна вказати наступну ïï структурну картину
По-перше, варто видiлити три основних види матерiï, до яких ставляться: речовина, антиречовина й поле. Вiдомi електромагнiтнi, гравiтацiйнi, електроннi, мезоннi й iн. поля. Загалом кажучи, з кожною елементарною часткою зв'язане вiдповiдне ïй поле. До речовини ставляться елементарнi частки (крiм фотонiв), атоми, молекули, макро- i мегатела, тобто все те, що має масу спокою
Всi зазначенi види матерiï дiалектично взаємозалежнi мiж собою. Iлюстрацiєю цього є вiдкриття в 1922 р. Луи де Бройлем двоïстого характеру елементарних часток, якi в одних умовах виявляють свою корпускулярну природу, а в iншi — хвильовi якостi По-друге, у самому загальному видi можна видiлити наступнi структурнi рiвнi матерiï:
1. Елементарнi частки й полючи
2. Атомно-молекулярний рiвень
3. Всi макротiла, рiдини й гази
4. Космiчнi об'єкти: галактики, зорянi асоцiацiï, туманностi
      й т.д.
5. Бiологiчний рiвень, живу природу
6. Соцiальний рiвень — суспiльство
Кожний структурний рiвень матерiï у своєму русi, розвитку пiдкоряється своïм специфiчним законам. Так, наприклад, на першому структурному рiвнi властивостi елементарних часток i полiв описуються законами квантовоï фiзики, якi носять iмовiрнiсний, статистичний характер. Своï закони дiють у живiй природi. За особливими законами функцiонує людське суспiльство. Є цiлий ряд законiв, що дiють на всiх структурних рiвнях матерiï (закони дiалектики, закон всесвiтнього тяжiння й iн.), що є одним зi свiдчень нерозривного взаємозв'язку всiх цих рiвнiв
Усякий бiльше високий рiвень матерiï мiстить у собi бiльше низькi ïï рiвнi. Наприклад, атоми й молекули мiстять у собi елементарнi частки, макротiла складаються з елементарних часток, атомiв i молекул. Однак матерiальнi утворення на бiльше високому рiвнi не є просто механiчною сумою елементiв нижчого рiвня. Це якiсно новi матерiальнi утворення, iз властивостями, що докорiнно вiдрiзняються вiд простоï суми властивостей складених елементiв, що й знаходить своє вираження в специфiцi законiв, що описують ïх. Вiдомо, що атом, що складається з рiзнорiдно заряджених часток, нейтральний. Або класичний приклад. Кисень пiдтримує горiння, водень горить, а вода, молекули якоï складаються з кисню й водню, гасить вогонь. Далi. Суспiльство є сукупнiсть окремих людей — биосоциальних iстот. Разом з тим суспiльство несводимо нi до окремоï людини, нi до деякоï суми людей
По-третє, виходячи з наведеноï вище класифiкацiï, можна видiлити три рiзних сфери матерiï: неживу, живу й социально- организованную — суспiльство. Вище ми розглядали цi сфери в iншiй площинi. Справа в тому, що всяка класифiкацiя вiдносна, а тому залежно вiд потреб пiзнання можна давати всiляку класифiкацiю рiвнiв, сфер i т.д., що вiдбивають складну, багатогранну структуру матерiï. Пiдкреслимо, що вибрана та або iнша пiдстава класифiкацiï є лише вiдбиття рiзноманiття самоï об'єктивноï реальностi. Можна видiлити мiкро-, макро- i мегамир. Цим класифiкацiя структури матерiï не вичерпується, можливi й iншi пiдходи кней.