Майстер i Маргарита

Роман Майстер i Маргарита зробив на мене незабутнє враження. У
ньому органiчно переплетенi давня давнина й теперiшнє, реальне й
потойбiчне. Крiзь цi сюжетнi лiнiï проходить тема iстини. Вона як
би поєднує всiх персонажiв, цементує оповiдання.
Зразком кристальноï чесностi в романi є Иешуа Га-Ноцри.
Варто згадати сцену допиту Иешуа Понтiєм Пiлатом. Спокушений
життям прокуратор, можливо, уперше за увесь час свого iснування побачило
абсолютно чесну людину. Його вражає сусiдство в Иешуа мудростi з
наïвнiстю. У головi прокуратора не укладається, чому ця
слабка, квола людина не хоче збрехати, щоб урятувати своє життя,
адже це так легко. Прокураторовi було б простiше прийняти Га-Ноцри за
недоумкуватого, чим повiрити в його абсолютну чеснiсть, адже одне тiльки
iснування цiєï людини викриває всiх i вся в неправдi, у
лицемiрствi. Як хотiлося б Пiлатовi зберегти життя Иешуа, але вiн
боïться влади кесаря, вигнання
Вiн, великий прокуратор, вiдзначений печаткою влади, змушений лицемiрити
й брехати, а цей бурлака, що коштує на краю могили, з такою
легкiстю залишається правдивим Перед смертю Иешуа говорить, що
нiкого не винить у своïй загибелi, але додає, що у числi
людських порокiв одним iз самих головних вiн уважає боягузтво.
Як це нi дивно, але другим зразком правдивости'предстает у романi
сатана. Його чеснiсть трохи iншого сорту: це право сильного. Вiн
постiйно викриває в неправдi простих смертних i карає
ïх за цю неправду
Автор призиває читачiв придивитися до миру навколо, до себе самим,
усвiдомити наскiльки глибоко в наше життя проникнула неправда. Воланд на
сеансi викриття чорноï магiï говорить свою знамениту фразу про
те, що люди не змiнилися. Це важлива вiха в розкриттi теми iстини в
романi. Люди здебiльшого залишилися брехливими, заздрими, дрiб'язковими.
Великою iстиною роману Майстер i Маргарита можна назвати думку Булгакова
про те, що необхiдно велика мужнiсть, щоб протистояти загальноприйнятiй
нормi неправди, що панує вобществе.