КОМЕДIЯ СИТУАЦIЙ

КОМ ЕДIЯ СИТУАЦIЙ протилежний (опозицiйний) комедiï характерiв
жанр, де основним структуроутвiрним первнем є напружена дiя, шо
спричиняє конфлiктнi ситуацiï, плутанину, збiги обставин,
раптовi змiни розвитку сюжету, появу чинникiв, шо вони непередбачуванi
не лише для глядачiв, але й для дiйових осiб: персонажi здебiльшого
потрапляють у гострi ситуацiï несподiвано, ба навiть випадково.
Випадок часто буває кульмiнацiєю або розязкою. Саме
непередбаченiсть для дiйових осiб ситуцiй, в якi вони потрапляють,
вiдрiзняє власне К.с. вiд ïï рiзновиду К. iнтриги. Для
К.с. характерний незбiг слiв i вчинкiв персонажiв. Психол. персонажi
переважно мало розробленi, позбавленi iндивiдуальних рис характеру,
наближаються до схеми, до маски (К. масок). Першим рiзновидом
європ. К.с. була новоаттична К., зокрема Менандра (342-291 до
н.е.) Близнюки» та iн. У рим. л-рi К.с. розвивав Плавт. За Сер-
вiччя був поширений спорiднений з К.с. жанр ф арсу . Зразком
ренесансноï К.с. в Iспанiï є Благочестива Марта Тiрсо де
Молiна. В Англiï К.с. складає вагому частину драматургiï
єлизаветинськоï доби (напр., Комедiя помилок i Сон
лiтньоï ночi» В.Шекспiра). Вiдомi пiзнiшi К.с.: Шалений день,
або Одруження Фiгаро П. О. де Бомарше, Чоловiк i жiнка» графа
О.Фредра, Сватання на Гончарiвиi Г.Квiтки-Основяненка, Фея гiркого
мигдалю, «Екзамен з анатомiï I.Кочерги, Iван ВасильовичМ.
Булгакова. Людмила Волкова