Твiр по казцi А. де Сент-Екзюперi Маленький принц

Завдяки моральному змiсту добуткiв А. де Сент-Екзюперi iнтерес до них
нiколи не слабшає. Його героï — льотчики — бiльшу
частину свого життя проводять на висотi, з якоï земне життя
бачиться iнакше, чим унизу. Вона представляється не
роздрiбненоï на дрiбницi, а у великих i важливих обрисах. При цьому
з висоти iнакше виглядає не тiльки фiзична географiя Землi, але i
ïï моральна географiя. Перебування на висотi дає
коштовний моральний досвiд — по-новому сприймаються взаємини
природи, суспiльства й людину
Вiд iменi льотчика, багато годинникiв проведшего на висотi, ведеться
оповiдання в добутку Маленький принц . Зустрiч льотчика з Маленьким
принцом, у якого сприйняття земного життя не обтяжено прийнятими в
дорослих землян нормами й установками, дозволяє зрозумiти
вiдчуження, омертвiння бiльшостi людських зв'язкiв i почуттiв
Дитяче вiдношення до природи й людини, вiдбите в поглядах маленького
хлопчика, дозволяє зрозумiти соцiальну зiпсований ность, що
охоплена бiльшiсть жителiв планети. Ми бачимо, що так звана серйознiсть,
дорослiсть — це всього лише звичний спосiб людини псувати мир
У великому свiтi Маленький принц зустрiвся з найрiзноманiтнiшими
формами нiсенiтницi: з нiсенiтницею властолюбства й честолюбства,
нiсенiтницею власностi й бездушноï науки. Вiн шукав людей, але
виявилося, що й з людьми погано, i без людей недобре. Всi вчинки й
справи людей з погляду простоï людяностi виглядають дивними й
незбагненними. Люди не зауважують безглуздостi й перекрученостi свого
життя, тому що дивляться тiльки очами. Хлопчик же бачить серцем. Тому
йому вiдкриваються й недолiки, недосконалiсть цього миру, i справжня
краса й правда. Важливу й чудесну iстину вiдкрив Маленькому принцовi
Лисиць. Мiж живими iстотами можливо не тiльки байдужiсть i вiдчуженiсть,
якi зустрiчає герой у свiтi людей. Мiж ними можливi також
прихильнiсть, любов, або, як виражається Лис, прирученность . И
саме це вiдношення солiдарностi, прихильностi вiдкриває дорогу до
iстини, до пiзнання глибокоï сутi. Тому що тiльки люблячи,
спiвпереживаючи, спiвчуваючи, можна пiзнавати мир. Прощай, —
сказав Лис. — От мiй секрет, вiн дуже простий: зiрко одне лише
серце. Самого головного очами не побачиш. Таке вiдношення, такий погляд
свiдчить про шляхетнiсть i iстиннiсть морального почуття автора. Серце
дає можливiсть вiдрiзнити фальшиве й штучне в людинi вiд
справжнього й природного
Але, на жаль, серце нiколи не вiдповiстить на запитання: чому зла
нiсенiтниця панує над людиною й у чому джерело ïï
могутностi? Але ж ми бачимо, що на всiх планетах, якi вiдвiдав Маленький
принц, у тому числi й на Землi, саме безглузде переважає над
силою, а вес осмислене й прекрасне здається слабким. I от той^-те-отут-
те рятуйте! ока, тобто досвiд i розум, якi пояснюють, який змiст
укладений у тих вiдносинах, якi серцю представляються дивного й
позбавленими всякого змiсту
Казка закiнчується сумно. Маленький принц тужить за загубленою
гармонiєю й любов'ю — але шляхи назад, у дитинство, бiльше
немає. Однак немає й шляхи вперед, тому що, маючи тiльки
одне моральне озброєння, важко перемогти й усунути нелюдськiсть i
зло. Таким чином, омана й iстина перебувають у дуже тiсному
взаимоотношении. I щоб у них розiбратися, потрiбно прикласти чимало
зусиль. У своєму добутку А. де Сент-Екзюперi спробував представити
всi вiдносини у свiтi людей такими, якi вони є насправдi. Вiн
говорить про речi, що створюють i пiдтримують життя, а тому мають
безпосереднє вiдношення до життя людини. Вiн також говорить про
речi, створених людиною, а тому несучих на собi вiдбиток його духу,
пофарбованих його емоцiями й почуттями
Зображуючи у своïй казцi все те, чого не побачити очами, автор
затверджує думку про те, що в життi кожноï людини, i
дорослого й дитини, неодмiнно повинна бути присутнiм любов до
навколишнiх його речей, доброзичливе вiдношення до всьому навколо.
Тiльки при такiй умовi життя буде, як у дитинствi, грати всiма фарбами й
дарувати краще з того, що вона взагалi може подарувати