Трагедiя особистостi в байдужому суспiльствi (за романом Герой нашого часу)
Холодний, уважний погляд кинь на життя побачиш безглуздий жарт. М.Лєрмонтов. I нудно I сумно…. Роман Герой нашого часу
складається з п'яти повiстей, головним героєм яких є
Печорiн, росiйський офiцер, висланий властями на Кавказ. У своєму
романi М. Лєрмонтов звернувся до теми моральних проблем
особистостi в суспiльствi. Через внутрiшнiй свiт свого героя, повний
болiсних шукань i протирiч, письменник намагається привернути
увагу читача до трагедiï молодого поколiння, яке, на думку
Лєрмонтова, приречене до бездiяльностi. Чому склалося так, що
молодий розумний чоловiк з його енергiєю i потенцiалом, який вiн
мiг би використати для розвитку своєï батькiвщини, виявився
зовсiм для цього непотрiбним? Його доля нудитися на Кавказi, шукаючи
собi пригод.
Для зображення своïх героïв Лєрмонтов знайшов новi
художнi засоби, яких доти не знала нi свiтова, нi росiйська лiтература.
Вiн показує характер героя через сприйняття iншого. То вiн перед
нами такий, яким його бачить Максим Максимич, то вiн постає таким,
яким бачить себе нiби збоку. Багатограннiсть зображення героя це i
складнiсть у сприйняттi, i водночас цiльнiсть, що дає все-таки
можливiсть читачевi мiркувати, зiставляти, вiдкидати чи аналiзувати
прочитане. Образ Печорiна не може не вразити вдумливого читача. Пiсля
прочитання Таманi, Княжни Мерi, Фаталiста врештi стає зрозумiлою
його неминуча роздвоєнiсть у життi. Це неначе хвороба, пов'язана з
неприйняттям законiв i традицiй суспiльства, яку i дослiджує
автор. Печорiн нiби складається iз двох персонажiв, один iз яких
живе, роблячи багато дурниць, потрапляючи в рiзнi халепи, а другий за
всiм цим спостерiгає, намагається аналiзувати, болiсно
переживає. Роздумуючи над долею героя, звертаєш особливу
увагу на час як iсторичне тло подiй роману. У Росiйськiй iмперiï
нiколи не були потрiбнi розумнi люди, що прагнули свободи мислення та
незалежноï поведiнки. Соцiальне середовище та державний устрiй
Росiï 30-х рокiв XIX ст. добре вiдображено у творах
Лєрмонтова. У вiршi на смерть Пушкiна поет влучно
характеризує вельмож: Вы, жадною толпой стоящие у трона, Свободы,
Гения и Слави палачи!. Микола 1, отримавши доповiдь про цей вiрш вiд
шефа жандармерiï Бенкендорфа, написав резолюцiю: Приятньïе
стихи, нечего сказать. Пока что я велел старшему медику гвардей-ского
корпуса посетить зтого господина и удостовериться, не по-мешан ли он; а
затем мы поступим с ним согласно закону. Отже, розумним, волелюбним i
талановитим людям нiчого було розраховувати на розумiння влади.
У творi Герой нашого часу Михайло Лєрмонтов постає перед
нами генiальним письменником з його майстерною здатнiстю перевтiлюватися
у своïх героïв, передаючи всi порухи ïхнiх душ, вiн
поєднує простоту з високими почуттями, оригiнальнiсть з
природнiстю, дошкульнiсть з глибокою нiжнiстю. Його твори справдi
належать свiтовiй скарбницi свiтового письменства так само, як твори
великих фiлософiв, знавцiв людських характерiв.
