Кращий твiр Джона Рида — Десять днiв, якi потрясли мир

Книга Десять днiв, якi потрясли мир була зовсiм незвичайним явищем в
американськiй лiтературi й вiдкривала нову сторiнку в ïï
iсторiï. Десять днiв… розкриває дiйснiсть у
революцiйному розвитку в повному розумiннi слова. У цьому насамперед
проявляється новаторство Рида, що успiшно втiлило в образах
сутнiсть i дух, динамiку, i пафос, народностi й гуманiзм найбiльшоï
подiï Жовтневоï революцiï. Перед очами читача проходить
процес народження нового миру, що супроводжується агонiєю
старого, наскрiзь прогнилого будуючи. Риду вдалося сполучити
документальнiсть i точнiсть у викладi подiй зi справжньою поетичнiстю й
художнiстю
Це було результатом i високим письменницьким талантом i глибоким
розумiнням подiй, що вiдбуваються. Однак у книзi Рида є окремi
неточностi й помилки; вiн не має у своєму розпорядженнi всi
вiдомостi про титанiчну дiяльнiсть росiйських бiльшовикiв на чолi з В.
И. Ленiним у пiдпiлля, об них боротьбi Для оповiдання Рида характерний
разючий динамiзм. Вiдчуття руху, швидкоï змiни подiй, стрiмкого й
нестримного ïхнього розвитку створюється не тiльки
чергуванням картин i епiзодiв, але й всiєю побудовою книги. Зi
Смольного — центра, що органiзує революцiю, оповiдання
переносить нас у Мiську Думу — зосередження темних сил
реакцiï. Справдi поэтично передається пафос i високе
революцiйне розжарення, що панують у Смольному. Саркастично, з вiдтiнком
iронiï й презирства обрисовуються контрреволюцiйнi дiячi Думи .
Важливе мiсце в поетичному сприйняттi революцiï займають масовi
сцени, що розкривають революцiйну енергiю росiйського трудового народу
— робiтникiв i солдатiв. Джон Рид цiлком приводить оголошене В. И.
Ленiним Звертання до народiв i урядiв всiх воюючих краïн. У цьому
позначається ще одна особливiсть книги: Рид смiло включає в
ïï тканину документи, даючи читачевi можливiсть краще
розiбратися в подiях, що вiдбуваються. Цю же цiль переслiдують i
численного авторського вiдступу
Джон Рид не був самотнiй у лiтературi США першого рокiв пiсля
Жовтневоï революцiï. Його прихильники поєднуються
навколо журналу Либерейтор.