Протитанковi ракетнi комплекси

Державне унiтарне пiдприємство Конструкторське бюро
приладобудування (ГУП КБП) є в Росiйськiй Федерацiï головним
розроблювачем високоточного керованого озброєння —
протитанкових ракетних комплексiв (ПТРК), застосовуваних у пiхотi в
переносному варiантi, на рухливих наземних носiях — колiсних
машинах, БТР, БМП, а також на танках, вертольотах i лiтаках для боротьби
не тiльки з танками, але й iншими рухливими й нерухливими
об'єктами вiйськового призначення
В 80-е роки ГУП КБП розробило трохи ПТРК другого поколiння з
напiвавтоматичною системою керування й передачею команд на борт ракети
по проводам зi зворотним зв'язком по випромiнюванню бортового джерела,
прийнятого наземним пеленгатором. До них ставляться ПТРК Фагот , Конкурс
, Метис, якi перебувають на озброєннi Росiйськоï армiï,
а також армiй ряду закордонних краïн
Однак постiйна модернiзацiя бронетанковоï технiки, спрямована на
пiдвищення ïï захисту (збiльшення товщини бронi, оснащення
ïï навiсним або убудованим динамiчним захистом, засобами
постановки пасивних i активних оптичних i радiоелектронних перешкод,
нiчними прицiлами), а також збiльшення дальностi прицiльноï
стрiлянини танкових гармат, поставила перед розроблювачами ПТРК завдання
ïхнього вдосконалювання шляхом скорочення часу виявлення мети,
моменту вiдкриття вогню, збiльшення дальностi й одержання високоï
точностi стрiлянини, пiдвищення могутностi бойових частин, вогневоï
продуктивностi, перешкодозахищеностi, можливостi стрiлянини з будинкiв i
споруджень обмеженого обсягу, а також iз закритих вогневих позицiй,
забезпечення всесуточности й всепогодности застосування
Поставленi завдання частково вирiшувалися модернiзацiєю ПТРК
другого поколiння за рахунок оснащення ракет тандемними кумулятивними
бойовими частинами для подолання динамiчного захисту iз
бронепробиваемостью до 800 мм, тепловизионними прицiлами для ведення
бойових дiй уночi й у складних умовах. Однак оснащення танкiв станцiями
оптичних перешкод (MIDAS — Великобританiя, Pomals Violin Mk1
— Iзраïль) привело до рiзкого зниження перешкодозахищеностi
комплексiв другого поколiння при впливi випромiнювання станцiй на
пеленгационние канали ракет. При модернiзацiï не вдалося
звiльнитися вiд провiдних лiнiй зв'язку, що обмежують швидкостi й
максимальнi дальностi польоту ракет i тим самим снижающих ïхня
скорострiльнiсть. Для усунення недолiкiв модернiзованих комплексiв
необхiдно вiдмовитися вiд старих технiчних рiшень, закладених у них, i
створити комплекси третього поколiння або ïхньоï системи, що
володiють високоï бронепробиваемостью, ефективнiстю при дiï
перешкод, удень i вночi, збiльшеною дальнiстю стрiлянини й високою
скорострiльнiстю, що, однак, тягне великi економiчнi витрати на
переозброєння армiй. Це завдання повинна вирiшуватися з
урахуванням невисокоï вартостi й масовостi виробництва ПТРК або
ïх систем
Вище були сформульованi основнi вимоги до сучасного протитанкового
керованого озброєння мотострiлкових (мотопiхотних) пiдроздiлiв
Сухопутних вiйськ. Очевидно, що в одному зразку ПТРК реалiзацiя всiх
перерахованих вимог неможлива. Доцiльно мати систему зразкiв, якi
доповнювали б один одного при виконаннi бойових завдань. Незважаючи на
те, що комплекси рiзноï штатноï приналежностi мають своï
переваги й вiдрiзняються массо-габаритними характеристиками, дальнiстю
стрiлянини, могутнiстю вражаючоï дiï бойових частин, є
досить важлива властивiсть, властиве всiм ПТРК, — унiверсальнiсть
дiï по цiлям, що перебувають на поле бою, тобто можливiсть виявити,
обстрiляти й уразити практично будь-який вiйськовий об'єкт, що
представляє небезпеку
Для забезпечення унiверсальностi ГУП КБП частково вiдмовилося вiд
реалiзацiï принципу вистрiлив — забув , що ранiше було
практично обов'язковою ознакою керованого озброєння третього
поколiння, i створює комбiновану систему, що включає зразки
комплексiв з реалiзацiєю принципiв як бачу — стрiляю , так i
вистрiлив — забув .
При розробцi системи ПТРК третього поколiння з урахуванням основного
критерiю ефективнiсть — вартiсть передбачається насичення
протитанковою обороною тактичноï глибини до 15 км убiк супротивника
трьома типами ПТРК рiзноï штатноï приналежностi: - легкий що
носиться ПТРК Kornet-MR середньоï дальностi дiï до 2500 м;
- самохiдно-переносний ПТРК Kornet-LR великоï дальностi дiï до
5500 м;
- самохiдний ПТРК великоï дальностi дiï до 15 км Гермес .
Основнi тактико-технiчнi характеристики системи ПТРК третього поколiння
наведенi в табл. Розглянемо основнi принципи побудови й характеристики
комплексiв Kornet-MR i Kornet-LR . Ефективна поразка сучасних i
перспективних танкiв, оснащених динамiчним захистом, досягається
при прямiй атацi ракет у фронтальну проекцiю мети за рахунок потужних
тандемних кумулятивних бойових частин iз бронепробиваемостью 1000-1200
мм. Оснащення ракет фугасними бойовими частинами термобарического
дiï — з фугасною й запальною дiєю крупнокалиберного
артилерiйського снаряда — дозволяє вражати
легкобронированную технiку: БМП, БТР, довгостроковi вогневi крапки,
кулеметнi гнiзда разом з живою силою супротивника, а при охоронi
узбережжя — легкi катери, малi кораблi i iншi плавучi засоби
У цих комплексах використовується принцип бачу — стрiляю при
спостереженнi за цiлями в оптичний або тепловизионний прицiл, що
дозволяє реалiзувати незалежнiсть характеристик виявлення рiзних
цiлей вiд ïхнiх сигнатур в оптичному й ИК дiапазонах
електромагнiтних хвиль. Використання лазерно-променевоï системи
керування з бiльшим енергетичним потенцiалом i тепловизионного прицiлу
забезпечує практично повну захищенiсть вiд активних i пасивних (у
виглядi бойових димiв) оптичних перешкод. Висока захищенiсть вiд
активних оптичних перешкод з боку супротивника досягається за
рахунок того, що фотоприйомний пристрiй ракети звернений убiк
стрiляючого комплексу. При застосуваннi бойових димiв оператор
спостерiгає мета в тепловизионний прицiл, а принцип бачу —
стрiляю реалiзується за рахунок високого енергетичного потенцiалу
лазерно-променевого каналу керування. Кодування лазерного випромiнювання
дозволяє сусiднiм комплексам вести перехресну стрiлянину по рiзним
цiлям або одночасно по однiєï й тiй же метi
Комплексами можуть бути оснащенi будь-якi колiснi й гусеничнi
носiï, на яких ранiше розмiщався комплекс Конкурс (автомобiлi УАЗ-
469 i Hummer , бойовi машини десанту й пiхоти БМД-1 i БМП-2). Оснащення
комплексу Kornet-LR автоматизованоï боеукладкой з 12 пострiлiв
дозволяє вести не тiльки послiдовну стрiлянину з кожноï iз
двох пускових установок, але й залпову стрiлянину двома ракетами в
одному променi по однiй особливо небезпечнiй метi
Дообладнування автоматизованоï системи керування вогнем самохiдного
варiанта комплексу двухканальним автоматом супроводу цiлей
дозволяє практично вдвiчi пiдняти його вогневу продуктивнiсть, а
при установцi на борт машини радiолокатора типу Кредо рiзко знизити час
виявлення наземних цiлей, вчасно обстрiляти ïх i забезпечити видачу
цiлевказiвки iншим ПТРК.
Комплекси Kornet-MR i Kornet-LR у що носиться й переносному варiантах
однотипнi по складу: пускова установка iз прицiлом — приладом
наведення й механiчних приводiв спостереження за метою, тепловизионний
прицiл, керованi ракети в транспортно-пускових контейнерах. Вони
найбiльш наближенi до солдата, мають гарнi економiчнi показники,
технологични й простi в бойовому застосуваннi. Так, наприклад, при
розмiщеннi комплексу Kornet-MR у двох вьюках, аналогiчно комплексу Метис-
М , можливе його транспортування двома членами розрахунку (пускова
установка + тепловизионний прицiл — перший вьюк, два контейнери з
ракетами — другий вьюк ) у важкодоступнi райони бойових дiй.
Знижена дулова швидкiсть ракет дозволяє вести стрiлянину з
будинкiв i споруджень обмеженого обсягу при веденнi бойових дiй у
населених пунктах
Наявнiсть у системi ПТРК третього поколiння комплексу Гермес
вiдкриває новi напрямки бойового застосування протитанкового
озброєння — перенос його вогню в глибину смуги дiï
пiдроздiлiв супротивника й можливiсть вiдбиття прориву угруповання
супротивника на будь-якiй дiлянцi оборони без змiни вогневоï
позицiï. Це дозволить перешкодити висуванню й розгортанню його
бронетанкових пiдроздiлiв на рубежi атаки аж до ïï зриву при
скороченнi власних втрат i вогневоï переваги на передньому
краï оборони. Використання такоï тактики ставить завдання
радикального розширення дiапазону дальностi розвiдки й поразки
бронетанкових пiдроздiлiв перспективними ПТРК, якi повиннi бути здатнi
прикрити всю зону вiдповiдальностi своïх пiдроздiлiв по розвiдцi й
поразцi супротивника на тактичну глибину до 10-15 км, а в перспективi
— на повну глибину ближньоï тактичноï зони (25 —
30 км). Причому, оскiльки сучасне бронетанкове угруповання потенцiйного
супротивника являє собою складну мобiльну систему, для знищення
такого угруповання потрiбно комплексна вогнева поразка всiєï
номенклатури цiлей, що входять у ïï склад, а також iнших цiлей
рiзного класу, якi дiють у смузi настання. Перспективнi ПТРК здатнi
вирiшувати подiбнi завдання