Прокуратура Росiйськоï Федерацiï
Такi слова як законнiсть i правопорядок ми останнiм часом часточуємо по радiо й телебаченню, тому що як основа нормального життя
суспiльства i його членiв законнiсть є найважливiшим складеним
елементом правовоï держави. Дотримання законiв кожним з нас є
проявом зрiлостi суспiльства, ознакою його стабiльностi й, як наслiдок,
благополуччя й процвiтання.
Одне з найважливiших мiсць у системi правоохоронних органiв займає
прокуратура. Як орган вищого нагляду за точним i однаковим виконанням
законiв прокуратура направляє свою дiяльнiсть на всiляке змiцнення
законностi й правопорядку, охорону прав i законних iнтересiв громадян,
на виховання посадових осiб i громадян у дусi сумлiнного виконання
своïх конституцiйних обов'язкiв i т.п. У першу чергу прокуратура
здiйснює загальний нагляд за виконанням законiв органами
державного керування, пiдприємствами, установами, органiзацiями,
посадовими особами й громадянами.
Адвокатурами називають добровiльне професiйне об'єднання громадян,
що здiйснює у встановленому законом порядку захист на попередньому
наслiдку, дiзнаннi, у судi по кримiнальних справах, крiм того, що
здiйснює представництво iнтересiв позивачiв i вiдповiдачiв по
цивiльних справах. Адвокатури є суспiльною самоврядною
органiзацiєю, покликаноï на основi закону робити населенню й
органiзацiям юридичну допомогу шляхом консультування по правових
питаннях, складання рiзного роду документiв i дiлових паперiв.
Адвокатури виконує правоохороннi функцiï, однак, вона не
є правоохоронним органом, тому що в адвоката немає
повноважень по примусi за дотриманням чиïх-або прав, вiн дiє
на принципово iншiй основi: у карному процесi вiн — захисник,
тобто захищає, а в цивiльному судочинствi вiн — представник,
тобто представляє iнтереси тоï або iншоï сторони. У
своïх клопотаннях вони звертають увагу на грубi порушення
законностi, допущенi спiвробiтниками мiлiцiï або слiдчими, адвокати
сприяють не тiльки усуненню помилок по конкретнiй справi, але й
полiпшенню стилю роботи правоохоронних органiв. Адвокатською дiяльнiстю
є юридична допомога, надавана на професiйнiй основi фiзичним i
юридичним особам шляхом правового консультування, органiзацiï
захисту або представництва iнтересiв у конституцiйному, цивiльному,
арбiтражному, адмiнiстративному й карному судочинствi, надання iнших
видiв юридичноï допомоги вiдповiдно до законодавства
Росiйськоï Федерацiï.
Прокуратура Росiйськоï Федерацiï.
Предмет прокурорського нагляду
Нагляд за однаковим i точним виконанням законiв є єдиним
призначенням органiв прокуратури. Прокуратура є тим єдиним
державним органом у краïнi, що виконує цi функцiï.
Чому так важливо створити режим законностi в державi? Вiдповiдь один:
тiльки при строгiй дисциплiнi й самодисциплiнi, високiй вiдповiдальностi
за доручену справу, при неухильному дотриманнi приписань закону можна
створити внутрiшньо сильна, монолiтна держава, що здатна вiдстояти свою
незалежнiсть i забезпечити права й законнi iнтереси своïх громадян,
ïхнiй добробут.
Для того щоб прокурорський нагляд за точним i однаковим виконанням
законiв здiйснювався в повному обсязi, необхiдно дати правильне
визначення поняття законностi як соцiального явища.
Окремi правознавцi зводять поняття законностi лише до законiв i
пiдзаконних актiв, не з огляду на того, що це лише один з елементiв, що
становлять змiст законностi.
До чого це приводить на практицi? Коли треба пiдсилити боротьбу з яким-
небудь порушенням закону, вiдразу ж стає питання про змiну чинного
закону або про внесення в нього доповнень. Закон удосконалюється,
а положення з його дотриманням не змiнюється. Якщо закони не
будуть проводитися в життя, а залишатися тiльки на паперi, воля
законодавця залишиться тiльки добрим побажанням i не бiльше того. Тому
виконання закону, тобто дiя органiв виконавчоï влади, є
неодмiнною умовою дотримання законiв.
Кожна держава створює систему гарантiй, що забезпечують виконаннязаконiв. Однiєï з них, причому найбiльш iстотноï,
є прокурорський нагляд за точним i однаковим виконанням законiв.
Це також є складеним елементом поняття законностi.
Нарештi, держава встановлює рiзного роду вiдповiдальнiсть за
допущене порушення закону залежно вiд ступеня небезпеки порушення.
Вiдповiдальнiсть може бути карноï, адмiнiстративн,
матерiальноï або дисциплiнарноï, але вона повинна неминуче
наступити. Вiдомо, що безкарнiсть веде до здiйснення ще бiльш
небезпечних порушень закону.
Таким чином, змiст поняття законностi утвориться з наступних елементiв
А) закони й пiдзаконнi акти Б) виконання законiв i пiдзаконних актiв,
тобто проведення ïх у життя В) нагляд за точним i однаковим
виконанням законiв Г) вiдповiдальнiсть за допущене порушення закону.
Тому, коли мова йде про змiцнення законностi, держава, його органи влади
й керування повиннi розробити мiри в напрямках удосконалювання
законодавства, посилення дiяльностi органiв виконавчоï влади,
активiзацiï прокурорського нагляду, посиленнi вiдповiдальностi за
допущене порушення закону. Тiльки комплексний пiдхiд до рiшення цих
проблем дозволить успiшно створити режим законностi в державi.
Право й законнiсть необхiдно розглядати як потужний соцiальний
регулятор, що забезпечує рiшення складних полiтичних, економiчних,
соцiальних, нацiональних i культурних проблем. Законнiсть у нашiй державi-
це органiзуючий i дисциплiнуючий фактор, що вимагає строгого
дотримання державноï й трудовоï дисциплiни, чiткого виконання
кожним своïх обов'язкiв, що сприяє росту активностi громадян
i в той же час утримує ïх вiд беззаконня й сваволi.
Турбота держави, його законодавчих i виконавчих органiв по змiцненню
законностi проявляється в наступному:
в удосконалюваннi чинного законодавства й розширеннi сфери правового
регулювання вiдповiдно до рiвня розвитку правовоï держави.
в удосконалюваннi гарантiй законностi, як загальнодержавних, так i
правових.
у вживаннi заходiв по вдосконалюванню дiяльностi органiв суду,
прокуратури, внутрiшнiх справ i iнших правоохоронних органiв.
у мобiлiзацiï широкоï громадськостi на боротьбу зi злочиннiстю
й iншими правопорушеннями, на подолання iнших негативних явищ.
Все це разом узяте повинне сприяти процесу формування правовоï
держави, забезпечення верховенства закону. Жоден державний орган,
колектив або громадська органiзацiя, жодне посадова особа або
громадянин, яке б положення в суспiльствi вони не займали, не
звiльняється вiд обов'язку пiдкорятися закону.
Прийнята в республiцi в 1994 р. Конституцiя створила необхiдну соцiальну
базу для подальшого розвитку й удосконалювання права по основних його
галузях, що, безсумнiвно, буде сприяти змiцненню законностi й
правопорядку в краïнi. Справедливостi заради варто вiдзначити, що
не всi прийнятi й прийнятi нормативнi акти вiдповiдають вимогам життя, у
деяких з них є протирiччя з iншими, суперечностi, рiзночитання в
тих самих актах. Окремi закони приймаються в поспiху, без глибокого
наукового пророблення. Однак це не виключає тоï великоï
законодавчоï дiяльностi, що проводиться.
Перебудова роботи судiв, прокуратури, органiв внутрiшнiх справ i
юстицiï, який зараз зайнятi органи законодавчоï й
виконавчоï влади, спрямована на те, щоб була надiйно забезпечена
охорона iнтересiв держави, органiв державноï влади й керування,
рiзного роду суспiльних формувань, i, насамперед, прав i законних
iнтересiв громадян. Дiяльнiсть цих органiв повинна бути органiзована
таким чином, щоб кожний доконаний злочин був розкритий, щоб по ньому
було зроблене повне, об'єктивне й всебiчно розслiдування, щоб
жодне винна особа не уникла законного покарання й, у той же час, щоб
жодне невинна особа не була притягнута до кримiнальноï
вiдповiдальностi й засуджений.
Органам прокуратури належить найважливiше мiсце в системi державних
органiв, покликаних пiдтримувати законнiсть i правопорядок у
краïнi. Тим часом на станi законностi вiдбилися децентралiзацiя
прокурорського нагляду, надання на прокурорiв впливу мiсцевими органами
державноï влади й керування, посадових осiб. Багато прокурорiв не
змогли протистояти цим впливам i приймали незаконнi й
необґрунтованi рiшення як у сферi загального нагляду, так i в
карному й цивiльному судочинствi. Зниження професiоналiзму слiдчих,
прокурорiв i суддiв тягне неефективнiсть ïхньоï дiяльностi, що
не вiдповiдає вимогам часу й завданням по побудовi в РБ
правовоï держави.
Дiяльнiсть органiв прокуратури буде по-справжньому ефективноï, коли
вона буде здiйснюватися в умовах гласностi й демократiï. Практика
показує, якими великими витратами обертається недооцiнка
глибинних зв'язкiв законностi в сполученнi iз гласнiстю й
демократiєю в дiяльностi правоохоронних органiв.
Повноваження прокурорiв i прокуратури
На вищому юридичному рiвнi статус, функцiï й структура прокуратури
закрiпленi в главi 7 роздягнула VI Конституцiï Республiки Бiлорусь
1994 р. зi змiнами й доповненнями 1996 р.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює дiяльнiсть
прокуратури в РБ є Закон про прокуратуру вiд 29 сiчня 1993 р. зi
змiнами й доповненнями.
Вiдповiдно до Конституцiï, єдину централiзовану систему
органiв прокуратури очолює Генеральний прокурор, призначуваний
президентом за згодою Ради Республiки. Нижчестоящi прокурори
призначаються генеральним прокурором (ст. 126). Подробицi
органiзацiï системи прокурорських органiв закрiпленi в Законi про
прокуратуру.
Вiдповiдно до закону, прокуратура Республiки Бiлорусь складається
з республiканськоï прокуратури, що є центральним апаратом
системи органiв прокуратури, прокуратур областей i прирiвняноï до
них прокуратури мiста Мiнська. Крiм того до неï ставляться
прокуратури мiст (районiв), мiжрайоннi прокуратури, а також
спецiалiзованi прокуратури, якi можуть призначатися й розпускатися по
поданню Генерального прокурора. До них ставляться вiйськова,
транспортна, природоохранительная прокуратури й прокуратура по нагляду
за виправно-трудовими установами. По своєму статусi спецiалiзованi
прокуратури прирiвнюються до прокуратур областей, районiв (мiст) або
мiжрайонних прокуратур (ст. 12).
Структура органiв прокуратури звичайно визначається як внутрiшня
органiзацiя прокуратур, що входять у систему органiв прокуратури. Як уже
говорилося, очолює систему прокурорських органiв республiки
Генеральний прокурор. Вiн керує всiєю дiяльнiстю апарата
прокуратури й здiйснює контроль за ïхньою роботою. Вiн також
має право на видання вiдомчих нормативно-правових актiв-наказiв,
вказiвок, розпоряджень, -а також затверджує положення й
iнструкцiï, обов'язковi для виконання всiма працiвниками
прокурорських органiв.
Наказ Генерального прокурора РБ керiвного характеру визначає
стратегiчну лiнiю по здiйсненню нагляду за виконанням законiв у певнiй
галузi нагляду або в якому-небудь напрямку дiяльностi органiв
прокуратури.
Вказiвка дається Генеральним прокурором у розвиток наказу
керiвного характеру, у ньому зачiпається яка-небудь дiлянка
дiяльностi прокурора.
Розпорядження видається з метою виконання, найчастiше негайно, яких-
небудь дiй прокурором i слiдчим.
Iнструкцiя, затверджувана Генеральним прокурором, передбачає
порядок виробництва яких-небудь процесуальних або оперативних дiй. В
Iнструкцiï може бути передбачений порядок ведення статистичноï
звiтностi, облiку й реєстрацiï доконаних злочинiв i т.п.
Генеральному прокуроровi пiдпорядкованi й пiдзвiтнi всi нижчестоящi
прокурори, тiльки вiн має право ïх призначати й звiльняти з
посади. Зняття з посади Генерального прокурора ранiше закiнчення строку
його повноважень, що, як i для всiх прокурорiв, становить 5 рокiв (ст.
15 Закону), можливо лише у випадку здiйснення ïм злочину, а також у
зв'язку з неможливiстю виконувати своï повноваження по станi
здоров'я або за власним бажанням (ст. 13).
Республiканська прокуратура являє собою центральну ланку системи
органiв прокуратури. На чолi ïï, як i на чолi всiх прокуратур,
коштує прокурор республiки. У структурi республiканськоï
прокуратури видiляють вiддiли й керування, очолюванi начальниками, що
мають заступникiв. Вiддiли й керування включають прокурорiв вiддiлiв i
керувань.
Середня ланка прокурорських органiв складається iз прокуратур
областей, м. Мiнська, а також прирiвняних до них. Очолюються цi
прокуратури, вiдповiдно, прокурорами областей (м. Мiнська). У ïхнi
повноваження входить керування дiяльнiстю апарата вiдповiдних прокуратур
i пiдпорядкованих органiв, а також видання наказiв, вказiвок,
розпоряджень, обов'язкових для виконання всiма пiдпорядкованими
працiвниками (ст. 17). Ïм пiдпорядкованi й пiдзвiтнi також
нижчестоящi прокурори.
Прокурори областей мають трохи (звичайно 2-3) заступникiв. У структурi
обласних прокуратур видiляють вiддiли й керування, очолюванi
начальниками й, що мають у штатi вiдповiдних прокурорiв.
Основною ланкою органiв прокуратури є прокуратури мiст, районiв,
мiжрайоннi й прирiвнянi до них прокуратури. Очолюються вони вiдповiдним
прокурором, що має заступника й помiчникiв, функцiï яких
звичайно розподiляються по галузях нагляду.
Крiм того, у вiдповiдностi зi ст. 18 Закону про прокуратуру, можуть
призначатися прокурори для мiст iз районним розподiлом. У ïхню
компетенцiю входить керування дiяльнiстю районних прокуратур, а також
можливiсть внесення на розгляд вищестоящого прокурора речень про змiну
штатноï кiлькостi апарата пiдпорядкованих прокуратур i про
розмiщення кадрiв.
При прокуратурах областей (м. Мiнська) i республiканськiй прокуратурi
можуть утворюватися колегiï (ст. 20). Вони виконують функцiю
дорадчого органа при вiдповiднiй прокуратурi й розглядають найбiльш
важливi питання дiяльностi органа, що вимагають колективного обговорення
й вироблення рiшень, обговорюють проекти найважливiших наказiв i
вказiвок, звiти глав окремих структурних пiдроздiлiв, нижчестоящих
прокурорiв i iнших працiвникiв. На засiданнях колегiй можуть
заслухуватися звiти й пояснення глав органiв державного керування й
контролю, пiдприємств, органiзацiй, установ, iнших посадових осiб
з питань виконання закону.
До складу колегiï республiканськоï прокуратури входять
Генеральний прокурор РБ (як голова), його перший заступник i заступники
(за посадою), iншi прокурорськi працiвники. У колегiï обласних
прокуратур входять прокурор областi (голова), його перший заступник i
заступники за посадою й iншими прокурорськими працiвниками. Персональний
склад колегiй затверджується Генеральним прокурором РБ по поданню
вiдповiдного прокурора.
У структурi прокурорських органiв можна також видiлити слiдчий апарат.
Слiдчий апарат республiканськоï прокуратури складається зi
старших слiдчих з особливо важливих справ, слiдчих з особливо важливих
справ, старших слiдчих-кримiналiстiв, кримiналiст^-кримiналiстiв-слiдчих-
кримiналiстiв, а також начальникiв (заступникiв начальникiв) керувань i
вiддiлiв, до складу яких входять цi слiдчi.
Слiдчий апарат прокуратур областей, м. Мiнська й прирiвняних до них
складається зi старших слiдчих по найважливiших справах, слiдчих
по найважливiших справах, а також начальникiв (заступникiв начальникiв)
керувань i вiддiлiв, до складу яких входять цi слiдчi (ст. 19).
Слiдчий апарат у прокуратурах районiв (мiст), мiжрайонних i прирiвняних
до них прокуратурах складається зi слiдчих i старших слiдчих.
Слiдчi прокуратури проводять розслiдування по справах про злочини,
вiднесених законом до ïхньоï компетенцiï, а також по будь-
яким iншимi за вказiвкою прокурора.
Основнi напрямки в прокурорськiй дiяльностi
У прокурорськiй дiяльностi видiляють чотири напрямки, iменованих
галузями прокурорського нагляду. Всi вони закрiпленi в роздiлi III
Закону про прокуратуру, де кожноï з них присвячена окрема глава.
Першою й найважливiшою галуззю є загальний нагляд, тобто нагляд за
виконанням закону органами влади й керування, пiдприємствами,
установами й органiзацiями, посадовими особами й громадянами. Предметом
цiєï галузi нагляду є точне й однакове виконання
законiв всiма юридичними й фiзичними особами, зазначеними в ст. 2 Закону
про прокуратуру, тобто республiканськими й мiсцевими органами державного
й господарського керування й контролю, мiсцевими Радами народних
депутатiв i iнших органiв мiсцевого самоврядування, вiйськовими
формуваннями й установами, органами державноï безпеки, внутрiшнiх
справ i мiлiцiï, суб'єктами господарювання незалежно вiд
приналежностi й форм власностi, установами й органiзацiями, полiтичними
партiями, iншими суспiльними й релiгiйними об'єднаннями,
посадовими особами й громадянами. Iснує ряд обмежень: при
проведеннi нагляду прокуратура не втручається в оперативно-
виробничу дiяльнiсть пiдприємств, установ i органiзацiй i
проводить перевiрки лише на основi повiдомлень i iнших наявних даних про
порушення законностi, якi вимагають безпосереднього прокурорського
реагування.
У процесi перевiрки прокурор має право, iгноруючи всi види
пропускних режимiв, входити на територiю й у примiщення будь-яких
пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi й
пiдвiдомчостi, а також мати доступ до ïхньоï
документацiï, жадаючи вiд посадових осiб надання видаваних ними
наказiв, iнструкцiй, розпоряджень, рiшень, iнших актiв, необхiдних
документiв i матерiалiв, статистики. Вiн може призначити перевiрку або
ревiзiю дiяльностi, експертизу за матерiалами, повiдомленням i заявам,
що надiйшли в прокуратуру. Посадовi особи зобов'язанi приступитися до
виконання вимог прокурора протягом 10 днiв пiсля ïхнього
надходження, якщо iнше не застережено прокурором.
У процесi перевiрки прокурор може викликати до себе посадових осiб i
громадян, жадаючи вiд них пояснень iз приводу допущених порушень. Також,
у випадках, передбачених законом, вiн має право вимагати в них
декларацiï про джерела доходiв.
У компетенцiю прокурорiв у межах загального нагляду також входить
перевiрка законностi адмiнiстративноï затримки громадян i
застосування до них мер впливу за адмiнiстративнi правопорушення;
звiльнення своïм рiшенням осiб, незаконно пiдданих адмiнiстративнiй
затримцi несудовими органами.
Якщо в процесi загального нагляду прокурор виявить якi-небудь порушення,
то вiн (або його заступник) вправi:
опротестувати акти пiднаглядних органiв, а також рiшення й дiï
посадових осiб.
опротестувати у встановленому порядку постанови по справах про
адмiнiстративнi правопорушення.
вносити подання з вимогами про усунення порушень закону, причин порушень
i умов, якi ïм сприяють, виносити приписання про усунення порушень
закону.
офiцiйно попереджати посадових осiб, громадян про недопущення ними
подальших порушень закону.
у встановленому порядку вирiшувати питання про залучення винних до карн
або адмiнiстративноï, збуджувати дисциплiнарнi справи, ставити
питання про розпуск мiсцевих Рад, якi не виконують вимог законодавчих
актiв.
заперечувати в судах необґрунтоване вiдхилення протесту на
суперечному закону правовий акт або залишення його без розгляду,
пред'являти в судна позови й заяви в захист прав i законних iнтересiв
держави, а також громадян i юридичних осiб, позбавлений можливостi
самостiйно захищати своï iнтереси.
Другою галуззю нагляду є нагляд за виконанням законiв органами,
якi виконують оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання й попереднiй
наслiдок. Сутнiсть цiєï галузi розкрита в гл. 2 роздiлу III
Закону про прокуратуру. Згiдно ст. 23, предметом подiбного нагляду
є виконання всiма органами, якi здiйснюють оперативно-розшукову
дiяльнiсть, дiзнання й попереднiй наслiдок, вимог закону з метою
забезпечення захисту особистостi, держави i юридичних осiб вiд злочинних
замахiв, виконання передбаченого законом порядку розгляду заяв i
повiдомлень про злочини, виконання оперативно-розшукових заходiв,
порушення кримiнальних справ, розслiдування злочинних дiянь,
призупинення й закриття кримiнальних справ, а також дотримання строкiв
ведення розслiдування й утримання пiд вартою.
Також метою цiєï галузi нагляду є недопущення
незаконного залучення громадян до кримiнальноï вiдповiдальностi,
дотримання при веденнi наслiдку вимог закону по всебiчному, повному,
об'єктивному розглядi всiх обставин, якi можуть зм'якшити або
збiльшити вiдповiдальнiсть обвинувачуваного, строге збереження прав i
законних iнтересiв учасникiв процесу й iнших громадян.
У рамках проведення нагляду також здiйснюються запобiжнi заходи щодо
злочинiв, усуненню причин i умов, ïм сприятливих.
У процесi здiйснення нагляду прокурор має право:
перевiряти виконання вимог закону по прийому, реєстрацiï й
рiшеннi заяв i повiдомлень про доконаних або злочини, що готуються.
жадати вiд пiднаглядних органiв для перевiрки кримiнальнi справи,
документи, матерiали й iншi вiдомостi про злочини, про хiд оперативно-
розшуковоï дiяльностi, дiзнання й попереднього наслiдку.
розглядати й вирiшувати скарги на дiï й рiшення осiб, що проводять
дiзнання й попереднiй наслiдок.
скасовувати незаконнi й необґрунтованi рiшення слiдчих i осiб, якi
проводять дiзнання, а також невiдповiднi закону вказiвки й рiшення глав
слiдчих пiдроздiлiв i органiв дiзнання.
збiльшувати й установлювати строк розслiдування й утримання пiд вартою
як мiра припинення у випадках i порядку, установлених законом.
повертати кримiнальнi справи на додаткове розслiдування.
особисто брати участь у проведеннi дiзнання й попереднього наслiдку, а
також проводити окремi слiдчi заходи або наслiдок у повному обсязi по
будь-якiй справi або доручати це пiдпорядкованому прокурорському
працiвниковi.
забирати вiд органiв дiзнання й передавати слiдчому пiдроздiлу будь-яка
кримiнальна справа, а також забирати справа в одного слiдчого й доручати
начальниковi слiдчого вiддiлу передати його iншому слiдчому з метою
бiльше повного й об'єктивного розслiдування.
збуджувати кримiнальнi справи й передавати ïх по пiдслiдностi,
припиняти або закривати справи, пiдтверджувати обвинувальнi висновки,
направляти кримiнальнi справи в суд.
при необхiдностi жадати вiд начальникiв органiв внутрiшнiх справ,
державноï безпеки, слiдчих апаратiв i органiв дiзнання проведення
перевiрок у пiдлеглих ïм органах з метою усунення порушень закону.
Вказiвки Генерального прокурора РБ iз питань наслiдку й дiзнання, якi не
вимагають законодавчого регулювання, є обов'язковими для
виконання.
Iншi права й обов'язки прокурора при здiйсненнi нагляду по данiй галузi
можуть регулюватися не тiльки Законом про прокуратуру, але й iншими
законодавчими актами Республiки Бiлорусь.
Предметом наступноï галузi нагляду-нагляду за вiдповiднiстю закону
судових рiшень-є законнiсть i обґрунтованiсть рiшень,
вирокiв i iнших iндивiдуально-правових актiв по цивiльних, кримiнальних
справах i справам про адмiнiстративнi правопорушення.
При здiйсненнi нагляду за вiдповiднiстю закону судових рiшень, прокурор
має право (а у випадках, передбачених законом-зобов'язаний):
брати участь у засiданнях суду, у судовому розглядi по першiй
iнстанцiï, у касацiйному й наглядовому порядку, давати висновок по
цивiльних справах.
у випадках i в порядку, передбачених законом, приносити приватнi,
касацiйнi й наглядовi протести по рiшеннях, вирокам i iншим актам суду
(суддi).
направляти в суд подання про перегляд рiшень i iнших актiв по цивiльних
справах, а також висновку про поновлення кримiнальних справ по знову, що
вiдкрилися обставинам.
у межах своєï компетенцiï зажадати iз суду будь-яка
справа (групу справ), по якiй рiшення вирок або iнший акт набули
законноï сили, i вносити протест у порядку нагляду або ж, якщо це
виходить за рамки його компетенцiï, звертатися до вищестоящого
прокурора iз проханням про внесення протесту.
вiдкликати внесений ïм протест на акт суду (суддi) до початку розгляду протесту судом (суддею).
У межах своєï компетенцiï прокурор бере участь у
розглядi судом першоï iнстанцiï цивiльних i кримiнальних
справ, справ про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, коли це
передбачено законом або визнане необхiдним самим прокурором. Обсяг i
межi повноважень при цьому регулюються процесуальним законодавством.
У судi прокурор пiдтримує державне обвинувачення. При цьому вiн
керується вказiвками закону й своïх внутрiшнiх переконань,
заснованими на всебiчному розглядi обставин справи. Особа, що проводила
розслiдування, не може брати участь у процесi як обвинувач.
Прокуроровi або його заступниковi (у тому числi й тому, що безпосередньо
брав участь у процесi) належить право приношення у вищестоящий суд
протесту на акти суду, що не вступили в законну силу. Що ж
стосується актiв, що вступили в законну силу, то право на
ïхнє опротестування, згiдно ст. 31 Закону про прокуратуру,
належить:
Генеральному прокуроровi i його заступникам-на акт будь-якого суду за
винятком постанов Пленуму Верховного Суду РБ i Пленуму Вищого
господарського Суду РБ.
Прокурорам областей, м. Мiнська й прирiвняним до них-на акти районних
(мiських) судiв, на рiшення судовоï колегiï вiдповiдного
обласного (Мiнського мiського) суду, що розглядала справу в касацiйному
порядку; на акт господарського суду, крiм ВХС РБ.
Протест на постанову суддi в справi про адмiнiстративне правопорушення
може винести прокурор району (мiста), мiжрайонний i прирiвняний до них
прокурор, вищестоящий прокурор або його заступник
Генеральним прокурором може бути внесене на розгляд Пленуму Верховного
Суду РБ або Пленуму Вищого Господарського Суду РБ подання про дачу ними
судам у межах своєï компетенцiï роз'яснень iз питань
застосування законiв при розглядi питання. Останньою галуззю
прокурорського нагляду є нагляд за виконанням законiв у мiсцях
змiсту ув'язнених, попереднього висновку, при виконаннi покарання й
iнших мiр примусового характеру, призначуваних судом.
Предметом цiєï галузi нагляду в Законi про прокуратуру
називається законнiсть у мiсцях змiсту ув'язнених, попереднього
висновку, виправно-трудових i iнших установах, якi виконують покарання й
iншi мiри примусового характеру, призначуванi судом, дотримання
встановленого законодавством порядку й умов змiсту або вiдбування
покарання особами у вищевказаних установах, ïхнiх прав i виконання
ними своïх обов'язкiв, а також законнiсть виконання покарання, не
пов'язаного з позбавленням волi.
При здiйсненнi нагляду в цiй галузi, прокурор може в будь-який час
вiдвiдати зазначенi мiсця, ознайомитися з документами, на пiдставi яких
особи пiдданi покаранню, своєю постановою звiльнити тi, хто
незаконно втримується в мiсцях позбавлення волi або в iнших
подiбних установах. Також вiн перевiряє вiдповiднiсть
законодавству вiдомчих актiв вищевказаних установ, опротестовує
ïх якщо буде потреба й стежить за дотриманням прав осiб, пiдданих
затримцi, адмiнiстративному арешту, попередньому узяттю пiд варту,
засуджених до позбавлення волi й осiб, пiдданих iншим мiрам покарання
або мiрам примусового характеру.
