Фонематична транскрипцiя

Фонематична транскрипцiя — спосiб запису живого мовлення з метою
переда вання тiльки фонемного складу слiв без вiдтiнкiв, зумовлених
рiзними фонетичними умовами, називається фонематичною
транскрипцiєю, наприклад: /т'iн'.уi Iкiл'к'iст'I. У фонематичнiй
транскрипцiï використовується значно менша кiлькiсть знакiв,
нiж у фонетичнiй. Фонематична транскрипцiя досить близька до
орфографiчного запису. В нiй ви користовується значно менша
кiлькiсть додаткових знакiв. Знаки для позначення фонем: Голоснi: /а/,
/о/, /у/, /е/, /и/, /ii. Приголоснi: /б/, /пi, /м/, /в/, Iф/, Iд/, /Э7,
IтI, IтI, /з/, /з7, /с/, /с7, /ц/, /ц'/, /5з/, /8зI, /л/, /л7, /р/,
/р'/у /нi, /н7, /ж/у /ч/, /ш/, /iïж/, Iйiу /i/, /к/, /х/, /г/.
Дiакритичнi знаки, що використовуються у фонематичнiй транскрипцiï
вертикальна риска (акут) — [ 1 ] — над голосним
позначає головний наголос: /думатиI; скiсна риска — [ ' ]
— пiсля приголосного — мякiсть приголосного: /ден7; СУЧАСНА
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА_____________ 102 Фонологiя апостроф
— [] — пiсля приголосного — напIвпомякшену вимову
приголосного: Iб'iнокл'I', двокрапка — [:] — пiсля
приголосного — подовжену вимову приголосного: щ'iн'.уi; дужка []
— над i (нескладотворчий ï). Додатковi букви, що
використовуються у фонематичнiй транскрипцiï фонема /й/
позначається лiтерою ] перед голосним Ц]аIма> I]уIнiсть,
Це/днiсть, Цi/хати, //о/гурт), лiтерою i пiсля голосного та перед
приголосним (баIМка, IVти) Зразок фонематичноï транскрипцiï
/род'ат'гори анардджу]ет'с'а с'м'iшпа миша!