Фонематична транскрипцiя

Фонематична транскрипцiя — спосiб запису живого мовлення з метою переда вання тiльки фонемного складу слiв без вiдтiнкiв, зумовлених рiзними фонетичними умовами, називається фонематичною транскрипцiєю, наприклад: /т'iн'.уi Iкiл'к'iст'I. У фонематичнiй транскрипцiï використовується значно менша кiлькiсть знакiв, нiж у фонетичнiй. Фонематична транскрипцiя досить близька до орфографiчного запису. В нiй ви користовується значно менша кiлькiсть додаткових знакiв. Знаки для позначення фонем: Голоснi: /а/, /о/, /у/, /е/, /и/, /ii. Приголоснi: /б/, /пi, /м/, /в/, Iф/, Iд/, /Э7, IтI, IтI, /з/, /з7, /с/, /с7, /ц/, /ц'/, /5з/, /8зI, /л/, /л7, /р/, /р'/у /нi, /н7, /ж/у /ч/, /ш/, /iïж/, Iйiу /i/, /к/, /х/, /г/. Дiакритичнi знаки, що використовуються у фонематичнiй транскрипцiï вертикальна риска (акут) — [ 1 ] — над голосним позначає головний наголос: /думатиI; скiсна риска — [ ' ] — пiсля приголосного — мякiсть приголосного: /ден7; СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА_____________ 102 Фонологiя апостроф — [] — пiсля приголосного — напIвпомякшену вимову приголосного: Iб'iнокл'I', двокрапка — [:] — пiсля приголосного — подовжену вимову приголосного: щ'iн'.уi; дужка [] — над i (нескладотворчий ï). Додатковi букви, що використовуються у фонематичнiй транскрипцiï фонема /й/ позначається лiтерою ] перед голосним Ц]аIма> I]уIнiсть, Це/днiсть, Цi/хати, //о/гурт), лiтерою i пiсля голосного та перед приголосним (баIМка, IVти) Зразок фонематичноï транскрипцiï /род'ат'гори анардджу]ет'с'а с'м'iшпа миша!