Контекстуальнi неповнi речення

Контекстуальнi неповнi речення — це такi структури, в яких
пропущений члец (члени) визначається з контексту, переважно з
попереднього речення. Найчастiше це речення з неназваним пiдметом: Був
козак Самiйло. Ховала губи вiд поцiлунку, знала, що поцiлує,
втiкала вiд Самiйла через кладку, хоч знала, що не втече, боролася з
козаком у п янкому полину, хоч знала, що не оборониться, i народила йому
двох соколят-синiв… (Р. Iваничук); Крючковський взагалi
вiдзначався вiдважнiстю, тому й був уже тринадцять разiв поранений
(Петро Панч); Погода змiнилась, настала посуха, земля висохла так, що
пiд ногами дзвенiла (М. Коцюбинський). Часто в неповних двоскладних
реченнях пропущений присудок, наприклад- Придибав вiн i тепер. За ним
— другi, третi (Панас Мирний); Мрiють бори за борами, очерети за
очеретами, в густий туман сповиванi, дрiмотами пов'язанi, бiлими снiгами
глибоко завiянi (С. Васильченко). У неповних двоскладних i односкладних
реченнях за наявностi головних членiв можуть бути вiдсутнi другоряднi
члени, наприклад: Подавай заяву. Садовенко вже подав (I. Рябокляч); В
однiй кишенi смеркає, а в другiй свiт ає (Нар. творчiсть).
Нерiдко одночасно пропущенi головнi i другоряднi члени в двоскладних та
одно складних реченнях, наприклад: На другий день я мав, гуляючи, купити
струни для гiтари. На третiй — мазь для черевикiв (Петро Панч);
Тиша й темрява навкруги зненацька розкололися й спалахнули. Тодi ще р а
з (Ю. Смолич).