Десь

Десь. Основне значення вказувати на невизначенiсть мiсця. Часто
вживається в украïнськiй лiтературнiй мовi i в значеннi
кудись (укладачi Украïнсько-росiйського словника т. I, стор. 396,
вважають, що такi випадки характернi тiльки для обласного вживання).
Слово десь у значеннi кудись вказує на те, що напрям дiï або
зовсiм не вiдомий (Десь поïхали нашi сусiди. Бувало, Вася зникав
десь на цiлу нiч у загадковi нiчнi розшуки i повертався лише вранцi,
весь общипаний, з розпухлими вухами, i сидiв уже не на тому конi, котрим
вирушав у похiд, а на якiйсь кошлатiй, нужденнiй шкапi О. Гончар), або
вiдомий не в деталях (I думки, мов тiнi, сновигають навколо тебе,
стрiчаються з острахом i наполохано летять десь за рiчку, за тополю, до
того шматка землi, на якому i досi надiєшся знайти людянiсть i
щастя М. Стельмах. Чудовi магiстралi, очищаючись вiд барикад,
витягуються в далеч, бiжать десь за мiсто, мовби до самого сонця О.
Гончар. Сам поïхав десь далеко, а мене покинув Т. Шевченко). З
вiдповiдними нюансами вживають прислiвник десь i в значеннi звiдкись,
коли вихiдний пункт дiï не вiдомий (Тут саме десь
нагодився'бригадир, тобто з'явився невiдомо 8вiдки. Десь взялася шура-
бура, вона того комарика з дуба здула народна пiсня) або коли вихiдний
напрям дiï вiдомий, але не в деталях, а загалом (У Москву вiн
приïхав десь iз пiвночi з якоï саме пiвнiчноï областi'
невiдомо. А разом з тим, десь з глибини, сочились пiдземнi джерела i
гасили вогонь М. Коцюбинський. Останнiй лист його був десь iз Угорщини.
Вiн родом десь з Тернопiльськоï областi. Здавалось, лейтенант щойно
прибув оце десь з пiвденних сонячних краïн, густо, раз i назавжди
засмалений тамошнiм сонцем О. Гончар. Далеко десь з-понад самого Бугу
сiрою грудочкою покотився у село заєць… М. Стельмах).