Свiдоцтво

Свiдоцтво документ, що засвiдчує якiсь бiографiчнi данi особи
або ïï стан фiзичний, сiмейний (свiдоцтво про народження,
свiдоцтво про шлюб, свiдоцтво про освiту, медичне свiдоцтво).
…Школу скiнчив у селi. А покажи-но, Петрусю, своє
свiдоцтво (I. Франко). Разом з атестатом зрiлостi випускники шкiл
одержують свiдоцтво про набуту спецiальнiсть (Комунiст
Украïни).
Поширена стилiстична помилка полягає в тому, що слово свiдоцтво
вживають замiсть свiдчення (див.). Наприклад: Макар
заступництво матерi сприймав як свiдоцтво [треба:
свiдчення] його непогрiшностi i правоти (С.
Добровольський).
Словом свiдоцтво не можна також замiняти слово посвiдчення
(див.), коли йдеться про документ, що засвiдчує особу.