ЗНАХIДНИЙ ВIДМIНОК ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ ГЛИБИННОГО ОБЄКТНОГО ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНIЙ УКРАÏНСЬКIЙ МОВI У ЗIСТАВЛЕННI З АНГЛIЙСЬКОЮ

У сучаснiй украïнськiй мовi, як i в англiйськiй, глибинна
обєктна семантика може бути репрезентована за допомогою широкого
спектру формально-граматичних засобiв на рiвнi формотворчоï,
словотвiрноï, морфологiчноï та синтаксичноï
органiзацiï в межах простого (формально i семантично
елементарного), простого ускладненого (формально i семантично) й
складного речення з рiзними типами синтаксичного звязку. Враховуючи
необхiднiсть розмежування двох рiзних шарiв (або рiвнiв) висловлення
нацiонального та унiверсального [Штерн 1998, с. 297], що безпосередньо
спiввiдносяться з реалiзацiєю семантики обєкта в конкретнiй
мовi та глибинним значенням, теоретично притаманним усiм мовам свiту,
потреба у послiдовному аналiзi спiльних i диференцiйних (притаманних
тiльки украïнськiй чи англiйськiй мовi) мовних засобiв для
найповнiшоï характеристики глибинноï структури речення
постає бiльш, нiж очевидною.
Своєрiднiсть нацiональноï семантики має багато виявiв,
серед яких насамперед такий, як обовязковiсть вираження деяких смислiв у
реченнi, властивих граматицi та лексицi, зокрема вид дiєслова i
флективний характер утворення вiдмiнкових форм в украïнськiй мовi,
артикль в англiйськiй тощо. Функцiя поверхневого компонента
полягає у встановленнi багатозначноï вiдповiдностi мiж глибинно-
семантичною структурою та рiзноманiттям формально-поверхневих. Тому
системний опис сучасного украïнського речення, в якому
репрезентована обєктна семантика, у зiставленнi з вiдповiдним
реченням англiйськоï мови є необхiдною складником
пропонованого дослiдження.
Семантична категорiя обєкта, видiлювана на пiдставi ïï
регулярноï презентованостi (у тому чи iншому варiантi) у структурi
речення [Николаева 1995, с. 71], має в сучаснiй украïнськiй
мовi певний набiр формально-граматичних вiдмiнкiв з переважно
морфологiчними засобами реалiзацiï глибинного значення (пор. з
англiйською, якiй притаманна синтаксична природа поверхневих вiдмiнкових
форм [Путiлiна 2006, с. 134]). Морфологiчнi форми вiдмiнкiв,
характеризуючись синтаксичною перспективою [Бондарко 1976, с. 19],
Реалiзують вiдмiнковi значення у функцiональних звязках з iншими
компонентами словосполучення i речення. Як зазначає М. Я.Плющ,
вiдмiнковi словоформи беруть участь у вираженнi предикативних з
двобiчною спрямованiстю взаємоповязаних компонентiв
структурноï основи речення i непредикативних семантико-синтаксичних
вiдношень з однобiчною спрямованiстю компонентiв словосполучення або
компонентiв, що поширюють основу речення [Плющ 1986, с. 38], прогнозуючи
подальше структурування всiєï поверхневоï
конструкцiï, зокрема репрезентацiя семантики обєкта на
формальному рiвнi як в украïнськiй, так i в англiйськiй мовi
зумовлюється наявнiстю пiдрядного звязку, перехiднiстю, нерозривно
повязаною з нею валентнiстю предиката, а також смисловими значенями
поєднуваних слiв (тобто лексичною i граматичною сполучуванiстю
компонентiв).
З-помiж морфологiчних засобiв, спецiалiзованих на вираженнi
глибинноï обєктноï семантики в сучаснiй украïнськiй
мовi, найбiльша регулярнiсть функцiонування властива формам знахiдного
вiдмiнка, який виступає як вiдмiнок обєкта [Вихованець 1992,
с. 119, Вихованець 1971, с.10, Плющ 1986, с. 41], що є його
первинною семантико-синтаксичною функцiєю. Як i обєктив на
рiвнi глибинноï структури, знахiдний вiдмiнок можна вважати
найбiльш загальним поверхневим вiдмiнком (його вiдповiдником в
англiйськiй мовi постає the Common Case (загальний вiдмiнок)),
оскiльки вiн здатний репрезентувати два глибиннi обєктнi вiдмiнки
обєктив i фактитив (крiм iнструменталiса), хоча у переважнiй
бiльшостi випадкiв безпосередньо свiввiдноситься з обєктивом,
наприклад: (1) Уже дорослим я бачив у бабусi Моï малюнки,
малюнки дворiчного художника-початкiвця. (В. Сосюра . Третя рота,
с.270); (2) Порубаний зброяр Руïну стереже. (Л.
Костенко. Берестечко, с. 26); (3) Пташина прокинулася, подала
Прозору вiстку; але вiн не слухав, як ранiше. (В. Барка.
Жовтий князь, с.70); (4) Через кiлька годин заднiє, i Фей-хань
розгорне за всiма вiдомостями Рiшучий наступ. (А. Любченко.
Китайська новела, с. 247), де у реченнях (1) i (2) форма знахiдного
вiдмiнка репрезентує обєктив [_O], а в прикладах (3) i (4)
фактитив [_F] (пор. з англ.: I
HavenT Seen This
Film (Я не дивився цю Кiнострiчку) [_O]
I He Ended The
Diary (Вiн закiнчив Щоденник) [_F],
де в обох реченнях глибиннi обєктнi вiдмiнки вираженi засобами
загального вiдмiнка). Крiм того, i в украïнськiй, i в англiйськiй
мовах на формально-граматичному рiвнi така вiдмiнкова форма (у межах
простого речення) виконує роль прямого додатка. На думку О.
В.Бондарка, йдеться про таку форму, в якiй максимально сконцентрованi
ознаки обєктностi, що протиставляються ознакам субєктностi,
зокрема неактивнiсть, спiввiдноснiсть (але не протиставленiсть) iз
субєктом [Бондарко 1992, с. 70], оскiльки саме форми знахiдного
вiдмiнка (з прийменником i без прийменника) з притаманною ïм
ознакою структурно-семантичноï залежностi вiд предиката є
найбiльш спецiалiзованим i регулярним засобом репрезентацiï
семантики обєкта. Своєрiднiсть форм знахiдного вiдмiнка
полягає у тому, що в планi синтагматичному йому властиве вживання
майже виключно з перехiдними дiєсловами, звязок з якими є
органiчним i взаємним, тому що знахiдний не виступає поза
сполученням з перехiднимим дiєсловами, а керуюче перехiдне
дiєслово за своєю лексико-граматичною природою вимагає
обєкта для розкриття свого змiсту: (5) Гiркотний дух дощем
залитих згарищ нам Пiдказав дорогу до села. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 19); (6) Н а г л Я д А ч
Подивився якусь мить пильно…i Закрив
Кормушку. (I. Багряний. Морiтурi, с. 351). На думку I.
Р.Вихованця, те саме можна сказати i про звязок з перехiдними
предикативними прислiвниками (аналiтичними дiєсловами [Вихованець
1992, с. 119]) типу (було, буде) видно, (було, буде) помiтно, (було,
буде) жаль, (було, буде) треба I под., хоча, на наш погляд,
переважна бiльшiсть з них передбачає форми родового
безприйменникового вiдмiнка або iнфiнiтива: (7) М Е с I
я: Творив дива ще тiльки над водою, сього не досить Треба кровi.
(Леся Украïнка. Одержима, с. 107); (8) Аж самому стало
Себе шкода, шкода того безжурного, молодого, веселого
Обличчя, що колись зводило дiвчат з розуму. (I. Багряний.
Тигролови, с.50); (9) Добути дозвiл на увязненого лiкаря було не так
легко: Треба Було звертатись до вищого
начальства… (Б. Антоненко-Давидович. Мертвi не воскресають, с.
233).
При перехiдних дiєсловах, якi можуть сполучатися з послiдовним
рядом формальних вiдмiнкiв украïнськоï мови, знахiдному
належить центральне мiсце внаслiдок властивого йому тiсного звязку
(сильного керування [Пешковский 1956, с. 285]) iз перехiдним
дiєсловом. При цьому такi дiєслiвнi лексеми становлять
надзвичайно широку групу, спричиняючи появу значноï кiлькостi
класифiкацiй вiдтiнкiв обєктного значення, вираженого на
поверхневому рiвнi цiєю вiдмiнковою формою, в яких знаходять
вiдображення як прагнення iнтегрувати цi вiдтiнки, так i намагання
якнайповнiше диференцiювати ïх (до 9 рiзновидiв), зокрема у працях
Л. А.Булаховського, Є. К.Тимченка, I. Р.Вихованця, О.
С.Мельничука, I. I.Слинька (в украïнiстицi), Х. М.Сакiєва, В.
А.Силуковоï, К. I.Ходовоï (у русистицi) [Курс 1951, Тимченко
1928, Вихованець 1971, Слинько 1962, Сайкиев 1955, Силукова 1954, Ходова
1963]. Варто згадати також i спробу подати класифiкацiю функцiонально-
вiдображальних класiв iмен обєктiв та дiєслiвних предикатiв
у ïх комунiкативному спiввiднесеннi на матерiалi
украïнськоï та англiйськоï мов Р. З.Назарчук, яка
виходить з такого розумiння обєкта, яке цiлком вiдповiдає
глибиннiй семантицi обєктива i фактитива, а на формальному рiвнi
вкладається у форму знахiдного вiдмiнка (без прийменника), i
пропонує диференцiювати дiєслова за денотативним статусом
iмен ïхнiх обєктiв, наприклад, Людина, Рослина, Соцiофакт i
под. [Назарчук 2000, с.106-111], хоча, на жаль, власне граматичнi засоби
репрезентацiï цих значень в обох мовах дослiдниця залишає
поза увагою.
Загалом при аналiзi форм знахiдного вiдмiнка з обєктним значенням
в украïнськiй мовi слiд враховувати семантичнi групи перехiдних
дiєслiв (як i у випадках iз загальним вiдмiнком в англiйськiй
мовi), що керують знахiдним обєктним, з-помiж яких можна видiлити
такi групи:
1. Дiєслова розташування в просторi (є досить поширеною
групою перехiдних дiєслiв), з-помiж яких слiд
видiляти:
А) дiєслова перемiщення в просторi, що поєднують у собi
значення перемiщення i конкретноï фiзичноï дiï
(Адресувати, валити, везти, вивергати, видаляти, вiдбивати,
вiдгортати, вiдкидати, вiдправляти, возити,
волочити, втягувати, доставляти, завалювати, запускати, зводити,
кидати, класти, котити, лити,
наводити, направляти, носити, оббризкувати, опускати, переганяти,
перекачувати, пiдкидати, пiднiмати,
пускати, розвiювати, сипати, слати, ставити, топити, трусити, тягнути,
штовхати I под.): (10) Але скрiзь
[мiщанка-юрба] Несе з собою Шепiт, жах, широкi очi,
чекання. (В. Винниченко . Сонячна машина, с. 190); (11)
Потягнув i зразу ж назад до пiдводи, вiдкiля вiзник Перевалював
мiшок, зверху сивий вiд випорошеноï
крупчатки, нiби коло млина. (В. Барка. Жовтий князь, с. 214); (12)
Жiноцтво Носить рiзнi Вина. (Л. Костенко.
Берестечко, с.17); (13) Хазяïн з несподiванки сiпнувся,
затримався на пiвкроковi, наче готовий був ту ж мить
Кинути повiддя й тiкати. (А. Любченко. Ворог, с. 403);
Б) дiєслова умiщення, розташування обєкта у певному просторi
або включення до складу чого-небудь
(Вбирати, вводити, вiшати, вкладати, вклеювати, включати, вкопувати,
вливати, вписувати, вприскувати,
впроваджувати, всмоктувати, встановлювати, встромляти, забивати,
завантажувати, загортати,
занурювати, заповнювати, заряджати, засаджувати, засiвати, зашивати,
надимити, накачувати,
намотувати, нанизувати, наповнювати, настромляти, начиняти, обвязувати, поглинати, перевантажувати,
переховувати, саджати, складати, ставити, розвiшувати, розкидувати,
розкладати, розсипати,
розташовувати, укладати): (14) На узвишшi, прикрашеному
каменями, було Встановлено крiсло пошани.
(А. Москаленко. Срiбний iнiй серпня, с. 290); (15) Коли ж
суворая зима покриє барви й квiти на гробi ïх вона
сама Розсипле самоцвiти. (Леся Украïнка. Хто вам
сказав, що я слабка…, с. 64); (16) На стiльцях бiля грубки
знову Розвiшано пелюшки. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 65);
(17) А цар Стромляє менi у спину своï двойлезi
каправi Очi. (Л. Костенко. Берестечко, с. 13); (18) Вiтер
зухвало жужмив, розбивав, Розкидав довгi Вуса й
бороду. (А. Любченко. Ворог, с. 397);
В) дiєслова покриття одного обєкта iншим (часткового i
повного) (Асфальтувати, бiлити, бронювати,
взувати, всотувати, глазурувати, забинтовувати, завязувати, загортати,
закреслювати, закривавлювати,
заливати, замазувати, замасковувати, запинати, запорошувати, застiбати,
зафарбовувати, коптити, крити,
лакувати, мастити, милити, мостити, надраювати, накладати, насувати,
натирати, обклеювати,
обковувати, обливати, облiплювати, обмотувати, обростати, обтягувати,
одягати, перевязувати,
пiдмальовувати, пiдправляти, пригортати, примiряти, роздягати,
сiдлати): (19) Тому й Зодягнув своï новi синi
Штани, якi придбав уже на шахтах, якi дбайливо ховав у
своïй скриньцi… (А. Любченко. Проста iсторiя , с.
350);
(20) Днями цiлими в люстерко заглядала дiва: Пiдмальовувала
справа, Поправляла злiва. (П. Глазовий. Слухняна
доня, с. 26); (21) Надраюю до лиску Пiдлогу
туристського теплохода. (А. Москаленко. Син свого батька, с.202);
(20) Одна така поразка Закреслює стонадцять перемог!
(Л. Костенко. Берестечко, с.6); (23) Вiн вiдчув, як на
нього Наклали приторно-Ïдучу Маску, i
зрозумiв, що лежить на операцiйному столi. (М. Стельмах. Правда i
кривда, с. 344); (24) Хазяïн щiльнiше Насунув шапку на
лоб, щiльнiше Пригорнув поли дубленика, пiдтягнув
пасок, скочив на спину. (А. Любченко. Ворог, с. 395); (25) Десь
Кров дiтей земля сумна Всотала… (В. Сосюра .
Христос, с. 51);
Г) дiєслова вилучення, видалення обєкта (Видаляти,
викладати, виколошкувати, викорiнювати,
викорчувати, вимiтати, висипати, вiдмивати, вiдтирати, вiдчищати, вiдшкрiбати, злизувати, змивати,
косити, одбирати, прати): (26) Долонi моï процвяхованi
ятряться, а пси шолудивi Злизують кров. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 13); (27) Якщо ти менi посестра вiрна, то зроби менi
остатнюю послугу: Одбери менi Життя,
чим хочеш, аби то була почесна зброя… (Леся Украïнка.
Вiла-посестра, с. 96); (28) Той [чорногуз. Прим. О. П.]
Насторожено повернув до чоловiка червононосу голову, але одразу
заспокоïвся i з гiднiстю задибав по вогкiй
прибережнiй смужцi, в марнiй надiï Виколошкати з неï
хоч якесь дурне Жабеня. (М. Стельмах. Правда i кривда,
с. 357).
Особливiстю дiєслiв цiєï групи є здатнiсть
керувати iменниками назвами неiстот, iстот, зрiдка назвами абстрактних
понять, а формальним показником можна вважати наявнiсть префiкса у
переважноï бiльшостi з них, зокрема префiксiв В-, ви-, вiд-, з-,
за-, до-, на-, о-, об-, пере-, пiд-, при-, роз-, За рахунок яких
нечисленнi самi по собi, цi лексеми утворюють значну кiлькiсть похiдних
iз пiдкресленою просторовою орiєнтацiєю, що надається
ïм приєднуваними префiксами (що не характерно для
дiєслiв iз вiдповiдним значенням в англiйськiй мовi). 2.
Дiєслова фiзичного впливу на обєкт є найчисленнiшою
групою, в якiй можна видiлити:
а) дiєслова конкретноï фiзичноï дiï, зокрема
биття, тиску, руху (загалом стану неспокою), обробки тощо
(Бити, брикати, вибивати, вигинати, вiдсмикувати, вялити, гортати,
грiти, дезiнфiкувати, довбати, жмакати, забивати, закушувати,
зализувати, замивати, заморожувати, запiкати, затискати, збовтувати,
здавлювати, кипятити, коливати, колисати, колоти, колупати, копати,
коптити, крутити, масажувати,
Молотити, мочити, мяти, Натискати, нахиляти, обертати,
обробляти, опускати, орати, переробляти, полоскати, полоти,
прикушувати, пришпорювати, промивати, рити, розгойдувати, розгрiбати,
розжарювати, розкопувати, розпушувати, розчищати, рухати, стискати,
терти, тиснути, трусити, хлептати, цiдити, чистити, шмагати):
(29) Вiн Закусив вудила, дугою взяв шию i, жахом охоплений,
мчав без дороги, наослiп. (А. Любченко. Ворог, с. 398); (30) I
варто менi Натиснути кнопку, як бiлим метеликом впурхне
Сестричка наша добра нiчна фея. (А. Москаленко. Поклик
вiчностi, с. 203); (31) Так, нiколи не скiнчиться темна туга i
вiчно буде жаль Палити серце. (Леся Украïнка.
Одержима, с. 114); (32) Та щодня i щоночi Хлептали зливу
баюри. (Л. Костенко. Берестечко, с. 12); (33)
Потиснув простягнуту Сталiним бiлу, по-жiночому
маленьку Руку. (О. Гончар. Двоє вночi, с. 242);
Б) дiєслова часткового ушкодження обєкта (Атакувати,
вивертати, вигризати, виколювати,
виламувати, витолочувати, дряпати, жалити, забруднювати, зрешечувати,
калiчити, карати, катувати,
колоти, кусати, ламати, муляти, надборкувати, нiвечити, обморожувати,
обпiкати, обстрiлювати,
отруювати, пересмажувати, пiдпилювати, пробивати, прогризати,
пропалювати, прострiлювати,
протирати, псувати, ранити, рiзати, розïдати, розтягувати, розчавлювати, свердлити, спалювати,
ушкоджувати, шмагати): (34) Куркулi повели агiтацiю, що лiкарi й
тi, хто ïм допомагає, Отруюють народ.
(В. Сосюра. Третя Рота, с.293); (35) Вiн йому Виламував
ребра в скаженiй лютi. Вiн йому Повивертав суглоби…
(I. Багряний. Тигролови, с. 38); (36) Нi, не був я в кайданах.
Менi тiльки Надборкали крила. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 17); (37) Добуває вiла запоясник, мур
довбає, трердий камiнь креше, Пробиває шпарочку
вузеньку,
Подає до побратима голос… (Леся Украïнка.
Вiла-посестра, с. 94); (38) Густi гарачi хвилi, обдавши Марка,
почали шалено намотуватись на нього й Розтягувати все
Тiло. (М. Стельмах. Правда i кривда, с. 345); (39)
Нерви дзвенiли тоскно, як осiннi дроти в степу, i той дзвiн
Свердлив мозок, як бiль зубний… (I. Багряний. Сад
Гетсиманський, с. 191);
В) дiєслова повного руйнування обєкта (Вбивати,
висаджувати, висушувати, виштрикувати, добивати,
Душити, загризати, закльовувати, зацьковувати, зïдати,
знищувати, ламати, морити, перегризати, рiзати,
розбивати, розмивати, розстрiлювати, руйнувати, спалювати,
спустошувати, труïти): (40) Вже менi сириця
Тiло зïла, а залiзо Костi перегризло, а
темниця очi помутила, горде Серце висушив той сором, що
Зламав я сам
почесну Зброю i живим до рук дiстався туркам. (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 94); (41) Перше вони могли
повалити його лише вчотирьох, але Виштрикувати очi при
свiдках… (I. Багряний. Тигролови, с. 38); (42) Саме
рейвах стояв, бо ховали якогось мурзу i Палили над ним перемоклу
в полi Смолу. (Л. Костенко. Берестечко, с. 16);
(43) Сумлiння докори страшнi душi моєï Вбили
спокiй, i я змiнився… (В. Сосюра . Каïн, с.
35);
Г) дiєслова зєднання i роздiлення (Ампутувати,
вихоплювати, вiдвязувати, вiдгортати, вiдгризати,
вiддiляти, вiдклеювати, вiдколупувати, вiдколювати, вiдламувати,
вiдлiплювати, вiдривати, вiдрiзати,
вязати, дiлити, дробити, завязувати, заплiтати, звивати, звязувати,
зєднувати, злiплювати, змiшувати,
зривати, зшивати, клеïти, комбiнувати, кришити, мiсити,
нанизувати, обєднувати, перебивати, перерiзати,
перерубувати, пиляти, пiдковувати, плутати, поєднувати, поповнювати, прибивати, привязувати,
приєднувати, прилiплювати, пристiбати, рвати, рiзати, розбивати,
розвязувати, розгризати, роздiляти,
розклеювати, розламувати, розмежовувати, скрiплювати): (44) Вже
ж на те не обiзвалась вiла, лиш коневi
Крила буйнi Вяже, щоб не здумав сам майнути вгору, потiм
Вяже поводи докупи, аби конi врозтiч не
розбiглись: Се ж я нашi Долi поєднала. (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 91); (45) Це ж десь в цих селах
заарканили. В бiгах Поповнюють гарем. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 13); (46) Вiн так дiє, як рятiвний хiмiкалiй
на зiпсовану, зiвялену фотографiчну платiвку, викликаючи забутi,
загубленi Риси, воскрешає Ïх, пiдсилює,
Скрiплює… (I. Багряний. Сад Гетсиманський, с.
266); (47) Гультяй-вiтер перебирав ладки, Вихоплював звуки
з-пiд
Коневих нiг, Рвав, шматував Ïх, жбурляв у
нiч, у безвiсть. (А. Любченко. Ворог, с. 396).
Для цiєï групи дiєслiв, як i для дiєслiв на
позначення розташування обєкта у просторi, характерне вживання
майже виключно iз тими самим префiксами, що також можуть розглядатися як
специфiчнi маркери i щодо дiєслiв iз значенням фiзичного впливу на
обєкт, проте безпосередньо просторове значення цi префiкси,
приєднуючись до таких дiєслiв, втрачають (натомiсть в
англiйськiй мовi дiєслiвнi лексеми iз значенням фiзичного впливу
на обєкт не передбачають наявнiсть того чи iншого префiкса, при
цьому можливе тiльки уточнення форми за рахунок прийменникiв
Out, Through, Down Тощо у
постпозицiï щодо дiєслова, якi, на вiдмiну вiд
украïнськоï мови, є прямою вказiвкою (у бiльшостi
випадкiв формальною) на просторову орiєнтацiю дiï:
To Beat Out (вибивати),
To Bend (нахилити), To
Dig Out (розкопувати), To
Shoot Through (прострiлювати),
To Bite (кусати), To
Sting (жалити), To Poison
(отруювати), To Burn Down
(спалювати) Тощо).
3. Дiєслова творення:
А) дiєслова зi значенням створення, тобто на позначення дiï,
в результатi якоï виникає новий обєкт (Брукувати,
будувати, варити, виводити, вигадувати, видавати, видовбувати,
виковувати, викопувати, винаходити, випилювати, виписувати, виправляти,
виробляти, вирощувати, вiдварювати, вiдновлювати, вiдроджувати,
вiдтворювати, гартувати, готувати, друкувати, заварювати, записувати,
запiкати, засновувати, збирати, згрiбати, квасити, клеïти,
конспектувати, копати, креслити, кувати, лiпити, майструвати,
маринувати, мостити, мурувати, набивати, надписувати, насипати,
описувати, органiзовувати, пекти, перебудовувати, передруковувати,
перемальовувати, переробляти, писати, Пiдкреслювати, пiдписувати,
плавити, планувати, плести, прокладати, пропалювати, прорубувати,
протоптувати, прясти, реабiлiтувати, реставрувати, робити, садити,
свердлити, систематизовувати, сiяти, скиртувати, склеювати, склити,
солити, споруджувати, творити, ткати, утворювати, фальсифiкувати,
цементувати, черкати, шити, шифрувати): (48) Бо хтозна, чи вiн
знайде там свободу, чи ще одну Збудує слободу…
(Л. Костенко. Берестечко, с. 22); (49) Зiна ще раз перечитала,
потiм схопила олiвця i вгорi Черкнула резолюцiю:
Iнтелiгент. Ганчiрка. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 70); (50) М
I р I а м: Ти Творив дива! (Леся
Украïнка. Одержима, с. 107); (51) Зараз я переходжу вiд цих
заслiнок, пiдвiсок до всього Велета, Який ось уже чотири
роки Зводимо на пiвденнiй околицi мiста. (А. Москаленко.
Краплина й море, с. 104);
Б) дiєслова на позначення окремих видiв дiяльностi, внаслiдок
якоï обєкт не створюється, а видозмiнюється
(Брити, викопувати, виписувати, виправляти, вiдварювати, вудити,
голити, доïти, жати, запiкати, збирати, згрiбати, копати, мочити,
насипати, орати, пиляти, ремонтувати, солити, тесати, точити): (52)
Сумнiву не було: голова гнав жiнок Мочити коноплi. (М.
Стельмах. Правда i кривда, с. 358); (53) I раб Копає
землю, Теше камiнь, приносить мул з рiки i робить цеглу,
виводить мури, статуï великi, запрiгшись, Возить самотужки,
й ставить, i щось будує вiчне i величне… (Леся
Украïнка. Напис в руïнi, с. 59).
Особливiстю деяких дiєслiв цiєï групи є здатнiсть
виступати в реченнi як на позначення дiï, наслiдком якоï
є новий обєкт, так i називати дiю, що тiльки частково
впливає на обєкт i змiнює його характеристики, але не
витворює новий: Копати (яму) I Копати (корiння),
Насипати (курган) I Насипати (землю), при цьому формально-
граматичнi ознаки обєкта не змiнюються, тобто i в першому, i в
другому випадку дiєслово керує на поверхневому рiвнi
iменником у формi знахiдного вiдмiнка без прийменника. Тому на
глибинному рiвнi при дiєсловi зi значенням створення (пiдгрупа а))
знаходитиметься iменник у ролi фактитива (F), а при дiєсловi зi
значенням окремих видiв дiяльностi (пiдгрупа б)) у ролi обєктива
(O) (що простежується i в англiйськiй мовi: To
Dig A Hole
To Dig Roots, To
Spread (Burial) Mound
To Spread The
Ground).
4. Дiєслова iнтелектуальноï дiяльностi (аналiзувати,
бачити, вершити, вибирати, вивчати, вигадувати,
визначати, вимiрювати, виправдовувати, випробовувати, вирiшувати,
вiдгадувати, вiдчувати,
встановлювати, вчити, гадати, датувати, дослiджувати, думати, забувати,
задумувати, засвоювати,
збагнути, звинувачувати, звiряти, згадувати, зiставляти, знати,
зустрiчати, зясовувати, класифiкувати,
констатувати, нумерувати, обирати, обмежувати, оглядати, ототожнювати,
оцiнювати, памятати,
перевiряти, передбачати, пiдозрювати, пiдсумовувати, пiзнавати, позначати, порiвнювати, призначати,
припускати, продумувати, прощати, реагувати, редагувати,
реєструвати, розгадувати, розмежовувати,
розслiдувати, розумiти, розшифровувати, слухати, сприймати, стежити,
таврувати, тлумачити,
узагальнювати, усвiдомлювати, уявляти, фiксувати, формувати,
формулювати, характеризувати, цiнувати,
читати, чути): (54) До сiльради ïй нема чого ходити, хiба
що викличуть туди, та й то в якiйсь прикрiй справi:
або новий Податок якийсь Призначать, або ïï
старший син Вiтька десь нахулiганив тодi хоч-не-хоч, а йди.
(Б. Антоненко-Давидович. Бушуïха, с. 280); (55) Так
ïï прозвали товаришi: вона завжди перша приносила всi
новини, вона Все знала. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 66);
(56) I хан, як вилiплений з воску, в кольчугу вбраний i в
шишак, курив кальян, чи спав потрошку, чи Стежив битву мов
коршак. (Л. Костенко. Берестечко, с. 9).
При дiєсловах iз значенням розумовоï дiяльностi у ролi
обєкта виступають, як правило, iменники, що позначають iстоти або
абстрактнi поняття, а перелiк самих дiєслiв значно
розширюється за рахунок префiксацii (префiкси В-, ви-, до-, за
— , з-, о-, пере-, по-, Роз-, У-).
5. Дiєслова мовленнєвоï дiяльностi (Бурмотiти,
викладати, викликати, вимовляти, випрошувати,
висловлювати, вiдповiдати, вiдхиляти, вiтати, вiщувати, говорити,
диктувати, заперечувати, запитувати,
запрошувати, застерiгати, зачитувати, iнформувати, клясти, коментувати,
критикувати, кричати, мовити,
наспiвувати, обговорювати, обґрунтовувати, описувати, оповiдати, оприлюднювати, передбачати,
переказувати, писати, повiдомляти, погрожувати, попереджати, проклинати, пропонувати, рекламувати,
розповiдати, спiвати, формулювати, хвалити, цитувати, читати,
шепотiти): (57) Наспiвує легенди сива
ковила… (Украïна козацька. 2005. 6. С. 12.); (58)
Щось кричав менi хан, аж слова на дощi сичали.
(Л. Костенко. Берестечко, с. 16); (59) Читав Повiсть
полумяних лiт на сценарнiй студiï. (О. Довженко.
Щоденник, с. 106).
Переважна бiльшiсть дiєслiв цiєï групи характеризуються
наявнiстю префiксiв, зокрема: Ви-, вiд-, за-, на-, об-, о-, пере-, по-,
про-, Роз-, i може сполучатися з широким колом iменникiв (пор. iз
твердженням I. Р.Вихованця про те, що дiєслова мовлення
сполучаються з обмеженим колом iменникiв типу Правда, неправда,
слово, переважно однотематичних з опорним дiєсловом
[Вихованець 1971, с. 15]) або iз займенниками, як правило, з
узагальнюючим значенням Все, це, те, щось I под. у головнiй
частинi складнопiдрядного речення перед пiдрядною додатковою (за логiко-
граматичною клисифiкацiєю), як в украïнськiй, так i в
англiйськiй мовi: (60) А тепер я тут сиджу, як завджи, одинока,
даремнi сльози ллю i Проклинаю все те, що вiн любив, i з кожним
словом все бiльш надiю трачу на рятунок. (Леся Украïнка.
Одержима, с. 114); (61) He was compelled To admit that the
call had come for him, but that he had Declined it. (J.
London. Martin Eden, p.320) Вiн був змушений Зiзнатися, що
отримав запрошення, але Вiдхилив його.
6. Дiєслова соцiальноï дiяльностi (Агiтувати, афiшувати,
вживати, виконувати, використовувати,
витрачати, виявляти, ганьбити, демонструвати, долати, досягати,
здiйснювати, зображувати, зраджувати,
Iмiтувати, копiювати, надолужувати, насвистувати, обмiнювати,
органiзовувати, пародiювати, пiдкупати, повторювати, святкувати,
танцювати, тероризувати, уособлювати, учиняти, фотографувати):
(62) Я цю бурю чув своïм серцем, повним любовi до людини, що
так любила i любить Украïну, що Уособлювала для нас
Ïï, якiй, як i йому, належали нашi гарячi i вiрнi
серця. (В. Сосюра . Третя Рота, с. 491); (63) Та ж там
Котрогось Просто Пiдкупили, щоб Учинив оцей
Розгардiяш. (Л. Костенко. Берестечко, с. 10); (64)
Обмiняйте своï Прiзвища На принциповi
числа у всесвiтнiй номернiй системi. (М. Кулiш. Мина Мазайло, с.
74).
Дiєслова зi значенням соцiальноï дiяльностi, тобто
цiлеспрямованоï дiяльностi для досягнення конкретноï мети, суспiльно-
полiтичноï дiяльностi, значенням використання, вiдтворення,
зображування, здiйснення [Лексико-семантические 1988, с. 56-60],
передбачають у ролi обєкта абстрактне поняття, iстоту або
персонiфiкований предмет i розширюють свiй перелiк внаслiдок
приєднання префiксiв Ви-, з-, зо-, на-, у-.
7. Дєслова на позначення стану, зокрема на позначення буття,
якiсного, емоцiйного, фiзiологiчного,
функцiонального стану (Випрягати, випускати, витримувати, виявляти,
вiдновлювати, вiдпускати, вiдчувати,
Втiшати, гасити, гiпнотизувати, голити, дивувати,
забарикадовувати, завалювати, завiшувати, задувати,
закiнчувати, заморожувати, запечатувати, заслiплювати, заспокоювати,
зачаровувати, зачиняти, звiльняти,
злити, змiнювати, зупиняти, кипятити, колисати, коригувати, лiкувати,
народжувати, ображати,
охолоджувати, перевтомлювати, переживати, переривати, переробляти,
перефабовувати, принижувати,
припиняти, присипляти, редагувати, розвантажувати, розгортати,
розплiтати, розпушувати,
розчаровувати, розчiсувати, РозЯтрювати, рятувати,
скасовувати, спокушати, струшувати, терпiти,
чути): (65) Бiльше вiн не зважувався Спокушати свою
Фортуну, але вiдтодi вiн лишився вiчним парубком з
прозвиськом Гарбуз. (Б. Антоненко-Давидович. Гарбуз i Цмоктiй, с.
285); (66) …Нарештi кiнь Почув той
Посвист, прилетiв з просторiв невiдомих, впав додолу, мов гаряча
куля. (Леся Украïнка. Вiла-посестра, с. 92);
(67) Велику, трепетну Радiсть життя, Радiсть глибокого
вiддиху й вiльного руху Вiдчувала кожна найменша
частка його iстоти. (А. Любченко. Ворог, с. 396). Як в
украïнськiй, так i в англiйськiй мовi дiєсловам
цiєï групи притаманне вживання разом iз iменниками на
позначення переважно абстрактних понять у ролi обєкта. При цьому
послiдовно зберiгається вiдповiднiсть щодо транзитивностi
украïнських та англiйських дiєслiвних лексем (що не завжди
наявна в iнших групах), а кiлькiсть дiєслiв, що можуть бути
обєднанi за цiєю семантичною ознакою, в украïнськiй
мовi, на вiдмiну вiд англiйськоï, збiльшується з
приєднанням префiксiв В-, ви-, вiд-, з-, за-, о-, пере-, при-,
роз-, с-: (68) But Brissenden
Was Not A
Disciple Of Quietism,
And He Changed
His Attitude Abruptly.
(J.London. Martin
Eden, P.356) Але Брiссенден не належав до
школи квiєтистiв, тому раптово Змiнив свiй Тон.
68. Дiєслова на позначення вiдношення, а саме:
А) звязку або взаємозвязку (Базувати, ґрунтувати,
замiнювати, звязувати, компенсувати, мiняти,
органiзовувати, поєднувати): (69) Вiн за два днi
Мiняє три личини, та ще й четверту має про запас.
(Л. Костенко. Берестечко, с. 15); (70) Козаки лiцею нещодавно
Органiзували клуб Козацька лiтератка.
(Украïна козацька. 2005. 6. С. 8.);
Б) володiння (Берегти, брати, вигравати, викупляти, виловлювати,
вимiнювати, винагороджувати,
виплачувати, вистежувати, вiдбирати, володiти, втрачати, ганьбити,
грабувати, губити, давати, дарувати,
добувати, завойовувати, заволодiвати, зберiгати, знаходити, красти,
купувати, ловити, мати, набирати,
обшукувати, орендувати, отримувати, повертати, програвати, продавати,
роздавати, хапати, черпати,
шукати): (71) Просте воно Мало дивовижну Властивiсть
зберiгати якийсь невловимий Вiдбиток молодостi…
(А. Любченко. Його таємниця, с. 417); (72) Добува
блискучу Шаблю вiла, обтинає бiлую намiтку, наче сарна,
кидається вгору до свого юнака-побратима… (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 92); (73) Батько хазяïна,
похилий вiком та бiлий, сивиною i сорочкою, Берiг макуху в
дiрявому лантусi, пiд лавою. (В. Барка. Жовтий
князь, с. 95);
В) соцiальних вiдносин (Аргументувати, вiдбивати, вiдстоювати,
вiдстрочувати, ганьбити,
гарантувати, доводити, долати, жалiти, забезпечувати, заволодiвати,
заперечувати, засуджувати,
захищати, зберiгати, зневажати, любити, механiзовувати,
мiлiтарiзовувати, ненавидiти, перемагати,
пiдкоряти, поважати, погоджувати, програвати, розпускати, стерегти,
фiнансувати): (74) Завжди одинокий
Любив безповiтря i Тьму, i мертвих планет
непорушливий спокiй ранiш був за зорi йому. (В. Сосюра. Ваал,
с. 78); (75) А що, якщо Програєш бiй? (Л. Костенко.
Берестечко, с. 18).
Специфiкою дiєслiв зi значенням вiдношення (аналогiчно до
дiєслiв соцiальноï дiяльностi) є здатнiсть сполучатися
найчастiше з iменниками-назвами осiб або абстрактними поняттями i значно
рiдше (порiвняно з дiєсловами iнших груп) з iменниками-назвами
конкретних предметiв, що однаковою мiрою спостерiгається в
украïнськiй та англiйськiй мовах. Це дає пiдстави говорити
про окремий рiзновид обєкта, а саме обєкта iз частковим
нашаровуванням субєктноï семантики, i дозволяє
розширити перелiк глибинних обєктних вiдмiнкiв за рахунок
додавання до нього датива (D) вiдмiнка на позначення iстоти (як
правило), яка виступає обєктом володiння, соцiальних
вiдносин, а також зазнає певного впливу внаслiдок того чи iншого
виду соцiальноï дiяльностi, що цiлком справедливо для обох мов:
(76) The Senate Approves
Or Disapproves
Candidature Of Such
High Officials As
Ambassadors, Cabinet Members,
And Federal Judges. (The
Legislative Branch, p. 81) Сенат Схвалює або Не
схвалює кандидатури таких високопосадовцiв, як посли, члени
уряду та федеральнi суддi. [_D].
Видається важливим i той факт, що деякi дiєслова можуть
водночас виступати у рiзних лексико-семантичних групах, оскiльки такi
чинники, як префiксацiя, що не змiнює характер дiєслiвного
керування, але може iстотно впливати на лексичний дiапазон залежних вiд
транзитивних дiєслiв iменникiв, i нашарування кiлькох значень в
однiй дiєслiвнiй лексемi, створює сприятливi умови для
репрезентацiï рiзних нюансiв семантики одним i тим самим
дiєсловом як в украïнськiй, так i в англiйськiй мовi, напр.:
Мiняти To Change (вiдношення
взаємозвязку i соцiальноï дiяльностi), Звязувати
To Bind, поєднувати To
Connect (вiдношення взаємозвязку i фiзичного
впливу), Органiзовувати To Organize
(творення i соцiальна дiяльнiсть), Розмежовувати To
Divide (iнтелектуальна дiяльнiсть i розєднання),
Формулювати To Formulate
(мовленнєва дiяльнiсть та iнтелектуальна) тощо.
Отже, в сучаснiй украïнськiй мовi спецiалiзованим щодо
репрезентацiï на поверхневому рiвнi глибинноï
обєктноï семантики засобом є знахiдний вiдмiнок без
прийменника при транзитивних дiєсловах, що розподiляються мiж 8
лексико-семантичними групами за особливостями лексичноï
сполучуваностi з iменниками або займенниками (рiдше пiдрядною частиною у
межах складнопiдрядного речення) та граматичними показниками, зокрема за
характером префiкса (В-, ви-, вiд-, з-, за-, до-, на-, о-, об-, пере-,
пiд-, при-, роз — Тощо), а саме: розташування в просторi,
фiзичний вплив на обєкт, творення, iнтелектуальна,
мовленнєва, соцiальна дiяльнiсть, стан, зокрема буття, якiсний,
емоцiйний, фiзiологiчний, функцiональний стан, вiдношення (звязок або
взаємозвязок, володiння, соцiальнi вiдносини). Вiдповiдником
знахiдного вiдмiнка в англiйськiй мовi є форми загального
вiдмiнка, що вживаються без прийменника або зрiдка (якщо йдеться про
дiєслова на позначення мiсцезнаходження у просторi або фiзичного
впливу на обєкт) iз постпозитивними прийменниками Out,
Through, Down Тощо з виразною
просторовою орiєнтацiєю, компенсуючи в такий спосiб
вiдсутнiсть словотвiрних засобiв, наприклад префiксiв з такою
функцiєю, порiвняно з украïнською мовою. Водночас на
глибинному рiвнi в обох мовах поверхневi конструкцiï зi знахiдним i
загальним вiдмiнками вiдповiдно представленi обєктивом (О),
фактитивом (F) i дативом (D), останнiй з яких може поєднувати у
собi елементи обєктноï та субєктноï семантики.
Отриманi результати репрезентують особливостi реалiзацiï глибинних
обєктних вiдмiнкiв на поверхневому рiвнi, а також специфiку
органiзацiï конструкцiй поверхневого рiвня сучасного
украïнського речення у зiставленi з англiйським, зокрема
конструкцiй зi знахiдним безприйменниковим вiдмiнком на поверхневому
рiвнi в украïнськiй та ïх вiдповiдникiв форм загального
вiдмiнка (переважно без прийменника) англiйськiй мовах як репрезентантiв
глибинноï обєктноï семантики, i можуть бути використанi
для подальшого зiставного аналiзу взаємодiï глибинних i
поверхневих структур зi значенням обєкта на матерiалi
украïнськоï та англiйськоï мов.
Оксана Путiлiна

(Адресувати, валити, везти, вивергати, видаляти, вiдбивати,
вiдгортати, вiдкидати, вiдправляти, возити,
волочити, втягувати, доставляти, завалювати, запускати, зводити,
кидати, класти, котити, лити,
наводити, направляти, носити, оббризкувати, опускати, переганяти,
перекачувати, пiдкидати, пiднiмати,
пускати, розвiювати, сипати, слати, ставити, топити, трусити, тягнути,
штовхати I под.): (10) Але скрiзь
[мiщанка-юрба] Несе з собою Шепiт, жах, широкi очi,
чекання. (В. Винниченко . Сонячна машина, с. 190); (11)
Потягнув i зразу ж назад до пiдводи, вiдкiля вiзник Перевалював
мiшок, зверху сивий вiд випорошеноï
крупчатки, нiби коло млина. (В. Барка. Жовтий князь, с. 214); (12)
Жiноцтво Носить рiзнi Вина. (Л. Костенко.
Берестечко, с.17); (13) Хазяïн з несподiванки сiпнувся,
затримався на пiвкроковi, наче готовий був ту ж мить
Кинути повiддя й тiкати. (А. Любченко. Ворог, с. 403);
Б) дiєслова умiщення, розташування обєкта у певному просторi
або включення до складу чого-небудь
(Вбирати, вводити, вiшати, вкладати, вклеювати, включати, вкопувати,
вливати, вписувати, вприскувати,
впроваджувати, всмоктувати, встановлювати, встромляти, забивати,
завантажувати, загортати,
занурювати, заповнювати, заряджати, засаджувати, засiвати, зашивати,
надимити, накачувати,
намотувати, нанизувати, наповнювати, настромляти, начиняти, обвязувати, поглинати, перевантажувати,
переховувати, саджати, складати, ставити, розвiшувати, розкидувати,
розкладати, розсипати,
розташовувати, укладати): (14) На узвишшi, прикрашеному
каменями, було Встановлено крiсло пошани.
(А. Москаленко. Срiбний iнiй серпня, с. 290); (15) Коли ж
суворая зима покриє барви й квiти на гробi ïх вона
сама Розсипле самоцвiти. (Леся Украïнка. Хто вам
сказав, що я слабка…, с. 64); (16) На стiльцях бiля грубки
знову Розвiшано пелюшки. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 65);
(17) А цар Стромляє менi у спину своï двойлезi
каправi Очi. (Л. Костенко. Берестечко, с. 13); (18) Вiтер
зухвало жужмив, розбивав, Розкидав довгi Вуса й
бороду. (А. Любченко. Ворог, с. 397);
В) дiєслова покриття одного обєкта iншим (часткового i
повного) (Асфальтувати, бiлити, бронювати,
взувати, всотувати, глазурувати, забинтовувати, завязувати, загортати,
закреслювати, закривавлювати,
заливати, замазувати, замасковувати, запинати, запорошувати, застiбати,
зафарбовувати, коптити, крити,
лакувати, мастити, милити, мостити, надраювати, накладати, насувати,
натирати, обклеювати,
обковувати, обливати, облiплювати, обмотувати, обростати, обтягувати,
одягати, перевязувати,
пiдмальовувати, пiдправляти, пригортати, примiряти, роздягати,
сiдлати): (19) Тому й Зодягнув своï новi синi
Штани, якi придбав уже на шахтах, якi дбайливо ховав у
своïй скриньцi… (А. Любченко. Проста iсторiя , с.
350);
(20) Днями цiлими в люстерко заглядала дiва: Пiдмальовувала
справа, Поправляла злiва. (П. Глазовий. Слухняна
доня, с. 26); (21) Надраюю до лиску Пiдлогу
туристського теплохода. (А. Москаленко. Син свого батька, с.202);
(20) Одна така поразка Закреслює стонадцять перемог!
(Л. Костенко. Берестечко, с.6); (23) Вiн вiдчув, як на
нього Наклали приторно-Ïдучу Маску, i
зрозумiв, що лежить на операцiйному столi. (М. Стельмах. Правда i
кривда, с. 344); (24) Хазяïн щiльнiше Насунув шапку на
лоб, щiльнiше Пригорнув поли дубленика, пiдтягнув
пасок, скочив на спину. (А. Любченко. Ворог, с. 395); (25) Десь
Кров дiтей земля сумна Всотала… (В. Сосюра .
Христос, с. 51);
Г) дiєслова вилучення, видалення обєкта (Видаляти,
викладати, виколошкувати, викорiнювати,
викорчувати, вимiтати, висипати, вiдмивати, вiдтирати, вiдчищати, вiдшкрiбати, злизувати, змивати,
косити, одбирати, прати): (26) Долонi моï процвяхованi
ятряться, а пси шолудивi Злизують кров. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 13); (27) Якщо ти менi посестра вiрна, то зроби менi
остатнюю послугу: Одбери менi Життя,
чим хочеш, аби то була почесна зброя… (Леся Украïнка.
Вiла-посестра, с. 96); (28) Той [чорногуз. Прим. О. П.]
Насторожено повернув до чоловiка червононосу голову, але одразу
заспокоïвся i з гiднiстю задибав по вогкiй
прибережнiй смужцi, в марнiй надiï Виколошкати з неï
хоч якесь дурне Жабеня. (М. Стельмах. Правда i кривда,
с. 357).
Особливiстю дiєслiв цiєï групи є здатнiсть
керувати iменниками назвами неiстот, iстот, зрiдка назвами абстрактних
понять, а формальним показником можна вважати наявнiсть префiкса у
переважноï бiльшостi з них, зокрема префiксiв В-, ви-, вiд-, з-,
за-, до-, на-, о-, об-, пере-, пiд-, при-, роз-, За рахунок яких
нечисленнi самi по собi, цi лексеми утворюють значну кiлькiсть похiдних
iз пiдкресленою просторовою орiєнтацiєю, що надається
ïм приєднуваними префiксами (що не характерно для
дiєслiв iз вiдповiдним значенням в англiйськiй мовi). 2.
Дiєслова фiзичного впливу на обєкт є найчисленнiшою
групою, в якiй можна видiлити:
а) дiєслова конкретноï фiзичноï дiï, зокрема
биття, тиску, руху (загалом стану неспокою), обробки тощо
(Бити, брикати, вибивати, вигинати, вiдсмикувати, вялити, гортати,
грiти, дезiнфiкувати, довбати, жмакати, забивати, закушувати,
зализувати, замивати, заморожувати, запiкати, затискати, збовтувати,
здавлювати, кипятити, коливати, колисати, колоти, колупати, копати,
коптити, крутити, масажувати,
Молотити, мочити, мяти, Натискати, нахиляти, обертати,
обробляти, опускати, орати, переробляти, полоскати, полоти,
прикушувати, пришпорювати, промивати, рити, розгойдувати, розгрiбати,
розжарювати, розкопувати, розпушувати, розчищати, рухати, стискати,
терти, тиснути, трусити, хлептати, цiдити, чистити, шмагати):
(29) Вiн Закусив вудила, дугою взяв шию i, жахом охоплений,
мчав без дороги, наослiп. (А. Любченко. Ворог, с. 398); (30) I
варто менi Натиснути кнопку, як бiлим метеликом впурхне
Сестричка наша добра нiчна фея. (А. Москаленко. Поклик
вiчностi, с. 203); (31) Так, нiколи не скiнчиться темна туга i
вiчно буде жаль Палити серце. (Леся Украïнка.
Одержима, с. 114); (32) Та щодня i щоночi Хлептали зливу
баюри. (Л. Костенко. Берестечко, с. 12); (33)
Потиснув простягнуту Сталiним бiлу, по-жiночому
маленьку Руку. (О. Гончар. Двоє вночi, с. 242);
Б) дiєслова часткового ушкодження обєкта (Атакувати,
вивертати, вигризати, виколювати,
виламувати, витолочувати, дряпати, жалити, забруднювати, зрешечувати,
калiчити, карати, катувати,
колоти, кусати, ламати, муляти, надборкувати, нiвечити, обморожувати,
обпiкати, обстрiлювати,
отруювати, пересмажувати, пiдпилювати, пробивати, прогризати,
пропалювати, прострiлювати,
протирати, псувати, ранити, рiзати, розïдати, розтягувати, розчавлювати, свердлити, спалювати,
ушкоджувати, шмагати): (34) Куркулi повели агiтацiю, що лiкарi й
тi, хто ïм допомагає, Отруюють народ.
(В. Сосюра. Третя Рота, с.293); (35) Вiн йому Виламував
ребра в скаженiй лютi. Вiн йому Повивертав суглоби…
(I. Багряний. Тигролови, с. 38); (36) Нi, не був я в кайданах.
Менi тiльки Надборкали крила. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 17); (37) Добуває вiла запоясник, мур
довбає, трердий камiнь креше, Пробиває шпарочку
вузеньку,
Подає до побратима голос… (Леся Украïнка.
Вiла-посестра, с. 94); (38) Густi гарачi хвилi, обдавши Марка,
почали шалено намотуватись на нього й Розтягувати все
Тiло. (М. Стельмах. Правда i кривда, с. 345); (39)
Нерви дзвенiли тоскно, як осiннi дроти в степу, i той дзвiн
Свердлив мозок, як бiль зубний… (I. Багряний. Сад
Гетсиманський, с. 191);
В) дiєслова повного руйнування обєкта (Вбивати,
висаджувати, висушувати, виштрикувати, добивати,
Душити, загризати, закльовувати, зацьковувати, зïдати,
знищувати, ламати, морити, перегризати, рiзати,
розбивати, розмивати, розстрiлювати, руйнувати, спалювати,
спустошувати, труïти): (40) Вже менi сириця
Тiло зïла, а залiзо Костi перегризло, а
темниця очi помутила, горде Серце висушив той сором, що
Зламав я сам
почесну Зброю i живим до рук дiстався туркам. (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 94); (41) Перше вони могли
повалити його лише вчотирьох, але Виштрикувати очi при
свiдках… (I. Багряний. Тигролови, с. 38); (42) Саме
рейвах стояв, бо ховали якогось мурзу i Палили над ним перемоклу
в полi Смолу. (Л. Костенко. Берестечко, с. 16);
(43) Сумлiння докори страшнi душi моєï Вбили
спокiй, i я змiнився… (В. Сосюра . Каïн, с.
35);
Г) дiєслова зєднання i роздiлення (Ампутувати,
вихоплювати, вiдвязувати, вiдгортати, вiдгризати,
вiддiляти, вiдклеювати, вiдколупувати, вiдколювати, вiдламувати,
вiдлiплювати, вiдривати, вiдрiзати,
вязати, дiлити, дробити, завязувати, заплiтати, звивати, звязувати,
зєднувати, злiплювати, змiшувати,
зривати, зшивати, клеïти, комбiнувати, кришити, мiсити,
нанизувати, обєднувати, перебивати, перерiзати,
перерубувати, пиляти, пiдковувати, плутати, поєднувати, поповнювати, прибивати, привязувати,
приєднувати, прилiплювати, пристiбати, рвати, рiзати, розбивати,
розвязувати, розгризати, роздiляти,
розклеювати, розламувати, розмежовувати, скрiплювати): (44) Вже
ж на те не обiзвалась вiла, лиш коневi
Крила буйнi Вяже, щоб не здумав сам майнути вгору, потiм
Вяже поводи докупи, аби конi врозтiч не
розбiглись: Се ж я нашi Долi поєднала. (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 91); (45) Це ж десь в цих селах
заарканили. В бiгах Поповнюють гарем. (Л. Костенко.
Берестечко, с. 13); (46) Вiн так дiє, як рятiвний хiмiкалiй
на зiпсовану, зiвялену фотографiчну платiвку, викликаючи забутi,
загубленi Риси, воскрешає Ïх, пiдсилює,
Скрiплює… (I. Багряний. Сад Гетсиманський, с.
266); (47) Гультяй-вiтер перебирав ладки, Вихоплював звуки
з-пiд
Коневих нiг, Рвав, шматував Ïх, жбурляв у
нiч, у безвiсть. (А. Любченко. Ворог, с. 396).
Для цiєï групи дiєслiв, як i для дiєслiв на
позначення розташування обєкта у просторi, характерне вживання
майже виключно iз тими самим префiксами, що також можуть розглядатися як
специфiчнi маркери i щодо дiєслiв iз значенням фiзичного впливу на
обєкт, проте безпосередньо просторове значення цi префiкси,
приєднуючись до таких дiєслiв, втрачають (натомiсть в
англiйськiй мовi дiєслiвнi лексеми iз значенням фiзичного впливу
на обєкт не передбачають наявнiсть того чи iншого префiкса, при
цьому можливе тiльки уточнення форми за рахунок прийменникiв
Out, Through, Down Тощо у
постпозицiï щодо дiєслова, якi, на вiдмiну вiд
украïнськоï мови, є прямою вказiвкою (у бiльшостi
випадкiв формальною) на просторову орiєнтацiю дiï:
To Beat Out (вибивати),
To Bend (нахилити), To
Dig Out (розкопувати), To
Shoot Through (прострiлювати),
To Bite (кусати), To
Sting (жалити), To Poison
(отруювати), To Burn Down
(спалювати) Тощо).
3. Дiєслова творення:
А) дiєслова зi значенням створення, тобто на позначення дiï,
в результатi якоï виникає новий обєкт (Брукувати,
будувати, варити, виводити, вигадувати, видавати, видовбувати,
виковувати, викопувати, винаходити, випилювати, виписувати, виправляти,
виробляти, вирощувати, вiдварювати, вiдновлювати, вiдроджувати,
вiдтворювати, гартувати, готувати, друкувати, заварювати, записувати,
запiкати, засновувати, збирати, згрiбати, квасити, клеïти,
конспектувати, копати, креслити, кувати, лiпити, майструвати,
маринувати, мостити, мурувати, набивати, надписувати, насипати,
описувати, органiзовувати, пекти, перебудовувати, передруковувати,
перемальовувати, переробляти, писати, Пiдкреслювати, пiдписувати,
плавити, планувати, плести, прокладати, пропалювати, прорубувати,
протоптувати, прясти, реабiлiтувати, реставрувати, робити, садити,
свердлити, систематизовувати, сiяти, скиртувати, склеювати, склити,
солити, споруджувати, творити, ткати, утворювати, фальсифiкувати,
цементувати, черкати, шити, шифрувати): (48) Бо хтозна, чи вiн
знайде там свободу, чи ще одну Збудує слободу…
(Л. Костенко. Берестечко, с. 22); (49) Зiна ще раз перечитала,
потiм схопила олiвця i вгорi Черкнула резолюцiю:
Iнтелiгент. Ганчiрка. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 70); (50) М
I р I а м: Ти Творив дива! (Леся
Украïнка. Одержима, с. 107); (51) Зараз я переходжу вiд цих
заслiнок, пiдвiсок до всього Велета, Який ось уже чотири
роки Зводимо на пiвденнiй околицi мiста. (А. Москаленко.
Краплина й море, с. 104);
Б) дiєслова на позначення окремих видiв дiяльностi, внаслiдок
якоï обєкт не створюється, а видозмiнюється
(Брити, викопувати, виписувати, виправляти, вiдварювати, вудити,
голити, доïти, жати, запiкати, збирати, згрiбати, копати, мочити,
насипати, орати, пиляти, ремонтувати, солити, тесати, точити): (52)
Сумнiву не було: голова гнав жiнок Мочити коноплi. (М.
Стельмах. Правда i кривда, с. 358); (53) I раб Копає
землю, Теше камiнь, приносить мул з рiки i робить цеглу,
виводить мури, статуï великi, запрiгшись, Возить самотужки,
й ставить, i щось будує вiчне i величне… (Леся
Украïнка. Напис в руïнi, с. 59).
Особливiстю деяких дiєслiв цiєï групи є здатнiсть
виступати в реченнi як на позначення дiï, наслiдком якоï
є новий обєкт, так i називати дiю, що тiльки частково
впливає на обєкт i змiнює його характеристики, але не
витворює новий: Копати (яму) I Копати (корiння),
Насипати (курган) I Насипати (землю), при цьому формально-
граматичнi ознаки обєкта не змiнюються, тобто i в першому, i в
другому випадку дiєслово керує на поверхневому рiвнi
iменником у формi знахiдного вiдмiнка без прийменника. Тому на
глибинному рiвнi при дiєсловi зi значенням створення (пiдгрупа а))
знаходитиметься iменник у ролi фактитива (F), а при дiєсловi зi
значенням окремих видiв дiяльностi (пiдгрупа б)) у ролi обєктива
(O) (що простежується i в англiйськiй мовi: To
Dig A Hole
To Dig Roots, To
Spread (Burial) Mound
To Spread The
Ground).
4. Дiєслова iнтелектуальноï дiяльностi (аналiзувати,
бачити, вершити, вибирати, вивчати, вигадувати,
визначати, вимiрювати, виправдовувати, випробовувати, вирiшувати,
вiдгадувати, вiдчувати,
встановлювати, вчити, гадати, датувати, дослiджувати, думати, забувати,
задумувати, засвоювати,
збагнути, звинувачувати, звiряти, згадувати, зiставляти, знати,
зустрiчати, зясовувати, класифiкувати,
констатувати, нумерувати, обирати, обмежувати, оглядати, ототожнювати,
оцiнювати, памятати,
перевiряти, передбачати, пiдозрювати, пiдсумовувати, пiзнавати, позначати, порiвнювати, призначати,
припускати, продумувати, прощати, реагувати, редагувати,
реєструвати, розгадувати, розмежовувати,
розслiдувати, розумiти, розшифровувати, слухати, сприймати, стежити,
таврувати, тлумачити,
узагальнювати, усвiдомлювати, уявляти, фiксувати, формувати,
формулювати, характеризувати, цiнувати,
читати, чути): (54) До сiльради ïй нема чого ходити, хiба
що викличуть туди, та й то в якiйсь прикрiй справi:
або новий Податок якийсь Призначать, або ïï
старший син Вiтька десь нахулiганив тодi хоч-не-хоч, а йди.
(Б. Антоненко-Давидович. Бушуïха, с. 280); (55) Так
ïï прозвали товаришi: вона завжди перша приносила всi
новини, вона Все знала. (А. Любченко. Тихий хутiр, с. 66);
(56) I хан, як вилiплений з воску, в кольчугу вбраний i в
шишак, курив кальян, чи спав потрошку, чи Стежив битву мов
коршак. (Л. Костенко. Берестечко, с. 9).
При дiєсловах iз значенням розумовоï дiяльностi у ролi
обєкта виступають, як правило, iменники, що позначають iстоти або
абстрактнi поняття, а перелiк самих дiєслiв значно
розширюється за рахунок префiксацii (префiкси В-, ви-, до-, за
— , з-, о-, пере-, по-, Роз-, У-).
5. Дiєслова мовленнєвоï дiяльностi (Бурмотiти,
викладати, викликати, вимовляти, випрошувати,
висловлювати, вiдповiдати, вiдхиляти, вiтати, вiщувати, говорити,
диктувати, заперечувати, запитувати,
запрошувати, застерiгати, зачитувати, iнформувати, клясти, коментувати,
критикувати, кричати, мовити,
наспiвувати, обговорювати, обґрунтовувати, описувати, оповiдати, оприлюднювати, передбачати,
переказувати, писати, повiдомляти, погрожувати, попереджати, проклинати, пропонувати, рекламувати,
розповiдати, спiвати, формулювати, хвалити, цитувати, читати,
шепотiти): (57) Наспiвує легенди сива
ковила… (Украïна козацька. 2005. 6. С. 12.); (58)
Щось кричав менi хан, аж слова на дощi сичали.
(Л. Костенко. Берестечко, с. 16); (59) Читав Повiсть
полумяних лiт на сценарнiй студiï. (О. Довженко.
Щоденник, с. 106).
Переважна бiльшiсть дiєслiв цiєï групи характеризуються
наявнiстю префiксiв, зокрема: Ви-, вiд-, за-, на-, об-, о-, пере-, по-,
про-, Роз-, i може сполучатися з широким колом iменникiв (пор. iз
твердженням I. Р.Вихованця про те, що дiєслова мовлення
сполучаються з обмеженим колом iменникiв типу Правда, неправда,
слово, переважно однотематичних з опорним дiєсловом
[Вихованець 1971, с. 15]) або iз займенниками, як правило, з
узагальнюючим значенням Все, це, те, щось I под. у головнiй
частинi складнопiдрядного речення перед пiдрядною додатковою (за логiко-
граматичною клисифiкацiєю), як в украïнськiй, так i в
англiйськiй мовi: (60) А тепер я тут сиджу, як завджи, одинока,
даремнi сльози ллю i Проклинаю все те, що вiн любив, i з кожним
словом все бiльш надiю трачу на рятунок. (Леся Украïнка.
Одержима, с. 114); (61) He was compelled To admit that the
call had come for him, but that he had Declined it. (J.
London. Martin Eden, p.320) Вiн був змушений Зiзнатися, що
отримав запрошення, але Вiдхилив його.
6. Дiєслова соцiальноï дiяльностi (Агiтувати, афiшувати,
вживати, виконувати, використовувати,
витрачати, виявляти, ганьбити, демонструвати, долати, досягати,
здiйснювати, зображувати, зраджувати,
Iмiтувати, копiювати, надолужувати, насвистувати, обмiнювати,
органiзовувати, пародiювати, пiдкупати, повторювати, святкувати,
танцювати, тероризувати, уособлювати, учиняти, фотографувати):
(62) Я цю бурю чув своïм серцем, повним любовi до людини, що
так любила i любить Украïну, що Уособлювала для нас
Ïï, якiй, як i йому, належали нашi гарячi i вiрнi
серця. (В. Сосюра . Третя Рота, с. 491); (63) Та ж там
Котрогось Просто Пiдкупили, щоб Учинив оцей
Розгардiяш. (Л. Костенко. Берестечко, с. 10); (64)
Обмiняйте своï Прiзвища На принциповi
числа у всесвiтнiй номернiй системi. (М. Кулiш. Мина Мазайло, с.
74).
Дiєслова зi значенням соцiальноï дiяльностi, тобто
цiлеспрямованоï дiяльностi для досягнення конкретноï мети, суспiльно-
полiтичноï дiяльностi, значенням використання, вiдтворення,
зображування, здiйснення [Лексико-семантические 1988, с. 56-60],
передбачають у ролi обєкта абстрактне поняття, iстоту або
персонiфiкований предмет i розширюють свiй перелiк внаслiдок
приєднання префiксiв Ви-, з-, зо-, на-, у-.
7. Дєслова на позначення стану, зокрема на позначення буття,
якiсного, емоцiйного, фiзiологiчного,
функцiонального стану (Випрягати, випускати, витримувати, виявляти,
вiдновлювати, вiдпускати, вiдчувати,
Втiшати, гасити, гiпнотизувати, голити, дивувати,
забарикадовувати, завалювати, завiшувати, задувати,
закiнчувати, заморожувати, запечатувати, заслiплювати, заспокоювати,
зачаровувати, зачиняти, звiльняти,
злити, змiнювати, зупиняти, кипятити, колисати, коригувати, лiкувати,
народжувати, ображати,
охолоджувати, перевтомлювати, переживати, переривати, переробляти,
перефабовувати, принижувати,
припиняти, присипляти, редагувати, розвантажувати, розгортати,
розплiтати, розпушувати,
розчаровувати, розчiсувати, РозЯтрювати, рятувати,
скасовувати, спокушати, струшувати, терпiти,
чути): (65) Бiльше вiн не зважувався Спокушати свою
Фортуну, але вiдтодi вiн лишився вiчним парубком з
прозвиськом Гарбуз. (Б. Антоненко-Давидович. Гарбуз i Цмоктiй, с.
285); (66) …Нарештi кiнь Почув той
Посвист, прилетiв з просторiв невiдомих, впав додолу, мов гаряча
куля. (Леся Украïнка. Вiла-посестра, с. 92);
(67) Велику, трепетну Радiсть життя, Радiсть глибокого
вiддиху й вiльного руху Вiдчувала кожна найменша
частка його iстоти. (А. Любченко. Ворог, с. 396). Як в
украïнськiй, так i в англiйськiй мовi дiєсловам
цiєï групи притаманне вживання разом iз iменниками на
позначення переважно абстрактних понять у ролi обєкта. При цьому
послiдовно зберiгається вiдповiднiсть щодо транзитивностi
украïнських та англiйських дiєслiвних лексем (що не завжди
наявна в iнших групах), а кiлькiсть дiєслiв, що можуть бути
обєднанi за цiєю семантичною ознакою, в украïнськiй
мовi, на вiдмiну вiд англiйськоï, збiльшується з
приєднанням префiксiв В-, ви-, вiд-, з-, за-, о-, пере-, при-,
роз-, с-: (68) But Brissenden
Was Not A
Disciple Of Quietism,
And He Changed
His Attitude Abruptly.
(J.London. Martin
Eden, P.356) Але Брiссенден не належав до
школи квiєтистiв, тому раптово Змiнив свiй Тон.
68. Дiєслова на позначення вiдношення, а саме:
А) звязку або взаємозвязку (Базувати, ґрунтувати,
замiнювати, звязувати, компенсувати, мiняти,
органiзовувати, поєднувати): (69) Вiн за два днi
Мiняє три личини, та ще й четверту має про запас.
(Л. Костенко. Берестечко, с. 15); (70) Козаки лiцею нещодавно
Органiзували клуб Козацька лiтератка.
(Украïна козацька. 2005. 6. С. 8.);
Б) володiння (Берегти, брати, вигравати, викупляти, виловлювати,
вимiнювати, винагороджувати,
виплачувати, вистежувати, вiдбирати, володiти, втрачати, ганьбити,
грабувати, губити, давати, дарувати,
добувати, завойовувати, заволодiвати, зберiгати, знаходити, красти,
купувати, ловити, мати, набирати,
обшукувати, орендувати, отримувати, повертати, програвати, продавати,
роздавати, хапати, черпати,
шукати): (71) Просте воно Мало дивовижну Властивiсть
зберiгати якийсь невловимий Вiдбиток молодостi…
(А. Любченко. Його таємниця, с. 417); (72) Добува
блискучу Шаблю вiла, обтинає бiлую намiтку, наче сарна,
кидається вгору до свого юнака-побратима… (Леся
Украïнка. Вiла-посестра, с. 92); (73) Батько хазяïна,
похилий вiком та бiлий, сивиною i сорочкою, Берiг макуху в
дiрявому лантусi, пiд лавою. (В. Барка. Жовтий
князь, с. 95);
В) соцiальних вiдносин (Аргументувати, вiдбивати, вiдстоювати,
вiдстрочувати, ганьбити,
гарантувати, доводити, долати, жалiти, забезпечувати, заволодiвати,
заперечувати, засуджувати,
захищати, зберiгати, зневажати, любити, механiзовувати,
мiлiтарiзовувати, ненавидiти, перемагати,
пiдкоряти, поважати, погоджувати, програвати, розпускати, стерегти,
фiнансувати): (74) Завжди одинокий
Любив безповiтря i Тьму, i мертвих планет
непорушливий спокiй ранiш був за зорi йому. (В. Сосюра. Ваал,
с. 78); (75) А що, якщо Програєш бiй? (Л. Костенко.
Берестечко, с. 18).
Специфiкою дiєслiв зi значенням вiдношення (аналогiчно до
дiєслiв соцiальноï дiяльностi) є здатнiсть сполучатися
найчастiше з iменниками-назвами осiб або абстрактними поняттями i значно
рiдше (порiвняно з дiєсловами iнших груп) з iменниками-назвами
конкретних предметiв, що однаковою мiрою спостерiгається в
украïнськiй та англiйськiй мовах. Це дає пiдстави говорити
про окремий рiзновид обєкта, а саме обєкта iз частковим
нашаровуванням субєктноï семантики, i дозволяє
розширити перелiк глибинних обєктних вiдмiнкiв за рахунок
додавання до нього датива (D) вiдмiнка на позначення iстоти (як
правило), яка виступає обєктом володiння, соцiальних
вiдносин, а також зазнає певного впливу внаслiдок того чи iншого
виду соцiальноï дiяльностi, що цiлком справедливо для обох мов:
(76) The Senate Approves
Or Disapproves
Candidature Of Such
High Officials As
Ambassadors, Cabinet Members,
And Federal Judges. (The
Legislative Branch, p. 81) Сенат Схвалює або Не
схвалює кандидатури таких високопосадовцiв, як посли, члени
уряду та федеральнi суддi. [_D].
Видається важливим i той факт, що деякi дiєслова можуть
водночас виступати у рiзних лексико-семантичних групах, оскiльки такi
чинники, як префiксацiя, що не змiнює характер дiєслiвного
керування, але може iстотно впливати на лексичний дiапазон залежних вiд
транзитивних дiєслiв iменникiв, i нашарування кiлькох значень в
однiй дiєслiвнiй лексемi, створює сприятливi умови для
репрезентацiï рiзних нюансiв семантики одним i тим самим
дiєсловом як в украïнськiй, так i в англiйськiй мовi, напр.:
Мiняти To Change (вiдношення
взаємозвязку i соцiальноï дiяльностi), Звязувати
To Bind, поєднувати To
Connect (вiдношення взаємозвязку i фiзичного
впливу), Органiзовувати To Organize
(творення i соцiальна дiяльнiсть), Розмежовувати To
Divide (iнтелектуальна дiяльнiсть i розєднання),
Формулювати To Formulate
(мовленнєва дiяльнiсть та iнтелектуальна) тощо.
Отже, в сучаснiй украïнськiй мовi спецiалiзованим щодо
репрезентацiï на поверхневому рiвнi глибинноï
обєктноï семантики засобом є знахiдний вiдмiнок без
прийменника при транзитивних дiєсловах, що розподiляються мiж 8
лексико-семантичними групами за особливостями лексичноï
сполучуваностi з iменниками або займенниками (рiдше пiдрядною частиною у
межах складнопiдрядного речення) та граматичними показниками, зокрема за
характером префiкса (В-, ви-, вiд-, з-, за-, до-, на-, о-, об-, пере-,
пiд-, при-, роз — Тощо), а саме: розташування в просторi,
фiзичний вплив на обєкт, творення, iнтелектуальна,
мовленнєва, соцiальна дiяльнiсть, стан, зокрема буття, якiсний,
емоцiйний, фiзiологiчний, функцiональний стан, вiдношення (звязок або
взаємозвязок, володiння, соцiальнi вiдносини). Вiдповiдником
знахiдного вiдмiнка в англiйськiй мовi є форми загального
вiдмiнка, що вживаються без прийменника або зрiдка (якщо йдеться про
дiєслова на позначення мiсцезнаходження у просторi або фiзичного
впливу на обєкт) iз постпозитивними прийменниками Out,
Through, Down Тощо з виразною
просторовою орiєнтацiєю, компенсуючи в такий спосiб
вiдсутнiсть словотвiрних засобiв, наприклад префiксiв з такою
функцiєю, порiвняно з украïнською мовою. Водночас на
глибинному рiвнi в обох мовах поверхневi конструкцiï зi знахiдним i
загальним вiдмiнками вiдповiдно представленi обєктивом (О),
фактитивом (F) i дативом (D), останнiй з яких може поєднувати у
собi елементи обєктноï та субєктноï семантики.
Отриманi результати репрезентують особливостi реалiзацiï глибинних
обєктних вiдмiнкiв на поверхневому рiвнi, а також специфiку
органiзацiï конструкцiй поверхневого рiвня сучасного
украïнського речення у зiставленi з англiйським, зокрема
конструкцiй зi знахiдним безприйменниковим вiдмiнком на поверхневому
рiвнi в украïнськiй та ïх вiдповiдникiв форм загального
вiдмiнка (переважно без прийменника) англiйськiй мовах як репрезентантiв
глибинноï обєктноï семантики, i можуть бути використанi
для подальшого зiставного аналiзу взаємодiï глибинних i
поверхневих структур зi значенням обєкта на матерiалi
украïнськоï та англiйськоï мов.
Оксана Путiлiна