ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГIЧНЕ МIКРОПОЛЕ ПЕРЕДАЧI ПРИВIТУ ЕПIСТОЛЯРНОÏ ВВIЧЛИВОСТI ХIХ ПОЧАТКУ ХХ СТ

Стаття продовжує цикл публiкацiй автора, присвячених лексико-
фразеологiчним етикетним засобам вираження ввiчливостi, наявним у
листах украïнських iнтелiгентiв ХIХ початку ХХ ст. У нiй
розглядаються Етикетнi лексеми та фразеологiзми, якими автори
листiв послуговувалися в ситуацiï передачi вiтання, привiту,
поклону родичам адресата, друзям, приятелям, добрим знайомим вiд себе
чи вiд когось вiдсутнього.
Ключовi слова: етикетна лексема, етикетний фразеологiзм, власне
епiстолярний фразеологiзм, епiстолярне фразеологiзоване
словосполучення, iнтенсифiкатор чемностi.
Важливе мiсце у функцiонально-семантичному полi епiстолярноï
ввiчливостi ХIХ початку ХХ ст. займали етикетнi лексеми та
фразеологiзми, якi вживалися для передачi вiтання, привiту, поклону
комусь вiдсутньому. На сьогоднi етикетно-мовна ситуацiя передачi привiту
як лексико-фразеологiчне мiкрополе, яке обєднує в однiй
системi рiзнорiвневi мовнi одиницi, що мають семантичну й функцiональну
спiльнiсть, в украïнському мовознавствi ще не розглядалася. Така
спроба робиться нами вперше. Принцип польового структурування дає
можливiсть видiлити ядро, його центр, а також ближню, дальню й крайню
периферiï мiкрополя. У данiй статтi ставимо за мету розглянути
етикетнi лексеми та фразеологiзми, якi використовувались в епiстолярнiй
увiчливостi ХIХ початку ХХ ст. для передачi привiту комусь вiдсутньому,
а також визначити, якi з них входили до ядра, його центру, а якi
перебували на периферiï лексико-фразеологiчноï структури.
Так, високочастотною полiсемантичною етикетною лексемою, вживаною в
епiстолярiю для передачi привiту, була дiєслiвна словоформа
Вiтати Та зрiдка ïï застарiлий фонетичний варiант
Витати, тобто словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до
когось: Вiтаю Землякiв [ЛКМ 2003(4):107] (В. Самiйленко до М.
Коцюбинського); Вiтаю Твою любу родину [ЛДЙ 2003:116] (М.
Комарова до Лесi Украïнки ); Всi нашi Вас Витають [ЛКМ
2002(2):125] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). Iнтенсифiкаторами
епiстолярноï ввiчливостi при етикетнiй лексемi Вiтати
Виступали прислiвники Щиро, сердечно (сердешно), дуже Та
фразеологiзм Усiм серцем: Жiнка Вiтає Тебе (второго
Гоголя каже) Усiм серцем I зичить тобi здоровя на славу
Украïни! [ЕСЯ 199:48] (К. Бiлиловський до Д. Яворницького); Пана
Iвана Вiтаю При сiй нагодi Дуже-дуже сердечно [Лисенко
1964:312] (до О. Франко); Щиро вiтаю Вiру Iустинiвну, маму Вашу i
дiточок [ЛКМ 2002(2):254] (Г. Єремiєв до М. Коцюбинського).
Як вияв прихильного ставлення до когось вiдсутнього часто
використовувалась багатозначна етикетна
Лексема Вiтання Здебiльшого у сполученнi з прикметниками-
iнтенсифiкаторами: Всiм прихильним
366 ї Журавльова Н. М., 2007
Чернiгiвцям Сердешне вiтання [ЛКМ 2003(4):139] (М. Старицький до
М. Коцюбинського); Щире вiтання Вашiй жiнцi [ЛМК 2003(4):95] (С.
Русова до М. Коцюбинського). Для передачi привiту комусь вiдсутньому
автори листiв часто послуговувалися епiстолярним фразеологiзованим
словосполученням Моє вiтання (моï вiтання), нерiдко
трансформованим: Пану Павликовi передайте Моє вiтання I
запитайте, чому-то вiн не озветься до мене нi словом [Леся
Украïнка 1978(10):90] (до О. Франко); Передайте Моє
вiтання Всiм Вашим [ЛКМ 2003(4):277] (М. Чернявський до М.
Коцюбинського); Перекажiть йому (Франковi) вiд мене Моє
найщирiше вiтання й шанобу За його невтомну, щиру, правдиву працю й
боротьбу супроти овечих темпераментiв синiв Русi [Лисенко 1964:285] (до
О. Франко); Шановнiй сiмï Вашiй Моï сердечнi вiтання
[Коцюбинський 1961:30] (до М. Комарова).
Етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання часто виконувала в листах
i багатозначна дiєслiвна словоформа Привiтати: Д-ра Франка
Привiтайте Од мене [Коцюбинський 1961:427] (до В. Гнатюка);
Привiтайте Климента Васильовича Щиро [ЛДЙ 2003:151] (Г.
Комарова до Лесi Украïнки); Привiтайте Вiд мене
вельмишановну Вашу дружину [ЛМК 2002(2):190] (В. Дурдукiвський до М.
Коцюбинського). Для передачi через кого-небудь комусь вiдсутньому слiв
вiтання, привiту Леся Украïнка iнодi використовувала в своïх
листах як етикетно-поштиву дiєслiвну словоформу Повiтати,
яка має розмовний вiдтiнок: Повiтайте Вiд мене i поцiлуйте
всю любу родину, знайому i незнайому [Леся Украïнка 1978(10):66]
(до М. Драгоманова).
Частотною у цiй же ситуацiï була й полiсемантична етикетна лексема
Привiтання (привiтаннє): Засилаємо з жiнкою Наше
сердечне привiтання Цiлiй родинi Вашiй [Коцюбинський 1961:94] (до Б.
Грiнченка); Привiтання Марiï Миколаïвнi [Тесленко
1967:491] (до Б. Грiнченка); Привiтаннє Вашiй дружинi [ЛКМ
2002(2):306] (С. Єфремов до М. Коцюбинського); Щире привiтання
Павликовi [Грабовський 1985:231] (до I. Франка).
Як етикетне часто вживалося у листах украïнських iнтелiгентiв
епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Моє привiтання
(моï привiтання): Чув я, що з Вами тепер д. Юрiй Тобiлевич.
Перекажiть йому Моє привiтання [Коцюбинський 1961:274] (до
М. Вороного); Вельмишановнiй дружинi Вашiй перекажiть Моï
привiтання [ЛКМ 2002(2):194] (В. Дурдукiвський до М.
Коцюбинського). Епiстолярне фразеологiзоване словосполучення
Моє привiтання Нерiдко ускладнювалося етикетними епiтетами-
iнтенсифiкаторами, вираженими прикметниками, в яких знайшли вiдображення
такi етнопсихологiчнi риси украïнськоï ментальностi, як
щирiсть i сердечнiсть: Усiм землякам, як ходячим, так i сидячим у
Чернiговi, Щире моє привiтання [ЛКМ 2003(4):102] (В.
Самiйленко до М. Коцюбинського); Моє сердешне привiтання
Миколаєвi Карповичевi [Панас Мирний 1960:450] (до М.
Заньковецькоï); Вп. родинi Вашiй Моє сердечне
привiтання [Коцюбинський 1961:34] (до В. Шухевича). Такими
трансформованими полiсемантичними епiстолярними фразеологiзованими
словосполученнями адресанти iнодi послуговувалися i в етикетнiй
ситуацiï прощання: Користуючись нагодою маю приємнiсть
висловити Вам Моє щире привiтання [ЕСЯ 1999:21] (П.
Балицький до Д. Яворницького).
Для передачi вiтання, поклону кому-небудь вiдсутньому часто вживалась в
епiстолярiю й етикетна багатозначна лексема Привiт, тобто
вiтання, адресоване кому-небудь у листi: Привiт П. Ользi
Кобилянськiй [ЛДЙ 2003:98] (К. Квiтка до Лесi Украïнки); Моя жiнка
засилає Вам i Вашiй панi Привiт [Коцюбинський 1961:357] (до
Панаса Мирного); Привiт Вашому чоловiковi [Леся Украïнка
1979(12):281] (до Н. Кибальчич). Наявнiсть прикметникiв-iнтенсифiкаторiв
при етикетнiй лексемi Привiт Свiдчила про посилений вияв
доброзичливого ставлення, дружнiх почуттiв до когось вiдсутнього: Жiнка
Вам Сердечний привiт Пересилає [ЛМГ 2001:187] (М.
Грушевський до Ф. Вовка); Нашi всi засилають Вам Сердешний привiт
[Коцюбинський 1961:344] (до Г. Львовича).
В етикетнiй ролi при передачi вiтання часто виступало епiстолярне
фразеологiзоване словосполучення Мiй привiт, яке нерiдко
зазнавало трансформацiï: Передайте Мiй привiт Добродiю
Синявському [ЕСЯ 1997:601] (Є. Чикаленко до Д. Яворницького);
Мiй привiт Вашiй родинi! [Леся Украïнка 1979(12):9] (до I.
Франка); Мiй сердечний привiт Пану Кривинюку [ЛДЙ 2003:268] (I.
Косач-Борисова до сестри Ольги).
Полiсемантичне епiстолярне фразеологiзоване словосполучення Мiй
привiт (в тому числi й трансформоване) iнодi використовувалось i в
значеннi поздоровлення: Приймiте ж, високоповажаний товаришу, Оцей
мiй привiт На нинiшнє Ваше свято, i нехай Ваша дальша
дiяльнiсть справдить усi найкращi надiï, якi покладає на Вас
уся Украïна [Франко 1986(50):306] (до Б. Грiнченка); Передай Миколi
Вiталiйовичу хоч тепер Мiй запiзнений привiт I скажи, що я дуже
жалую про те, що не могла нi своєю особою, нi хоч би пiдписом
взяти участь в його святi [Леся Украïнка 1979(12):97] (до О. Косач
(матерi).
У мовно-етикетнiй ситуацiï передачi привiту частотною була й
дiалектна полiсемантична словоформа Поздоровляти: Мiй муж
Поздоровляє Вас щиро [Леся Украïнка 1979(12):287] (до
Ф. Колесси); Вашу суджену Поздоровляю якнайщирiше [Кобилянська
1963:493] (до Петко Тодорова); Батько Вас Поздоровляє I
каже, щоб Ви здоровя шанували [Крушельницька 1979:225] (до М. Павлика).
У листах захiдноукраïнських iнтелiгентiв для передачi вiтання
комусь вiдсутньому як етикетна використовувалась дiалектна лексема
Поздоровити: Поздоровiть Вiд мене Щиро Мого
товариша добродiя Шрага [ЛМК 2003(4):257] (А. Чайковський до М.
Коцюбинського); Гриневичева не що будь. Квiтка, що виростає з
рiдного поля, а не якийсь чужими вiтрами нанесений хабуз. Поздоровiть
Ïï вiд мене i побажайте дальшоï охоти до
корисноï працi [ЖП 2001:337] (Б. Лепкий до В. Гнатюка). На
захiдноукраïнських теренах при
Передачi привiту етикетну роль виконували також полiсемантичнi дiалектнi
лексеми Поздоров Та Поздоровлення: Щиросердечний
поздоров Вам i Вашiй сестричцi передає моя жiнка [ЖП 2001:362]
(Б. Лепкий до С. Крушельницькоï); Засилаю Сердечний поздоров
Вiд цiлоï рiднi [ЛМК 2003(4):355] (В. Шухевич до М.
Коцюбинського); Моï сердечнi поздоровлення Всiм знайомим
[Франко 1986(48):450] (до I. Белея); Вашiй вельмишановнiй панi, як i
панству Франкам прошу вiд мене Сердечне поздоровлення Передати
[Кобилянська 1963:485] (до В. Гнатюка); Вп. д.Шухевичевi Моє
щире поздоровлення [Коцюбинський 1961:20] (до О. Барвiнського).
Для передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь вiдсутньому
украïнськi iнтелiгенти використовували й багатозначну етикетно-
поштиву лексему Здоровити, яка має вiдтiнок розмовностi:
Пан Маковей вишле Вам дещо з своïх оповiдань i Здоровить Вас
щиросердечно [Кобилянська 1963:448] (до Петко Тодорова); Прошу
здоровити Вiд мене д. Чернявського) [ЛКМ 2003(4):154] (В. Стефаник
до М. Коцюбинського); Панiв Богдана, Романа i Василя Сердечно
здоровлю [ЖП 2001:150] (Б. Лепкий до О. Барвiнського).
Досить частотною в епiстолярнiй ввiчливостi ХIХ початку ХХ ст. була й
полiсемантична дiєслiвна словоформа Кланятися (уклонятися,
поклонитися), яка вживалась не лише для передачi вiтання, привiту, а
й при прощаннi та як подяка: Шевченку Прошу кланяться Од нас обох
[ВЛПК 1984:157] (П. Кулiш до Д. Каменецького); Павликовi Кланяюсь
[Франко 1986(48):449] (до I. Белея); Уклоняюсь Усiм Вашим рiдним
[ЛКМ 2003(4):279] (М. Чернявський до М. Коцюбинського); Поклонться
Од мене вп. панi Вашiй та перекажiть ïй, що я не можу забути
час мого пробування у Вашiй хатi, де менi було так добре, як серед
рiдних [Коцюбинський 1961:417] (до В. Гнатюка).
Iнтенсифiкаторами епiстолярноï ввiчливостi при етикетних лексемах
Кланятися (уклонятися, поклонятися) Виступали прислiвники
Щиро, сердечно (сердешно), дуже, стилiстично маркованi
прислiвниковi утворення Любенько, гарненько, Красненько, а
також фразеологiзм Щирим серцем: Кланяюсь щирим серцем
Твоïй семï [ВЛПК 1984:199] (П. Кулiш до I. Хильчевського);
Вашiй добродiйцi Дуже кланяюся [Чайковський 2002:43] (до I.
Франка); Панi моя Вам любенько кланяється [ВЛПК 1984:180]
(П. Кулiш до О. Кониського); Усiй родинi Кланяюсь сердешно
[Лисенко 1964:390] (до I. Франка); Вашому приятелевi (шановному мужевi)
Кланяюсь Красненько [Кобилянська 1963:650] (до I.
Блажкевич); Панi Гарненько Вам уклоняються [ВЛПК 1984:242] (П.
Кулiш до I. Пулюя).
В етикетнiй ролi при передачi вiтання, привiту часто функцiонувала в
епiстолярiю й полiсемантична лексема Поклiн (Поклон,
Поклони), тобто найкращi побажання, якi передають кому-небудь
письмово, привiт: Дружинi Вашiй Поклiн [Кропивницький 1960: 489]
(до Л. Яновськоï); …шановнiй матусi Вашiй шлю
Поклiн… [Кобилянська 1963: 599] (до Х.
Алчевськоï); Засилаю Поклони Всiм знайомим [Франко
1986(49):275] (до Василя Лукича); Нашi поклони Всiм Вам i Вашiй
рiднi [ЛМК 2002(2):129] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). У листi В.
Степаненка до М. Коцюбинського етикетну роль виконував стилiстично
маркований дериват Поклiнець, який надавав чемному виразу
вiдтiнку фамiльярностi: Поклiнець Вашiй дружинi вiд мене [ЛМК
2003(4):49].
Посиленню епiстолярноï ввiчливостi сприяли етикетнi епiтети
Щирий, сердечний, якi поєднувалися з лексемою Поклiн
(поклон): засилаю Щирий поклiн Вашiй високоповажанiй панi i
всiй сiмï [Франко 1986(49):267] (до М. Драгоманова); Зоря
посилає Вам Сердечний поклiн [ЛДЙ 2003:285] (Л. Драгоманова
до М. Кривинюка); Щирий поклон Дорогому Петру Олексiйовичу [ЕСЯ
2005(3):363] (О. Сластiон до Д. Яворницького). Високочастотним етикетним
засобом вираження ввiчливостi в ситуацiï передачi вiтання, привiту
був i полiсемантичний власне епiстолярний фразеологiзм Низенький
поклiн (поклон): Була у нас Олена Пчiлка, яка привезла нам книжку На
крилах пiсень Лесi Украïнки з власним написом i передала Вам
Низенький поклiн [ЕСЯ 1999:263] (Т. Романченко до Д.
Яворницького); Панi Кобринськiй i всiм добрим знайомим шлю Низенький
поклiн [Франко 1986(49):159] (до О. Франко); Поклiн низенький
Жiнцi [ЛМГ 2001:58] (М. Бiляшiвський до М. Грушевського); Поклон
низенький Хомi Забудному [ЕСЯ 1999:272] (П. Саксаганський до Д.
Яворницького).
Частотним у листах було й етикетне полiсемантичне епiстолярне
фразеологiзоване словосполучення Мiй Поклiн (моï
поклони): Чесному отцю Малиновському Мiй поклiн I всiм чесним
знайомим по поклоновi [ШВГ 1982:314] (Я. Головацький до I. Вагилевича);
Передайте Мiй поклiн Д. Чернявському [ЛМК 2003(4):17] (I. Нечуй-
Левицький до М. Коцюбинського); а Панi Мiй поклiн [Чайковський
2002:73] (до I Франка); Панi добродiйцi матерi засилаю Мiй поклiн
[Кобринська 1980:414] (до М. Коцюбинського); Панi Вашiй Моï
поклони [Франко 1986(50):75] (до А. Чайковського).
Епiстолярним фразеологiзованим словосполученням Мiй поклiн
Адресанти послуговувалися i в етикетнiй ситуацiï прощання:
Приймiть Мiй поклiн I слова щирого для Вас побажання [ЖП
2001:420] (Б. Лепкий до М. Павлика).
Важливим засобом вираження ввiчливостi при передачi вiтання, привiту був
i багатозначний контамiнований етикетний вираз Мiй низенький
(низесенький) поклiн (поклон), Який утворився з фразеологiзованого
словосполучення Мiй поклiн Та власне епiстолярного фразеологiзму
Низенький (низесенький) поклiн: Прошу передати паннi Семашко
Мiй низенький поклiн [Франко 1986(49):153] (до Елiзи
Ожешко); Мiй низенький поклон Вашiй сiмï i всiм моïм
знакомим [Нечуй-Левицький 1968:258] (до В. Барвiнського); Вашiй половинi
Мiй низесенький поклон [Панас Мирний 1960:465] (до Я. Жарка).
Контамiнований епiстолярний етикетно-ввiчливий вираз Мiй низесенький
поклiн Iнодi використовувся авторами листiв i в ситуацiï
прощання: Приймiть, шановний добродiю, Мiй низесенький поклiн I
запевнення, що Вас глибоко поважаю [Франко 1986(49):103] (до П.
Житецького). Полiсемантична етикетна лексема Уклiн (уклони),
тобто вiтання кому-небудь, передане у листi або через iншу особу, теж
була високочастотною в епiстолярнiй чемностi ХIХ початку ХХ ст.:
Уклiн Пановi Козловському [Леся Украïнка 1979(12):312] (до
Н. Кибальчич); Уклiн Знайомим [Коцюбинський 1961:177] (до В.
Коцюбинськоï); Нашi усi засилають Вам Уклони [ЛМК
2002(2):324] (М. Жук до М. Коцюбинського); Щирий уклiн Усiй
родинi Вашiй [Лисенко 1964:399] (до М. Комарова). У листах
украïнськi iнтелiгенти нерiдко послуговувалися й епiстолярним
фразеологiзованим словосполученням Мiй уклiн: Високоповажанiй
Людмилi Михайлiвнi Мiй уклiн [Кобилянська 1963:576] (до Олени
Пчiлки); Вп. дружинi Вашiй Мiй уклiн [Коцюбинський 1961:70] (до
Б. Грiнченка).
Для передачi вiтання, привiту часто вживався в листах власне
епiстолярний фразеологiзм Низенький уклiн (низенький уклони):
Жiнка моя засилає Вам Низенький уклiн [Коцюбинський
1961:95] (до О. Маковея); Низенький уклiн Вашiй жiнцi [ЛКМ
2003(4):214] (Г. Хоткевич до М. Коцюбинського); i засилаю Низенькi
Уклони Та поздоровлення всiм Вашим i всiм киïвським
знайомим, що ще не забули мене [Франко 1986(50):346] (до Є.
Трегубова).
Епiстолярний контамiнований вираз чемностi Мiй низенький уклiн
Для передачi привiту використовувався адресантами теж часто: передай
Мiй уклiн низенький Твоïй милiй дружинi [ЕСЯ 1999:278] (П.
Саксаганський до Д. Яворницького); Жiнцi Вашiй прошу передати Мiй
низенький уклiн [ЛМК 2003(4):8] (В. Науменко до М. Коцюбинського).
На всiх украïнських теренах високочастотним був полiсемантичний
етикетний фразеологiзм чемностi Низенько (низько, низесенько)
кланятися (вклонятися, поклонитися), який використовувався не лише
для передачi привiту кому-небудь вiдсутньому, але й як засiб для
вираження ввiчливого вiтання та прощання: Другу Вашому i сестрi
Низенько кланяюсь [ВЛПК 1984:142] (П. Кулiш до О.
Милорадовичiвни); киïвським знайомим Низько кланяюсь [Франко
1986(50):308] (до М. Грушевського); Уклоняюсь низенько М.
Ф.Бiляшiвському [ЕСЯ 2005(4):271] (Д. Яворницький до Д. Щербакiвського);
Уклоняюсь низесенько Вашiй дружинi [Панас Мирний 1960:481] (до Я.
Жарка). Повтор прислiвника Низесенько Сприяв посиленню
епiстолярноï ввiчливостi: Вашiй дружинi Низесенько-низесенько
уклоняюся [Панас Мирний 1960:480] (до Я. Жарка).
Етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання, привiту, поклону
виконував також багатозначний фразеологiзм чемностi Моє
поважання (моï поважання): Прошу переказати вп. дружинi Вашiй
Моє поважання [Коцюбинський 1961:357] (до Панаса Мирного);
Усiй сiмï Вашiй шлю Моє Поважання [Лисенко 1964:402]
(до М. Коцюбинського). Етикетний фразеологiзм Моє поважання
в епiстолярiю iнодi зазнавав трансформацiï: Моï поважання й
пошана Незрiвнянному пановi Мiцкевичу [Гулак-Артемовський 1964:214]
(до М. Максимовича); Перекажiть, будь ласка, Моє найглибше
поважання Вiрi Устиновнi [ЛМК 2002(3):168] (В. Леонтович до М.
Коцюбинського);
Моє щире поважання Вашiй панi [Коцюбинський 1962:379]
(до В. Гнатюка); Прошу усiй шановнiй рiднi Вашiй i
високоповажаному тестевi Вашому, добродiю Вахняниновi, переказати
Моє глибоке поважання i поклiн [Лисенко 1964:391] (до
К. Студинського). Полiсемантичний етикетний фразеологiзм
Моє поважання зрiдка використовувався авторами листiв
у ситуацiях подяки та прощання: Значить, i за Вам Моє
повне поважання, навiть моя щира подяка [Франко 1986(48):178]
(до В. Озаркевича); Тим часом Моє поважання I привiт
[Леся Украïнка 1978(11):358] (до М. Ганкевича).
Украïнськi iнтелiгенти для передачi привiту, вiтання, поклону
користувалися й етикетним фразеологiзмом чемностi Моє
шанування, iнодi трансформованим, який виражав добре ставлення до
кого-небудь: Моє шанування Панам Шрагам [ЛМК 2002(3):249]
(А. Лихнякевич до М. Коцюбинського); Шановнiй Вiрi Устимiвнi передайте
Моє щире шанування й поклон [ЛКМ 2002(3):239] (М. Лисенко
до М. Коцюбинського).
В епiстолярнiй ввiчливостi вживався також як етикетний багатозначний
фразеологiзм поштивостi Моє пошанування, який мав розмовний
вiдтiнок i часто зазнавав трансформацiï: Моє щире
пошанування Панi Вашiй [ЛПКЄТ 1998:101] (Є. Тимченко до
П. Кулiша); Усiй родинi Вашiй перекажiть Моє сердешне
пошанування й поклон [Лисенко 1964:395] (до I. Шрага); Вашiй
шановнiй та любiй жiночцi вiд мене Сердечне пошанування
[Старицький 1965:587] (до Панаса Мирного). Полiсемантичним етикетним
фразеологiзмом Моє пошанування та його трансформованим
варiантом адресанти зрiдка послуговувалися й при прощаннi: Будьте
ласкавi звернути увагу на змiну моєï адреси i прийняти
Моє дуже щире пошанування [ЛМГ 2001:152] (Ф. Вовк до М.
Грушевського); Приймiть i Моє пошанування [Лисенко
1964:135] (до В. Шухевича).
Дiалектний фразеологiзм поштивостi Моє ушанованнє в
етикетнiй ролi при передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь
вiдсутньому трапляється зрiдка: Аннi Максимовнi Моє
ушанованнє [ВЛПК 1984:86] (П. Кулiш до М. Юзефовича).
Iнодi в листах етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання виконували
застарiлi фразеологiзми гречностi Чолом, Мiй чолом,
Вiддавати (вiддати, давати) чолом (мiй чолом): Бити чолом,
тобто шанобливо
Вiтати когось: Вiддайте мiй чолом Дружинi [Лисенко 1964:252] (до
М. Комарова); Ще раз Вiддаючи чолом Твоïй ласкавiй панi,
цiлую тебе [Франко 1986(48):410] (до Василя Лукича); Жiночцi Вашiй
ласкавiй Чолом даю! [ЛМК 2002(1):164] (М. Вороний до М.
Коцюбинського); Хома Бє Тобi Чолом [ЕСЯ 2005(4):176]
(Д. Яворницький до Я. Новицького); Усьому братерству киïвському
Чолом мiй Перекажiть [Лисенко 1964:31] (до рiдних). Шанобливо-
ввiчливий фразеологiзм Чолом у ситуацiï передачi привiту
iнодi зазнавав трансформацiï: Наш козак Микола дякує Вам за
память, посилає Вам Привiтний чолом [ЛМВ 1979(1):73] (В.
Бiлозерський до Марка Вовчка); товариству Чолом до землi
[Старицький 1965:502] (до М. Комарова). В епiстолярнiй спадщинi М.
Старицького трансформованi варiанти архаïчних фразеологiзмiв
гречностi Чолом i Бити чолом використовувалися на знак
вдячностi кому-небудь, визнання когось i вiдповiдали за значенням
етикетнiй лексемi Уклiн: Спасибi ж Вам велике, До землi чолом
За такi чудовi речi, довгого вiку, доброго зиску у всьому i поспiху,
а для нас бiльше гостинцiв [Старицький 1965:587] (до Панаса Мирного);
Чолом же Вам бю, наш славний письмовче, i чулим серцем до Ваших
нiг складаю подяку [Старицький 1965:582] (до Д. Мордовцева).
З метою посилення епiстолярноï ввiчливостi в ситуацiï вiтання,
привiту, поклону комусь вiдсутньому iнодi вживалося кiлька етикетно-
чемних виразiв: Прошу сказати Мiй щирий привiт, низький поклiн й
глибоке поважання Високоповажаному добродiю д-ру Смаль-Стоцьковi, д.
Пiгуляковi, д. Поповичу i Модесту Левицькому, д. Iвасюковi й усiм
незабутнiм землякам-буковинцям, що брали таку високоцiнну участь в
своïм святi [Лисенко 1964:384] (до В. Ясеницького); передайте
Мiй уклiн i сердечне вiтання Родинi Вашiй [ЛМК 2003(4):287] (М.
Чернявський до М. Коцюбинського).
Отже, до ядра мiкрополя передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь
вiдсутньому вiдносимо: етикетнi лексеми Вiтати, вiтання, привiтати,
привiтання, привiт, поклiн (поклон), уклiн, кланятися (вклонятися,
поклонитися); Фразеологiзованi епiстолярнi словосполучення
Моє вiтання, моє привiтання, мiй привiт, мiй поклiн, мiй
уклiн; власне епiстолярнi форазеологiзми ввiчливостi Низенький
поклiн, Низенький уклiн; етикетнi фразеологiзми Моє
поважання, Моє шанування. Центр ядра мiкрополя
становить етикетний фразеологiзм Низенько кланятися (вклонятися,
поклонитися). До ближньоï периферiï мiкрополя
зараховуємо: етикетнi лексеми Здоровити (розм.);
Поздоровляти (дiал.); Поздоровити (дiал.); етикетний
фразеологiзм Моє пошанування (розм.). До дальньоï
периферiï належали етикетна лексема Поздоров (дiал.) та
етикетнi фразеологiзми гречностi Вiддавати (вiддати, давати) чолом
(мiй чолом) (заст.); Чолом (заст.). До крайньоï
периферiï вiдносимо етикетнi фразеологiзми Моє
ушанованнє (дiал.); Мiй чолом (заст.); етикетнi лексеми
Поклiнець (iнд.-автор.), Привiтаннє (дiал.);
Повiтати (розм.).
Наталя Журавльова
Лiтература ВЛПК 1984: Вибранi листи Пантелеймона Кулiша
украïнською мовою писанi. Нью-Йорк-Торонто: Украïнська вiльна
Академiя наук у США, 1984. 326 с.
Грабовський 1985: Грабовський П. А. Вибранi твори: У 2 т. Т. 2.: Статтi.
Нариси. Оповiдання. Листи. К.: Днiпро, 1985. С. 169-343.
Гулак-Артемовський 1964: Гулак-Артемовський П. П. Твори . Вибранi листи.
К.: Днiпро, 1964. С. 211-236.
ЕСЯ 1997: Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 1.
Листи вчених до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ: Гамалiя , 1997. 888
с.
ЕСЯ 1999: Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 2.
Листи дiячiв культури до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ, 1999. 460
с.
ЕСЯ 2005 (3): Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 3.
Листи музейних дiячiв до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ: АРТ-ПРЕС,
2005.740 с.
ЕСЯ 2005(4): Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 4
Листи Д. I. Яворницького до дiячiв науки i культури. Днiпропетровськ:
АРТ-ПРЕС, 2005. 496 с.
ЖП 2001: Журавлi повертаються З епiстолярноï спадщини Богдана
Лепкого. Листи (1895-1932). Львiв: Фенiкс, 2001. 920 с.
Кобилянська 1963: Кобилянська О. Ю. Твори: У 5 т. Т.5: Статтi та
спогади. Автобiографiï. Листи. К.: Держ. вид-во худ. лiт., 1963. С.
247-767.
Кобринська 1980: Кобринська Н. I. Вибранi твори: Повiстi та оповiдання.
Статтi. Вибранi листи. К.: Днiпро, 1980. С. 390-439.
Коцюбинський 1961: Коцюбинський М. М. Твори: У 6 т. Т. 5: Листи (1886-
1905). К.: Вид-во АН УРСР, 1961. 463 с.
Коцюбинський 1962: Коцюбинський М. М. Твори: У6 т. Т. 6: Листи (1906-
1913). К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 491 с.
Кропивницький 1960: Кропивницький М. Л. Твори: У 6 т. Т. 6: Нариси та
вiршi. Автобiографiчнi матерiали. Листи. К.: Держ. вид-во худ. лiт.,
1960. С. 241-572. Крушельницька 1979: Крушельницька С. А. Спогади.
Матерiали. Листування: У 2 ч.- Ч.2: Матерiали. Листування. — К.,:
Музична Украïна , 1979.- С.183-448.

У листах захiдноукраïнських iнтелiгентiв для передачi вiтання
комусь вiдсутньому як етикетна використовувалась дiалектна лексема
Поздоровити: Поздоровiть Вiд мене Щиро Мого
товариша добродiя Шрага [ЛМК 2003(4):257] (А. Чайковський до М.
Коцюбинського); Гриневичева не що будь. Квiтка, що виростає з
рiдного поля, а не якийсь чужими вiтрами нанесений хабуз. Поздоровiть
Ïï вiд мене i побажайте дальшоï охоти до
корисноï працi [ЖП 2001:337] (Б. Лепкий до В. Гнатюка). На
захiдноукраïнських теренах при
Передачi привiту етикетну роль виконували також полiсемантичнi дiалектнi
лексеми Поздоров Та Поздоровлення: Щиросердечний
поздоров Вам i Вашiй сестричцi передає моя жiнка [ЖП 2001:362]
(Б. Лепкий до С. Крушельницькоï); Засилаю Сердечний поздоров
Вiд цiлоï рiднi [ЛМК 2003(4):355] (В. Шухевич до М.
Коцюбинського); Моï сердечнi поздоровлення Всiм знайомим
[Франко 1986(48):450] (до I. Белея); Вашiй вельмишановнiй панi, як i
панству Франкам прошу вiд мене Сердечне поздоровлення Передати
[Кобилянська 1963:485] (до В. Гнатюка); Вп. д.Шухевичевi Моє
щире поздоровлення [Коцюбинський 1961:20] (до О. Барвiнського).
Для передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь вiдсутньому
украïнськi iнтелiгенти використовували й багатозначну етикетно-
поштиву лексему Здоровити, яка має вiдтiнок розмовностi:
Пан Маковей вишле Вам дещо з своïх оповiдань i Здоровить Вас
щиросердечно [Кобилянська 1963:448] (до Петко Тодорова); Прошу
здоровити Вiд мене д. Чернявського) [ЛКМ 2003(4):154] (В. Стефаник
до М. Коцюбинського); Панiв Богдана, Романа i Василя Сердечно
здоровлю [ЖП 2001:150] (Б. Лепкий до О. Барвiнського).
Досить частотною в епiстолярнiй ввiчливостi ХIХ початку ХХ ст. була й
полiсемантична дiєслiвна словоформа Кланятися (уклонятися,
поклонитися), яка вживалась не лише для передачi вiтання, привiту, а
й при прощаннi та як подяка: Шевченку Прошу кланяться Од нас обох
[ВЛПК 1984:157] (П. Кулiш до Д. Каменецького); Павликовi Кланяюсь
[Франко 1986(48):449] (до I. Белея); Уклоняюсь Усiм Вашим рiдним
[ЛКМ 2003(4):279] (М. Чернявський до М. Коцюбинського); Поклонться
Од мене вп. панi Вашiй та перекажiть ïй, що я не можу забути
час мого пробування у Вашiй хатi, де менi було так добре, як серед
рiдних [Коцюбинський 1961:417] (до В. Гнатюка).
Iнтенсифiкаторами епiстолярноï ввiчливостi при етикетних лексемах
Кланятися (уклонятися, поклонятися) Виступали прислiвники
Щиро, сердечно (сердешно), дуже, стилiстично маркованi
прислiвниковi утворення Любенько, гарненько, Красненько, а
також фразеологiзм Щирим серцем: Кланяюсь щирим серцем
Твоïй семï [ВЛПК 1984:199] (П. Кулiш до I. Хильчевського);
Вашiй добродiйцi Дуже кланяюся [Чайковський 2002:43] (до I.
Франка); Панi моя Вам любенько кланяється [ВЛПК 1984:180]
(П. Кулiш до О. Кониського); Усiй родинi Кланяюсь сердешно
[Лисенко 1964:390] (до I. Франка); Вашому приятелевi (шановному мужевi)
Кланяюсь Красненько [Кобилянська 1963:650] (до I.
Блажкевич); Панi Гарненько Вам уклоняються [ВЛПК 1984:242] (П.
Кулiш до I. Пулюя).
В етикетнiй ролi при передачi вiтання, привiту часто функцiонувала в
епiстолярiю й полiсемантична лексема Поклiн (Поклон,
Поклони), тобто найкращi побажання, якi передають кому-небудь
письмово, привiт: Дружинi Вашiй Поклiн [Кропивницький 1960: 489]
(до Л. Яновськоï); …шановнiй матусi Вашiй шлю
Поклiн… [Кобилянська 1963: 599] (до Х.
Алчевськоï); Засилаю Поклони Всiм знайомим [Франко
1986(49):275] (до Василя Лукича); Нашi поклони Всiм Вам i Вашiй
рiднi [ЛМК 2002(2):129] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). У листi В.
Степаненка до М. Коцюбинського етикетну роль виконував стилiстично
маркований дериват Поклiнець, який надавав чемному виразу
вiдтiнку фамiльярностi: Поклiнець Вашiй дружинi вiд мене [ЛМК
2003(4):49].
Посиленню епiстолярноï ввiчливостi сприяли етикетнi епiтети
Щирий, сердечний, якi поєднувалися з лексемою Поклiн
(поклон): засилаю Щирий поклiн Вашiй високоповажанiй панi i
всiй сiмï [Франко 1986(49):267] (до М. Драгоманова); Зоря
посилає Вам Сердечний поклiн [ЛДЙ 2003:285] (Л. Драгоманова
до М. Кривинюка); Щирий поклон Дорогому Петру Олексiйовичу [ЕСЯ
2005(3):363] (О. Сластiон до Д. Яворницького). Високочастотним етикетним
засобом вираження ввiчливостi в ситуацiï передачi вiтання, привiту
був i полiсемантичний власне епiстолярний фразеологiзм Низенький
поклiн (поклон): Була у нас Олена Пчiлка, яка привезла нам книжку На
крилах пiсень Лесi Украïнки з власним написом i передала Вам
Низенький поклiн [ЕСЯ 1999:263] (Т. Романченко до Д.
Яворницького); Панi Кобринськiй i всiм добрим знайомим шлю Низенький
поклiн [Франко 1986(49):159] (до О. Франко); Поклiн низенький
Жiнцi [ЛМГ 2001:58] (М. Бiляшiвський до М. Грушевського); Поклон
низенький Хомi Забудному [ЕСЯ 1999:272] (П. Саксаганський до Д.
Яворницького).
Частотним у листах було й етикетне полiсемантичне епiстолярне
фразеологiзоване словосполучення Мiй Поклiн (моï
поклони): Чесному отцю Малиновському Мiй поклiн I всiм чесним
знайомим по поклоновi [ШВГ 1982:314] (Я. Головацький до I. Вагилевича);
Передайте Мiй поклiн Д. Чернявському [ЛМК 2003(4):17] (I. Нечуй-
Левицький до М. Коцюбинського); а Панi Мiй поклiн [Чайковський
2002:73] (до I Франка); Панi добродiйцi матерi засилаю Мiй поклiн
[Кобринська 1980:414] (до М. Коцюбинського); Панi Вашiй Моï
поклони [Франко 1986(50):75] (до А. Чайковського).
Епiстолярним фразеологiзованим словосполученням Мiй поклiн
Адресанти послуговувалися i в етикетнiй ситуацiï прощання:
Приймiть Мiй поклiн I слова щирого для Вас побажання [ЖП
2001:420] (Б. Лепкий до М. Павлика).
Важливим засобом вираження ввiчливостi при передачi вiтання, привiту був
i багатозначний контамiнований етикетний вираз Мiй низенький
(низесенький) поклiн (поклон), Який утворився з фразеологiзованого
словосполучення Мiй поклiн Та власне епiстолярного фразеологiзму
Низенький (низесенький) поклiн: Прошу передати паннi Семашко
Мiй низенький поклiн [Франко 1986(49):153] (до Елiзи
Ожешко); Мiй низенький поклон Вашiй сiмï i всiм моïм
знакомим [Нечуй-Левицький 1968:258] (до В. Барвiнського); Вашiй половинi
Мiй низесенький поклон [Панас Мирний 1960:465] (до Я. Жарка).
Контамiнований епiстолярний етикетно-ввiчливий вираз Мiй низесенький
поклiн Iнодi використовувся авторами листiв i в ситуацiï
прощання: Приймiть, шановний добродiю, Мiй низесенький поклiн I
запевнення, що Вас глибоко поважаю [Франко 1986(49):103] (до П.
Житецького). Полiсемантична етикетна лексема Уклiн (уклони),
тобто вiтання кому-небудь, передане у листi або через iншу особу, теж
була високочастотною в епiстолярнiй чемностi ХIХ початку ХХ ст.:
Уклiн Пановi Козловському [Леся Украïнка 1979(12):312] (до
Н. Кибальчич); Уклiн Знайомим [Коцюбинський 1961:177] (до В.
Коцюбинськоï); Нашi усi засилають Вам Уклони [ЛМК
2002(2):324] (М. Жук до М. Коцюбинського); Щирий уклiн Усiй
родинi Вашiй [Лисенко 1964:399] (до М. Комарова). У листах
украïнськi iнтелiгенти нерiдко послуговувалися й епiстолярним
фразеологiзованим словосполученням Мiй уклiн: Високоповажанiй
Людмилi Михайлiвнi Мiй уклiн [Кобилянська 1963:576] (до Олени
Пчiлки); Вп. дружинi Вашiй Мiй уклiн [Коцюбинський 1961:70] (до
Б. Грiнченка).
Для передачi вiтання, привiту часто вживався в листах власне
епiстолярний фразеологiзм Низенький уклiн (низенький уклони):
Жiнка моя засилає Вам Низенький уклiн [Коцюбинський
1961:95] (до О. Маковея); Низенький уклiн Вашiй жiнцi [ЛКМ
2003(4):214] (Г. Хоткевич до М. Коцюбинського); i засилаю Низенькi
Уклони Та поздоровлення всiм Вашим i всiм киïвським
знайомим, що ще не забули мене [Франко 1986(50):346] (до Є.
Трегубова).
Епiстолярний контамiнований вираз чемностi Мiй низенький уклiн
Для передачi привiту використовувався адресантами теж часто: передай
Мiй уклiн низенький Твоïй милiй дружинi [ЕСЯ 1999:278] (П.
Саксаганський до Д. Яворницького); Жiнцi Вашiй прошу передати Мiй
низенький уклiн [ЛМК 2003(4):8] (В. Науменко до М. Коцюбинського).
На всiх украïнських теренах високочастотним був полiсемантичний
етикетний фразеологiзм чемностi Низенько (низько, низесенько)
кланятися (вклонятися, поклонитися), який використовувався не лише
для передачi привiту кому-небудь вiдсутньому, але й як засiб для
вираження ввiчливого вiтання та прощання: Другу Вашому i сестрi
Низенько кланяюсь [ВЛПК 1984:142] (П. Кулiш до О.
Милорадовичiвни); киïвським знайомим Низько кланяюсь [Франко
1986(50):308] (до М. Грушевського); Уклоняюсь низенько М.
Ф.Бiляшiвському [ЕСЯ 2005(4):271] (Д. Яворницький до Д. Щербакiвського);
Уклоняюсь низесенько Вашiй дружинi [Панас Мирний 1960:481] (до Я.
Жарка). Повтор прислiвника Низесенько Сприяв посиленню
епiстолярноï ввiчливостi: Вашiй дружинi Низесенько-низесенько
уклоняюся [Панас Мирний 1960:480] (до Я. Жарка).
Етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання, привiту, поклону
виконував також багатозначний фразеологiзм чемностi Моє
поважання (моï поважання): Прошу переказати вп. дружинi Вашiй
Моє поважання [Коцюбинський 1961:357] (до Панаса Мирного);
Усiй сiмï Вашiй шлю Моє Поважання [Лисенко 1964:402]
(до М. Коцюбинського). Етикетний фразеологiзм Моє поважання
в епiстолярiю iнодi зазнавав трансформацiï: Моï поважання й
пошана Незрiвнянному пановi Мiцкевичу [Гулак-Артемовський 1964:214]
(до М. Максимовича); Перекажiть, будь ласка, Моє найглибше
поважання Вiрi Устиновнi [ЛМК 2002(3):168] (В. Леонтович до М.
Коцюбинського);
Моє щире поважання Вашiй панi [Коцюбинський 1962:379]
(до В. Гнатюка); Прошу усiй шановнiй рiднi Вашiй i
високоповажаному тестевi Вашому, добродiю Вахняниновi, переказати
Моє глибоке поважання i поклiн [Лисенко 1964:391] (до
К. Студинського). Полiсемантичний етикетний фразеологiзм
Моє поважання зрiдка використовувався авторами листiв
у ситуацiях подяки та прощання: Значить, i за Вам Моє
повне поважання, навiть моя щира подяка [Франко 1986(48):178]
(до В. Озаркевича); Тим часом Моє поважання I привiт
[Леся Украïнка 1978(11):358] (до М. Ганкевича).
Украïнськi iнтелiгенти для передачi привiту, вiтання, поклону
користувалися й етикетним фразеологiзмом чемностi Моє
шанування, iнодi трансформованим, який виражав добре ставлення до
кого-небудь: Моє шанування Панам Шрагам [ЛМК 2002(3):249]
(А. Лихнякевич до М. Коцюбинського); Шановнiй Вiрi Устимiвнi передайте
Моє щире шанування й поклон [ЛКМ 2002(3):239] (М. Лисенко
до М. Коцюбинського).
В епiстолярнiй ввiчливостi вживався також як етикетний багатозначний
фразеологiзм поштивостi Моє пошанування, який мав розмовний
вiдтiнок i часто зазнавав трансформацiï: Моє щире
пошанування Панi Вашiй [ЛПКЄТ 1998:101] (Є. Тимченко до
П. Кулiша); Усiй родинi Вашiй перекажiть Моє сердешне
пошанування й поклон [Лисенко 1964:395] (до I. Шрага); Вашiй
шановнiй та любiй жiночцi вiд мене Сердечне пошанування
[Старицький 1965:587] (до Панаса Мирного). Полiсемантичним етикетним
фразеологiзмом Моє пошанування та його трансформованим
варiантом адресанти зрiдка послуговувалися й при прощаннi: Будьте
ласкавi звернути увагу на змiну моєï адреси i прийняти
Моє дуже щире пошанування [ЛМГ 2001:152] (Ф. Вовк до М.
Грушевського); Приймiть i Моє пошанування [Лисенко
1964:135] (до В. Шухевича).
Дiалектний фразеологiзм поштивостi Моє ушанованнє в
етикетнiй ролi при передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь
вiдсутньому трапляється зрiдка: Аннi Максимовнi Моє
ушанованнє [ВЛПК 1984:86] (П. Кулiш до М. Юзефовича).
Iнодi в листах етикетну роль у ситуацiï передачi вiтання виконували
застарiлi фразеологiзми гречностi Чолом, Мiй чолом,
Вiддавати (вiддати, давати) чолом (мiй чолом): Бити чолом,
тобто шанобливо
Вiтати когось: Вiддайте мiй чолом Дружинi [Лисенко 1964:252] (до
М. Комарова); Ще раз Вiддаючи чолом Твоïй ласкавiй панi,
цiлую тебе [Франко 1986(48):410] (до Василя Лукича); Жiночцi Вашiй
ласкавiй Чолом даю! [ЛМК 2002(1):164] (М. Вороний до М.
Коцюбинського); Хома Бє Тобi Чолом [ЕСЯ 2005(4):176]
(Д. Яворницький до Я. Новицького); Усьому братерству киïвському
Чолом мiй Перекажiть [Лисенко 1964:31] (до рiдних). Шанобливо-
ввiчливий фразеологiзм Чолом у ситуацiï передачi привiту
iнодi зазнавав трансформацiï: Наш козак Микола дякує Вам за
память, посилає Вам Привiтний чолом [ЛМВ 1979(1):73] (В.
Бiлозерський до Марка Вовчка); товариству Чолом до землi
[Старицький 1965:502] (до М. Комарова). В епiстолярнiй спадщинi М.
Старицького трансформованi варiанти архаïчних фразеологiзмiв
гречностi Чолом i Бити чолом використовувалися на знак
вдячностi кому-небудь, визнання когось i вiдповiдали за значенням
етикетнiй лексемi Уклiн: Спасибi ж Вам велике, До землi чолом
За такi чудовi речi, довгого вiку, доброго зиску у всьому i поспiху,
а для нас бiльше гостинцiв [Старицький 1965:587] (до Панаса Мирного);
Чолом же Вам бю, наш славний письмовче, i чулим серцем до Ваших
нiг складаю подяку [Старицький 1965:582] (до Д. Мордовцева).
З метою посилення епiстолярноï ввiчливостi в ситуацiï вiтання,
привiту, поклону комусь вiдсутньому iнодi вживалося кiлька етикетно-
чемних виразiв: Прошу сказати Мiй щирий привiт, низький поклiн й
глибоке поважання Високоповажаному добродiю д-ру Смаль-Стоцьковi, д.
Пiгуляковi, д. Поповичу i Модесту Левицькому, д. Iвасюковi й усiм
незабутнiм землякам-буковинцям, що брали таку високоцiнну участь в
своïм святi [Лисенко 1964:384] (до В. Ясеницького); передайте
Мiй уклiн i сердечне вiтання Родинi Вашiй [ЛМК 2003(4):287] (М.
Чернявський до М. Коцюбинського).
Отже, до ядра мiкрополя передачi вiтання, привiту, поклону кому-небудь
вiдсутньому вiдносимо: етикетнi лексеми Вiтати, вiтання, привiтати,
привiтання, привiт, поклiн (поклон), уклiн, кланятися (вклонятися,
поклонитися); Фразеологiзованi епiстолярнi словосполучення
Моє вiтання, моє привiтання, мiй привiт, мiй поклiн, мiй
уклiн; власне епiстолярнi форазеологiзми ввiчливостi Низенький
поклiн, Низенький уклiн; етикетнi фразеологiзми Моє
поважання, Моє шанування. Центр ядра мiкрополя
становить етикетний фразеологiзм Низенько кланятися (вклонятися,
поклонитися). До ближньоï периферiï мiкрополя
зараховуємо: етикетнi лексеми Здоровити (розм.);
Поздоровляти (дiал.); Поздоровити (дiал.); етикетний
фразеологiзм Моє пошанування (розм.). До дальньоï
периферiï належали етикетна лексема Поздоров (дiал.) та
етикетнi фразеологiзми гречностi Вiддавати (вiддати, давати) чолом
(мiй чолом) (заст.); Чолом (заст.). До крайньоï
периферiï вiдносимо етикетнi фразеологiзми Моє
ушанованнє (дiал.); Мiй чолом (заст.); етикетнi лексеми
Поклiнець (iнд.-автор.), Привiтаннє (дiал.);
Повiтати (розм.).
Наталя Журавльова
Лiтература ВЛПК 1984: Вибранi листи Пантелеймона Кулiша
украïнською мовою писанi. Нью-Йорк-Торонто: Украïнська вiльна
Академiя наук у США, 1984. 326 с.
Грабовський 1985: Грабовський П. А. Вибранi твори: У 2 т. Т. 2.: Статтi.
Нариси. Оповiдання. Листи. К.: Днiпро, 1985. С. 169-343.
Гулак-Артемовський 1964: Гулак-Артемовський П. П. Твори . Вибранi листи.
К.: Днiпро, 1964. С. 211-236.
ЕСЯ 1997: Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 1.
Листи вчених до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ: Гамалiя , 1997. 888
с.
ЕСЯ 1999: Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 2.
Листи дiячiв культури до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ, 1999. 460
с.
ЕСЯ 2005 (3): Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 3.
Листи музейних дiячiв до Д. I. Яворницького. Днiпропетровськ: АРТ-ПРЕС,
2005.740 с.
ЕСЯ 2005(4): Епiстолярна спадщина академiка Д. I. Яворницького. Вип. 4
Листи Д. I. Яворницького до дiячiв науки i культури. Днiпропетровськ:
АРТ-ПРЕС, 2005. 496 с.
ЖП 2001: Журавлi повертаються З епiстолярноï спадщини Богдана
Лепкого. Листи (1895-1932). Львiв: Фенiкс, 2001. 920 с.
Кобилянська 1963: Кобилянська О. Ю. Твори: У 5 т. Т.5: Статтi та
спогади. Автобiографiï. Листи. К.: Держ. вид-во худ. лiт., 1963. С.
247-767.
Кобринська 1980: Кобринська Н. I. Вибранi твори: Повiстi та оповiдання.
Статтi. Вибранi листи. К.: Днiпро, 1980. С. 390-439.
Коцюбинський 1961: Коцюбинський М. М. Твори: У 6 т. Т. 5: Листи (1886-
1905). К.: Вид-во АН УРСР, 1961. 463 с.
Коцюбинський 1962: Коцюбинський М. М. Твори: У6 т. Т. 6: Листи (1906-
1913). К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 491 с.
Кропивницький 1960: Кропивницький М. Л. Твори: У 6 т. Т. 6: Нариси та
вiршi. Автобiографiчнi матерiали. Листи. К.: Держ. вид-во худ. лiт.,
1960. С. 241-572. Крушельницька 1979: Крушельницька С. А. Спогади.
Матерiали. Листування: У 2 ч.- Ч.2: Матерiали. Листування. — К.,:
Музична Украïна , 1979.- С.183-448.