Соцiально-побутовi пiснi. Народнi думи й балади

Що ми називаємо усною народною творчiстю? Як його ще називають?
Словесно-поетична творчiсть народу — казки, прислiв'я, думи,
пiснi, балади, якi поширювалися усно, — ми називаємо усною
народною творчiстю. Воно iснувало задовго до виникнення художньоï
лiтератури. На вiдмiну вiд лiтератури, усна творчiсть — це
творчiсть не окремих осiб, а багатьох людей, народу. Усна народна
творчiсть часом називають фольклором. Слово фольклор — англiйське,
у перекладi на украïнську мову воно означає народна мудрiсть.
Оригiнальним i популярним видом усноï народноï творчостi
є дума. Народнi думи — це бiльшi пiсенно-оповiдальнi добутки
переважно героïчного змiсту. У думах найчастiше
розповiдається про подiï, пов'язаних з героïчною
боротьбою украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У
багатьох думах показанi страждання козакiв-невiльникiв у турецькiй
землi, ïхня втеча в рiдний край, прославляються також воïни-
козаки — хоробрi захисники вiтчизни.
Чимало дум оспiвують визвольну вiйну украïнського народу в серединi
XVII сторiччя проти польських панiв. У думах знайшла також вiдображення
й боротьба трудящих проти гнобителiв-багатiïв, розкривається
прагнення трудящих до щасливого, радiсного життя. Улюбленi героï
народних дум — це Богдан Хмельницький i його соратники Iван Богун,
Максим Кривоносий, Маруся Богуславка, козак Голота.
Усна народна творчiсть має велике значення в життi народу, як у
минулому, так i в нашi часи. Адже недарма в однiй з украïнських
прислiв'ïв говориться: Пiсня нi в добрий, нi в злу годину не кине
людину. Вона полегшує роботу, виражає й радiсне, i смутний
настрiй, розважає в горi, веселить пiд час вiдпочинку, учить
любити батькiвщину, бути ïй вiрним, вiдданим.
Величезне значення має усна народна творчiсть також i для розвитку
науки, лiтератури, мистецтва. У спадщину нам дiсталася величезна
кiлькiсть пiсень, дум, балад, казок, створених багатьма поколiннями
наших предкiв, i зобов'язанi берегти усна народна творчiсть як
найдорожчий скарб народу, вивчати, знати його й збагачувати новими
перлинами.
ПЛАН
Порiвняльна характеристика козака Голоти й татарина
Дума про козака Голотi — одна з найдавнiших дум. Дума про козака
Голотi зображує часи боротьби украïнського народу з татарами,
прославляє захисникiв рiдноï землi, висловлює заповiтне
бажання козакiв — завжди перемагати ворога.) Характеристика
персонажiв думи. Одяг Голоти вказує на його бiднiсть.
А татарин — багата людина, у нього всього вдосталь. Навiть
вiдправляючись за козаком, вiн …дороге плаття надягає,
чоботи взуває, убiр оксамитовий на свою голову
надягає….

• Голота — справедлива людина, а татарин — хижий завойовник. (Козак)
• Голота — мужнiй захисник рiдноï землi, що вмiє постояти за свою честь i честь свого народу. Вiн коштує насторожi, у нього немає лихих намiрiв:
• Це гуляє козак Голота, погуляє,
• Нi мiста, нi села не займає

А татарин — жадiбний хижак, що бажає захопити козака й одержати за нього багато грошей. Мужнiсть козака й нерозсудливiсть татарина. Голота — смiливий i вiдважний козак. Вiн не боïться татарина, а смiється над ним. Козак — мужнiй захисник рiдноï землi, вiн не боïться нi вогню, нi меча, нi третього болота. Татарин ослiплений жадiбнiстю збагачення. Вiн нерозсудливий, нерозумний, небагатий, не пiймавши козака, уже почав грошi вважати. У добутку яскраво виявлене вiдношення народу до персонажiв. Голота рiвняється з орлом, прославляються подвиги козакiв:
Дай же, Бог, щоб козаки пилки й гуляли,

• Гарнi думки мали…
• И ворога пiд ноги топтали!

Зображуючи татарина, народ висловлює прагнення до перемоги над ворогом, ненависть до загарбникiв.)
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався
протягом багатьох сторiч. У фольклорi вiдображена iсторiя , побут i
духовна особа украïнського народу. Народна творчiсть має в
основi розмовна мова , якiй властивi своï особливостi, наголоси,
iнтонацiï. Думи й балади — яскравi зразки фольклору.
Думи — жанр героïчного лиро-епосу, що виконували мандрiвнi
спiваки. У них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в
Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних
загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiм, шляхетних i сильних
духом героïв, якi заради своєï волi готовi йти й на
смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих
подiй. Виконавцi народних дум — це кобзарi й лiрники, якi ходили
по мiстах i селам, спiвали думи пiд акомпанемент своïх
iнструментiв. Самi вони називали думи козацькими пiснями, поважними
пiснями. Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх на
iншi мови, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки,
легенди, оповiдання, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог,
викликаних навалами загарбникiв, з'являються думи Маруся Богуславка,
Козак Голота.
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi
вiдносини: мiж родителями й дiтьми, братами й сестрами: Бiдна вдова й
три сини, У недiлю рано раночком…, Проводи козака. Вони мали
неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.
Балади — лисичанськi добутки з яскравим сюжетом, якi мають
трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï
лiтератури, з якого черпали мотиви й настроï Тарас Шевченко , Iван
Франко, Леся Украïнка. Мотиви були рiзнi: туга за улюбленим, убитий
на вiйнi козак, почуття дiвчини, зле чарiвництво й прокльони свекрухи на
адресу молодоï невiстки, зрада й помста. Украïнськi балади-
пiснi вiдображають свiтогляд i подання рiзних поколiнь, ïхнiй
зв'язок iз природою. Персонажi балад представленi символами. Син, якого
прокляла мати, стає яструбом, невiстка, що зненавидiла свекруха,
— тополею. Дiвчина може перетворитися в пташку, а козацька смерть
представляється в iнших образах: образ ясного сокола, сизого
голуба, сивоï зозулi. Зустрiчаються в баладах казковi мотиви, дуже
поширений гiпербола, що передає фiзичну силу героïв.

• Однiєю рукою й тисячу татар поклав,
• А другий — ще три тисячi

Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада Ой, не ходи, Григорiй, ïï сюжет переказувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко , Михайло Старицький .
Скiльки б не пройшло сторiч, балади й думи не перестануть цiкавити нас.
Кожний зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й дотепер
мандрують по мiстах i селам, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад,
прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в нашi часи
украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного
епосу, знаходять у ньому щось своє.