Мотиви патрiотизму в народних пiснях

Патрiотичнi пiснi вiдбили титанiчну боротьбу украïнського народу
проти соцiального й нацiонального гноблення, проти зовнiшнiх i
внутрiшнiх ворогiв! В XV-XVI ст. украïнський народ випробовував
важкi нещастя вiд турецько-татарських загарбникiв, якi яскраво вiдбилося
в пiснях цього перiоду. В однiй з найдавнiших звучить оголене
реалiстичне оповiдання про варварство туркiв i татар:

• За рiкою вогнi горять,
• Там татари полонених дiлять
• Сiло наше запалили й багатство розграбували

У розповсюдженiй пiснi Засумувала Украïна не тiльки зображенi покарання батогом, бешкетування ворогiв, а й звучить заклик до опору:

• Вистачить тобi, пан-брат,
• Сани малювати, -
• Бери шаблю гостру, довгу i йди воювати…

Найдавнiшi патрiотичнi пiснi донесли до наступних поколiнь весь драматизм епохи. Нескорений народ у складнiй ситуацiï був здатний на органiзований опiр. На захист Вiтчизни вiд ворогiв пiднiмалися навiть жiнки. У пiснi Знамените мiсто Медведевка, в основу якоï покладенi подiï 1617- 1620 рокiв, зображена героïчна фiгура попадi, що сiмсот туркiв-яничарiв з коней повалила. Населення Медведевки одностайно виступило проти ворога зi зброєю в руках i полягло в боï. Подвиг полум'яного патрiота оспiваний у популярнiй пiснi про Байде У Царьграде на риночке. Образ Байди — це узагальнена фiгура палкого патрiота, мужнього захисника Батькiвщини. Народнi художники поставили улюбленого героя в незвичайну ситуацiю, щоб показати його безмежну любов до рiдного краю. Цар турецький пропонує Байде: Вiзьми в мене та й царевночку, будеш паном на всю краïну, — на що той вiдповiдає: Твоя, цар, вiра проклята, Твоя царевночка погана!. Народ надiляє Байду неймовiрною силою: висячи на гаку, вiн стрiлами вбиває турецького царя, царицю i ïхню доню. Така умовнiсть дала можливiсть показати, що загарбники покаранi, i прославити iз цього приводу трiумф народу. Широкоï популярностi придбала пiсня Ой на горi так женцi жнуть.
Вона належить до кращих зразкiв народноï поезiï. Героями
добутку є двi вiдомих своей боротьби проти Султанськоï
Туреччини й Кримського ханства гетьмани — Петро Конашевич-
Сагайдачний i Михайло Дорошенко. Iдейний напрямок пiснi вийшло за межi
оспiвування хоробрих гетьманiв. У центрi добутку коштує образ
народного вiйська, що готово виступити на захист батькiвщини.
Фактично у фiгурi Сагайдачного узагальненi основнi риси козака,
воïна, що промiняв домашнiй комфорт на життя, повну халеп, на
героïчне козацьке життя. Цi патрiотичнi пiснi не тiльки правдиво
розповiдали про неймовiрнi страждання украïнського народу вiд турецько-
татарських загарбникiв, вони оспiвували протистояння народних мас
навалi, вiдтворювали образ мужнього захисника Вiтчизни.