Мотиви створення роману Майстер i Маргарита

Протягом 1928-1940 рокiв Булкагов працював над романом Майстер i
Маргарита, у якому розповiв про те, що не можна було висловити вголос,
— про волю, християнськi заповiдi, незалежнiсть творчостi, силi
людського духу. В 1931-1932 роках до письменника прийшло нове натхнення,
пов'язане з його любов'ю до Олени Шиловской. Ïхнi вiдносини були
складними й неоднозначними: вона мала свою сiм'ю, Булкагов залишився без
роботи. Але любов виявилася сильнiше обставин
Олена Сергiïвна стала прообразом Маргарити в романi. Але жити
письменниковi залишалося зовсiм недовго. В 1939 р. вiн закiнчив
п'єсу Батум про початок революцiйноï дiяльностi Сталiна. На
перший погляд, цiлком безневинна, вона мiстила багато символiв i натякiв
на жорстокий характер i бездушнiсть Сталiна, його прагнення за всяку
цiну одержати владу. Зрозумiло, що всi цi натяки були розгаданi, що
привело до нищiвноï критики п'єси. Все це не могло не
вiдбитися на станi здоров'я письменника. 10 травня 1940 р. його не
стало. Вiн умер, так i не зробивши остаточного виправлення роману
Майстер i Маргарита — своєï духiвницi. Вiдомо шiсть
редакцiй роману
Спершу Булкагов хотiв написати роман про диявола — сатиричну
фантасмагорiю iз вставною новелою про Христю й Пiлата. Варiанти назв
роману були такi: Чорний маг, Копито iнженера, Жонглер з копитом, Син
В(…), Гастроль (Воланда), Iнженер з копитом i т.п.. В 1931 —
1932 роках у роман увiйшли образи Майстра й Маргарити, а в 1937-1938
роках з'явилася остаточна назва — Майстер i Маргарита.
У добутку пiднiмаються найважливiшi моральнi й фiлософськi проблеми:
воля й насильство, художник i влада, змiст буття людини, духовна
сутнiсть миру, любов, призначення особистостi й вибiр ïï
позицiï. Показано духовну деградацiю суспiльства в культурно-
iсторичному контекстi, трагедiя людини й усього мира Цiй головнiй темi
пiдпорядкованi iншi: iсторiя загибелi Иєшуа Га-Ноцри, трагiчна
доля Майстра i його роману, життя Iвана Бездомного, пригоди Воланда з
його звитоï й iн. Булкагов болiсно переживав, що мир втратив свою
духовну сутнiсть, люди забули про вiчнi цiнностi, а це неминуче
приводить до трагедiï. На його думку, протиставити будь-якому
насильству можна лише одне — силу духу людини, його творчiсть,
внутрiшню волю
Тому в романi затверджується iдея високих людських цiнностей
— добра, справедливостi, любовi, волi. Иешуа, Майстер i Маргарита
втiлюють iдею непереможностi особистостi, що усвiдомила силу
своєï творчостi й внутрiшньоï волi. Душi улюблених
героïв Булкагова непiдвласнi нi дияволовi, нi земноï влади. I
це повинне стати гарантiєю майбутнього духовного вiдродження миру.
Майстер i Маргарита — це роман у романi.
Глави про життя Москви 30-х рокiв граничать iз оповiданнями на бiблiйнi
теми (роман, що пише майстер, iнтерпретує вiдому iсторiю зiткнення
Iсуса й Понтiя Пiлата, а також iсторiю жертовноï загибелi Христа).
Це дає можливiсть письменниковi розглядати сучаснiсть iз
позицiï вiчностi й через призму християнських цiнностей. Композицiя
роману побудована за принципом контрапункту, тобто об'єднання
рiзних, щодо незалежних сюжетних лiнiй, якi розвиваються з рiзною
швидкiстю. Це визначає певну полiфонiю добутку, його узагальнюючий
характер
У побудовi роману помiтний вплив Григорiя Сковороди, у трактатi якого
Потоп змiïний викладена концепцiя про iснування трьох мирiв:
земного, космiчного й бiблiйного. Кожний з них має двi сторони
— зовнiшню (ту, що всi бачать) i внутрiшню (невидиму). У Булкагова
земний мир персонiфiкують персонажi з московського життя 30-х рокiв
(Берлiоз, Римський, Варенуха, Ласточкин i iн.). До космiчного належать
Воланд i його звита (Азазелло, Коровьев-Фагот, кiт Бегемот, Абадонна,
Гелла). Бiблiйний мир виникає в iсторiях про Иешуа Га-Ноцри ,
Понтiю Пiлатi, Левии Матвiю, Iудi й iн. Така художня структура добутку
— не простий добуток фантазiï художника