Моï враження вiд творiв Миколи Хвильового
Украïнське Вiдродження 20- 30-х рокiв XX сторiччя дало лiтературi багато нових талантiв, iдей, мировоззрений. I серед них — Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутнiй i своєрiдний автор. Його добутку з нальотом iмпресiонiзму були оригiнальними, вiдмiнними вiд робiт письменникiв того часу. Вони вражають силою таланта художника, глибоким психологiзмом героïв, i манерою листа. Його добутки примушують задуматися й над долею автора, i над трагiчною iсторiєю Украïни, i над своïм власним я. Повести М. Хвильового Кiт у чоботах, Наречений, Солонский Яр — це фрагменти, вихопленi iз кривавоï й брудноï мозаïчноï картини громадянськоï вiйни. Читаючи Кота в чоботах, вiдчуваєш виразнi сатиричнi нотки, тугу за загубленою, знiвеченою душею: Зник товариш Жучок залишилися Жучки — малограмотнi куховарки, якi прагнули керувати державою й розпоряджатися життям людей.У новелi Я (Романтика) — ще бiльш страшнi й трагичние картини. Твiр торкається теми роздвоєння людськоï особистостi. Свого героя М. Хвильовий ставить перед вибором: або служiння комунi, або життя матерi, що до останньоï мiнути вiрить у перемогу добра над злом у душi свого сина
Твору Миколи Хвильового застерiгають сучасникiв вiд шляху в прiрву антигуманiзму, вiд фальшиво-гарних полiтичних гасел, допомагають доходити висновку, що жiнка й революцiя — поняття несумiснi, як несумiснi примарнi iдеï комунiзму з реальним щасливим майбутнiм людей Для сучасного читача новели письменника — найбагатший матерiал для вивчення не тiльки iсторiï, а й психологiï, його добутку — переконливий урок що не слiд допускати помилок своïх попередникiв, не слiд надавати перевагу iдеï. Менi добутку М. Хвильового допомогли бiльше зрозумiти складний iсторичний перiод 20-х рокiв XX сторiччя, побачити, як перемагала тиранiя, деградували духовнi цiнностi. Автор пiдштовхнув своïми добутками до висновкiв, що тоталiтарнiй системi не потрiбнi генiï, особистостi, а лише покiрнi виконав цi волi партiйних вождiв
Трагедiя героïв добуткiв М. Хвильового близька до трагедiï самого автора. Тому його добутку такi жагучi й хвилюючi. Надiлений iнтуïцiєю, автор шукає виходу з катастрофiчноï ситуацiï, породженою наростаючою хвилею репресiй, поширенням недовiри й пiдозри в суспiльствi. Разом з героями своïх новел поет шукає виходу з лабiринтiв iсторiï. Я не перестаю дивуватися його любовi, вiрi ненавистi, я захоплююся його запаморочливою грою в бiсер: свiдомим кодуванням художнiх подтекстових структур
А ще я зрозумiла, прочитавши твору Миколи Хвильового, що кожнiй людинi властив лiризм душi, почуття любовi, повага до минулого, обожнювання матерi. Потрiбно лише побороти в собi слабiсть, безсилля, iнертнiсть i агресивнiсть
