Моï враження вiд творiв Миколи Хвильового

Украïнське Вiдродження 20- 30-х рокiв XX сторiччя дало лiтературi
багато нових талантiв, iдей, мировоззрений. I серед них — Микола
Хвильовий, письменник-новатор, самобутнiй i своєрiдний автор. Його
добутку з нальотом iмпресiонiзму були оригiнальними, вiдмiнними вiд
робiт письменникiв того часу. Вони вражають силою таланта художника,
глибоким психологiзмом героïв, i манерою листа. Його добутки
примушують задуматися й над долею автора, i над трагiчною iсторiєю
Украïни, i над своïм власним я. Повести М. Хвильового Кiт у
чоботах, Наречений, Солонский Яр — це фрагменти, вихопленi iз
кривавоï й брудноï мозаïчноï картини
громадянськоï вiйни. Читаючи Кота в чоботах, вiдчуваєш
виразнi сатиричнi нотки, тугу за загубленою, знiвеченою душею: Зник
товариш Жучок залишилися Жучки — малограмотнi куховарки, якi
прагнули керувати державою й розпоряджатися життям людей.
У новелi Я (Романтика) — ще бiльш страшнi й трагичние картини.
Твiр торкається теми роздвоєння людськоï особистостi.
Свого героя М. Хвильовий ставить перед вибором: або служiння комунi, або
життя матерi, що до останньоï мiнути вiрить у перемогу добра над
злом у душi свого сина
Твору Миколи Хвильового застерiгають сучасникiв вiд шляху в прiрву
антигуманiзму, вiд фальшиво-гарних полiтичних гасел, допомагають
доходити висновку, що жiнка й революцiя — поняття несумiснi, як
несумiснi примарнi iдеï комунiзму з реальним щасливим майбутнiм
людей Для сучасного читача новели письменника — найбагатший
матерiал для вивчення не тiльки iсторiï, а й психологiï, його
добутку — переконливий урок що не слiд допускати помилок
своïх попередникiв, не слiд надавати перевагу iдеï. Менi
добутку М. Хвильового допомогли бiльше зрозумiти складний iсторичний
перiод 20-х рокiв XX сторiччя, побачити, як перемагала тиранiя,
деградували духовнi цiнностi. Автор пiдштовхнув своïми добутками до
висновкiв, що тоталiтарнiй системi не потрiбнi генiï, особистостi,
а лише покiрнi виконав цi волi партiйних вождiв
Трагедiя героïв добуткiв М. Хвильового близька до трагедiï
самого автора. Тому його добутку такi жагучi й хвилюючi. Надiлений
iнтуïцiєю, автор шукає виходу з катастрофiчноï
ситуацiï, породженою наростаючою хвилею репресiй, поширенням
недовiри й пiдозри в суспiльствi. Разом з героями своïх новел поет
шукає виходу з лабiринтiв iсторiï. Я не перестаю дивуватися
його любовi, вiрi ненавистi, я захоплююся його запаморочливою грою в
бiсер: свiдомим кодуванням художнiх подтекстових структур
А ще я зрозумiла, прочитавши твору Миколи Хвильового, що кожнiй людинi
властив лiризм душi, почуття любовi, повага до минулого, обожнювання
матерi. Потрiбно лише побороти в собi слабiсть, безсилля, iнертнiсть i
агресивнiсть