Калина (твiр — оповiдання)

Без верби й калини — немає будинку, — усiм вiдоме
украïнське народне прислiв'я, що фактично визначає сутнiсть
буття украïнського народу. Здавна символом рiдноï землi,
дiвочоï краси була саме калина, що оспiвана не в однiй
украïнськiй пiснi, навiть росiйська народна пiсня оповiдає
про калинку-малинцi.
У дворi в моïх дiдуся й бабусi ростуть кiлька кущiв калини. Навеснi
вони прикрашають квiтами наш двiр i будинок, пестять око, а взимку
бабуся готовить iз калини напiй, що лiкує, зiгрiває й
бадьорить. Саме про неï, про калину, бабуся любить менi розповiдати
й повчати, що не потрiбно цуратися й забувати давнi традицiï й
звичаï свого роду Бабуся говорила, що з давнiх часiв на весiллi
перед нареченим i нареченою ставили букети червоноï калини з
ягодами на щастя, добробуту й любовi. Ягодами калини наряджали весiльний
коровай. А коли виходила замiж моя бабуся, то ïй у вiнок дiвчини
також вплiтали калину. Украïнськi господарки прикрашали своï
будинки, улаштовуючи червонi грона в кутi, як оберiг вiд злих парфумiв i
помислiв i человеческой заздростi
Мiй дiдусь, копаючи людям колодязi у дворах (так на життя заробляв),
рекомендував завжди саджати калину бiля нього. Тому що в народi
iснує думка: якщо бiля колодязя росте калина, там i вода чистiше й
смачнiше. А ще дiд стежить i контролює момент цвiтiння калини,
тому що це означає, що настав час висаджувати гарбуз, кукурудзу й
огiрки