Калина (твiр — оповiдання)

Без верби й калини — немає будинку, — усiм вiдоме украïнське народне прислiв'я, що фактично визначає сутнiсть буття украïнського народу. Здавна символом рiдноï землi, дiвочоï краси була саме калина, що оспiвана не в однiй украïнськiй пiснi, навiть росiйська народна пiсня оповiдає про калинку-малинцi.
У дворi в моïх дiдуся й бабусi ростуть кiлька кущiв калини. Навеснi вони прикрашають квiтами наш двiр i будинок, пестять око, а взимку бабуся готовить iз калини напiй, що лiкує, зiгрiває й бадьорить. Саме про неï, про калину, бабуся любить менi розповiдати й повчати, що не потрiбно цуратися й забувати давнi традицiï й звичаï свого роду Бабуся говорила, що з давнiх часiв на весiллi перед нареченим i нареченою ставили букети червоноï калини з ягодами на щастя, добробуту й любовi. Ягодами калини наряджали весiльний коровай. А коли виходила замiж моя бабуся, то ïй у вiнок дiвчини також вплiтали калину. Украïнськi господарки прикрашали своï будинки, улаштовуючи червонi грона в кутi, як оберiг вiд злих парфумiв i помислiв i человеческой заздростi
Мiй дiдусь, копаючи людям колодязi у дворах (так на життя заробляв), рекомендував завжди саджати калину бiля нього. Тому що в народi iснує думка: якщо бiля колодязя росте калина, там i вода чистiше й смачнiше. А ще дiд стежить i контролює момент цвiтiння калини, тому що це означає, що настав час висаджувати гарбуз, кукурудзу й огiрки