Олесь Гончар

Iснує думка, що по-справжньому можна пiзнати й зрозумiти
письменника, лише побувавши на його батькiвщинi, у мiсцях, пов'язаних з
його життям i творчiстю. I вона має пiдстави для iснування. Життя
й творчiсть Олеся Гончара пов'язанi з Полтавщиною, Харкiвщиною,
Днiпропетровщиною, де вiн народився, учився, працював, з Києвом,
де продовжував навчання в аспiрантурi, працював i де жил з 1946 року.
Але не менш тiсно вони переплелися й з нашим сонячним краєм, що
вiн неодноразово вiдвiдував i який йому довiряв своï повноваження в
парламентi, депутатом якого вiн був вiд трудящих Херсонщини не одне
скликання Олесь Гончар найбiльше повно й глибоко зобразив наших
трудiвникiв, iсторичне минуле й сьогодення. На матерiалi степового краю
вiн створив не одне оповiдання, новелу, нарис, статтю, а також романи й
повести: Таврiя, Перекоп, Тронка, Берiг любовi, Бригантина та iншi.
Особливе мiсце серед них займає дилогiя Таврiя i Перекоп —
добутку iсторичнi, у яких зображенi подiï дожовтневого життя й
громадянськоï вiйни, а також новелiстичний роман Тронка,
присвячений теперiшнiм проблемам одного степового села, проблемам, якi
хвилюють увесь свiт. Тривогами за долю людства, нашоï планети
пронизанi думки багатьох героïв Гончара. Маленькоï стає
планета, а людина велетнем став. Вона може зруйнувати це небо, хоча й не
може створити його знову. Здатний спалити хмари , якi от рожевiють на
сходi, але знову не створить ïх. У владi людини —
отруïти повiтряну оболонку планети, отруïти води океанiв, хоча
потiм очистити ïх вiн уже нiколи не зможе… Але якщо може
людина так багато, те пiд силу йому й припинити все це! Коштуємо
на тiм рубежi, коли планета, цей чудовий корабель людства, має
потребу в захистi, — зауважує капiтан Дорошенко. Земля
— не полiгон, — говорить Колумб в Людинi й зброï, i
мрiє всю землю пшеницею засiвати. Олесь Гончар не раз
пiдкреслював, що лiтература починається зi спiвчуття до людини,
теперiшнi добутки народжуються з болю насамперед, обов'язок лiтератури,
мистецтва я бачу в тiм, щоб допомогти людинi стати людянiше. Адже вiд
рiвня його духовностi, морального розвитку в кiнцевому результатi
залежить все наше майбутнє , бiдує сьогоднi в охоронi
природне середовище, але не тiльки це середовище. Вимагає охорони
також i душу людини, нашi взаємини людськi мiж собою. Лiтература
теж хоче прикласти зусилля до того, щоб не розповзалися, скажемо,
байдужiсть, черствiсть, холод, якi iнодi можна спостерiгати мiж людьми.
Героï Олеся Гончара — простi трудiвники й разом з тим мудрi
фiлософи, якi пiднiмаються у своïх роздумах до загальнолюдських,
планетарних проблем