КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/oles_gonchar.dhtml Олесь Гончар Iснує думка, що по-справжньому можна пiзнати й зрозумiти письменника, лише побувавши на його батькiвщинi, у мiсцях, пов'язаних з його життям i творчiстю. I вона має пiдстави для iснування. Життя й творчiсть Олеся Гончара пов'язанi з Полтавщиною, Харкiвщиною, Днiпропетровщиною, де вiн народився, учився, працював, з Києвом, де продовжував навчання в аспiрантурi, працював i де жил з 1946 року. Але не менш тiсно вони переплелися й з нашим сонячним краєм, що вiн неодноразово вiдвiдував i який йому довiряв своï повноваження в парламентi, депутатом якого вiн був вiд трудящих Херсонщини не одне скликання Олесь Гончар найбiльше повно й глибоко зобразив наших трудiвникiв, iсторичне минуле й сьогодення. На матерiалi степового краю вiн створив не одне оповiдання, новелу, нарис, статтю, а також романи й повести: Таврiя, Перекоп, Тронка, Берiг любовi, Бригантина та iншi. Особливе мiсце серед них займає дилогiя Таврiя i Перекоп — добутку iсторичнi, у яких зображенi подiï дожовтневого життя й громадянськоï вiйни, а також новелiстичний роман Тронка, присвячений теперiшнiм проблемам одного степового села, проблемам, якi хвилюють увесь свiт. Тривогами за долю людства, нашоï планети пронизанi думки багатьох героïв Гончара. Маленькоï стає планета, а людина велетнем став. Вона може зруйнувати це небо, хоча й не може створити його знову. Здатний спалити хмари , якi от рожевiють на сходi, але знову не створить ïх. У владi людини — отруïти повiтряну оболонку планети, отруïти води океанiв, хоча потiм очистити ïх вiн уже нiколи не зможе… Але якщо може людина так багато, те пiд силу йому й припинити все це! Коштуємо на тiм рубежi, коли планета, цей чудовий корабель людства, має потребу в захистi, — зауважує капiтан Дорошенко. Земля — не полiгон, — говорить Колумб в Людинi й зброï, i мрiє всю землю пшеницею засiвати. Олесь Гончар не раз пiдкреслював, що лiтература починається зi спiвчуття до людини, теперiшнi добутки народжуються з болю насамперед, обов'язок лiтератури, мистецтва я бачу в тiм, щоб допомогти людинi стати людянiше. Адже вiд рiвня його духовностi, морального розвитку в кiнцевому результатi залежить все наше майбутнє , бiдує сьогоднi в охоронi природне середовище, але не тiльки це середовище. Вимагає охорони також i душу людини, нашi взаємини людськi мiж собою. Лiтература теж хоче прикласти зусилля до того, щоб не розповзалися, скажемо, байдужiсть, черствiсть, холод, якi iнодi можна спостерiгати мiж людьми. Героï Олеся Гончара — простi трудiвники й разом з тим мудрi фiлософи, якi пiднiмаються у своïх роздумах до загальнолюдських, планетарних проблем URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/oles_gonchar.dhtml