Педагогiчна дiяльнiсть Каптерева П. Ф

Науково- педагогiчна спадщина Петра Федоровича Каптерева велике й
багатогранно. Його працi присвяченi розробцi важливих питань
дошкiльноï й шкiльноï педагогiки, сiмейного виховання й пед.
утворення, загальноï й педагогiчноï психологiï,
iсторiï росiйськоï педагогiки, дошкiльних установ. Практичний
i науковий iнтерес до праць росiйського педагога з роками помiтно
пiдсилюється. П.Ф. Каптерев — видний педагог Росiï
другоï половини XIX — початок XX сторiччя
Петро Федорович Каптерев народився 7(20) липня 1849р. у сiм'ï
сiльського священика в селi Кленова Подiльського повiту Московськоï
губернiï. У семiнарiï Каптерев захопився творами Дж. Локка й
Г. Спенсера, уперше познайомився iз працями К.Д. Ушинского, Н.И.
Пирогова, а також П.Г. Редкина , П.Д. Юркевич i iн. росiян педагогiв
В 1872р. Каптерев закiнчив Московську духовну академiю, i в тому ж роцi
рада Петербурзькоï духовноï семiнарiï обрав його
викладачем фiлософських навчань. Молодий викладач незабаром завоював
повагу колег i семiнаристiв, йому довiрили завiдування недiльною школою,
обрали в члени розпорядницькоï ради правлiння семiнарiï.
Особистiсть Каптерева скоряла навколишнiх, особливо його iнтелект,
просторiсть i глибина знань
Пiсля того як минув обов'язковий термiн служби в духовному вiдомствi за
безкоштовне навчання в Московськiй духовнiй академiï, Каптерев
покинув семiнарiю й вирiшив посвiтити себе науцi
Рiк 1874 -знаменна вiха в життi Каптерева : результати своïх
наукових вишукувань вiн публiкує в декiлькох журналах Петербурга.
У журналi Народна школа (6,7) у статтi Навчання дiтей дошкiльного вiку
(8,9) з'явилася iнша його стаття — Закони асоцiацiï психiчних
явищ i ïхнiй додаток у справi навчання й виховання, а в наступному
номерi стаття Як утворити стiйкий характер. Восени того ж року журнал
Знання
(10) публiкують бiльшу статтю Каптерева Етюди по психологiï народу
(Мiфологiя як релiгiйний первiсний i науковий свiтогляд людства), а
наприкiнцi року Народна школа (11,12) — статтю Евристична
форма навчання в народнiй школi. Змiст названих п'яти статей
мiстить у собi головнi проблеми, якi Каптерев буде дослiджувати
протягом всього свого життя i якi стануть стрижневими в його
психолого — педагогiчнiй творчостi . Цi питання формування
свiтогляду, змiсту й методiв навчання, розвитку розуму, характеру й
волi дитини
Розробляючи лекцiйнi курси по психологiï, дидактицi, iсторiï
педагогiки, Каптерев глибоко вивчав вiтчизнянi й закордоннi науковi
джерела. З кiнця 1874р. протягом двох рокiв у популярному серед учителiв
журналi. Народна школа вiн публiкує глави iз книги Педагогiчна
психологiя для народних учителiв, виховательок i виховательок, а в
1876р. видає ïï повнiстю як додаток до журналу. В 1877р.
книга вийшла окремим виданням. У нiй Каптерев спробував психологiчно
влаштувався процес навчання й виховання , дати вчителям не рецептурна
допомога з педагогiки , а науковi знання про психiчнi явища , що лежать
в основi педагогiчноï дiяльностi. В iсторiï вiтчизняноï
психологiï й педагогiки це була перша завершена праця подiбного
роду . I саме поняття педагогiчна психологiя увiйшло в науковий зворот з
появою книги Каптерева . На самому початку своєï дiяльностi в
Петербурзi Каптерев познайомився з багатьма видними педагогами столицi ,
що згрупувалися навколо журналу Народна школа , заснованого
Ф.Н.Медниковим . У своє тут спiвробiтничав К.Д. Ушинский , а в
часи Каптерева — Н.Ф. Бунаков ,В.И. Водовозiв , Л.Н. Модзалевский
, С.И. Миропольский i iнших. Незабаром П.Г. Редкин , що очолював
Педагогiчне суспiльство , рекомендував Петра Федоровича в члени
Педагогiчного суспiльства , а потiм — у раду Петербурзького
фребелевского суспiльства , при якому дiяли приватнi педагогiчнi курси
по пiдготовцi виховательок дитячих садкiв . На курсах паралельно з
роботою в духовнiй семiнарiï з осенi 1874 р. Каптерев читав
лекцiï по психологiï , iсторiï педагогiки, проводив
практичнi заняття . Пiд його керiвництвом слухачки вчилися спостерiгати
за дiтьми в дитячому садку й аналiзувати результати своєï
роботи
Наукова й викладацька дiяльнiсть Каптерева на курсах Фребелевского
суспiльства тривала майже чверть столiття (до 1898 р.). За цi роки вiн
багато чого зробив для розвитку практики й теорiï дошкiльного
виховання в Росiï. У своïх перших статтях i публiчних лекцiях
для членiв Суспiльства Каптерев не тiльки глибоко й рiзнобiчно
висвiтлював питання виховання дiтей до школи , але й по-новому вирiшував
проблеми дошкiльного виховання , особливо дитячих iгор ,
ïхньоï ролi в розвитку розуму й всiєï особистостi
дитини. Своïми працями вiн привернув увагу батькiвськоï
громадськостi до справи правильного виховання маляти , познайомив
ïï з науковими основами дошкiльноï педагогiки
Пiсля вiдходу з духовноï семiнарiï (1878) Каптерев був
прийнятий на службу по вiдомству установ iмператрицi Марiï (так
зване Маринское вiдомство) i шiсть рокiв викладав педагогiку на
педагогiчних курсах при петербурзьких жiночих гiмназiях. По вiльному
найманню (сумiсником) Каптерев викладав логiковi й психологiю в
Олександрiвськом лiцеï (в 1882-1885 р.).
У першiй половинi 1883 р. вийшло перероблене видання Педагогическоей
психологiï , у якому Каптерев замiнив деякого глави новими ,
пiдсилив пояснювальну частину й скоротив описову. Критика оцiнила цю
книгу як нова праця , а не як перевидання колишнього. Реакцiйний
щотижневик Громадянин назвав ïï божевiльною педагогiкою за те,
що в нiй давалося матерiалiстичне пояснення походження людськоï
свiдомостi , вiдкидалася вродженiсть iдеï (про бога , про
християнську моральнiсть i iн.) . Слiдом за анонiмною рецензiєю
пiшов донос у цензуру на лiтографованi лекцiï по логiцi й
психологiï , випущенi слухачками педагогiчних курсiв. Для розгляду
цих лекцiй була призначена експертна комiсiя , вiд iменi якоï
професор духовноï академiï М. Коринский дав висновок , у
цiлому доброзичливе для Каптерева , але в питаннi про вiдповiднiсть
нервових явищ психiчним привiв кiлька тлумачень. Ґрунтуючись на
них , Каптерева обвинуватили матерiалiзмi, безбожництвi , пiдривi
християнськоï моральностi , отже , у порушеннi уставу педагогiчних
курсiв
Каптерев був вiдсторонений вiд викладання з осенi 1884 р. (вiн змушений
був також пiти з Александровского лiцею). На всiх членiв комiсiï
сильне враження зробило поводження Каптерева , його письмове пояснення
iз приводу анонiмних обвинувачень. Вiн заявив , що давати вiдповiдь на
обвинувачення з-за рогу i принизливо й даремно. Принизливо тому , що
автор анонiмки — невiглас у науцi ; а даремно тому , що думка про
нього i його лекцiï складено iз пристрастю. Маринское вiдомство ,
вiдсторонивши Каптерева вiд викладання , однак , дозволило прийняти його
на службу в це ж вiдомство помiчником старшого чиновника Першоï
експедицiï , де було зосереджене керування й iнспектування жiночих
навчальних закладiв. Тут вiн прослужив майже 32 року , до березня 1917
р., коли це вiдомство було скасовано. Послiдовно Каптерева пiдвищували
по службi ; старший чиновник (1900-1909) , чиновник особливих доручень
(1909-1912) , голова навчального комiтету (1912-1917).
Служба давала Каптереву постiйний заробiток , а також можливiсть весь
вiльний час присвятити науково — педагогiчноï ,
викладацькоï й суспiльно — педагогiчноï дiяльностi
У цi роки вiн стає органiзатором , учасником багатьох
об'єднань психологiв , педагогiв i лiкарiв при Педагогiчному
музеï вiйськово-навчальних закладiв у Петербурзi (педагогiчна
секцiя , вiддiл Я.А.Коменского , а потiм К.Д,Ушинского , Батькiвський
кружок) , бере активну участь у пiдготовцi й проведеннi з'ïздiв :
по сiмейному вихованню , педагогiчнiй психологiï ,
експериментальнiй психологiï , народному утворенню
Часто виïжджаючи в губернськi мiста для iнспектування мариинских
гiмназiй i iнститутiв, вiн виступає з лекцiями на вчительських
з'ïздах, зустрiчається з народними вчителями Курськоï,
Костромський, Пермськоï й iн. губернiй. Так, улiтку 1901 р.
Каптерев прочитав учителям Пермськоï губернiï цикл лекцiй
Народна школа як виховно-освiтнiй заклад. Инспе — кторская робота
давала Каптереву рясний матерiал для його науково-педагогiчних
дослiджень i викладацькоï дiяльностi в приватних жiночих гiмназiях
( Э.П.Шаффе , М.Н.Стоюниной i М.А.Макаровой), а впоследстви и- в
iнститутах i на курсах по пiдготовки викладачiв середньоï школи
Петербурзького навчального округу
Участь Каптерева в Батькiвському кружку зiграло важливу роль у розробцi
питань сiмейного виховання. З 1884р. протягом багатьох рокiв вiн щорiчно
робить один-два доповiдей про розвиток особистостi й виховання дитини в
сiм'ï. А с 1898р. пiд загальною редакцiєю Каптерева стали
виходити брошури Енциклопедiï по сiмейному вихованню й навчанню.
Авторами брошури були виднi педагоги, психологи, лiкарi, ученi й
лiтератори : А.Н.Острогорский, И.А.Сикорский, П.Ф.Лесгафт ,
П.И.Ковалевский, А.Ф.Конi й др.
Науковi працi Батькiвського кружка привернули увагу
захiдноєвропейськоï громадськостi. На виставки робiт
подiбного роду кружкiв Петербурзький кружок одержав у Льєжi
(Бельгiя, 1906р.) першу премiю. Особливою нагородою були вiдзначенi
видання Енциклопедiя по сiмейному вихованню й навчанню. Усього (до
1910р.) вийшло 59 випускiв Енциклопедiя, з них 57-пiд редакцiєю
Каптерева , в 11 минулому опублiкованi його роботи
Пiсля Лютневоï революцiï Каптерев виступив з рiзким осудом
системи повного поневолювання особистостi царатом. У статтi Нова школа в
новiй Росiï вiн виклав програму демократичного вiдновлення школи,
систему цивiльного виховання, побудовану на розвитку критичного
мислення. Демократизацiю шкiльноï справи Каптерев уявляв собi,
насамперед здiйснення принципiв автономного педагогiчного процесу,
самоврядування школи й незалежностi вчителiв у питаннях виховання й
навчання
Революцiю Каптерев сприйняв, насамперед, як прогресивний педагог, крiзь
призму своïх демократичних фiлософських i педагогiчних поглядiв
Так, ламання староï школи, руйнування всiєï
шкiльноï системи Каптерев намагався витлумачити з позицiï
Л.Н.Толстова, начебто саме його iдеï пiдготували ґрунт для
цього. Каптерев не зрозумiв всiєï глибини революцiйних
перетворень у Росiï. Йому здавалося, що руйнiвнi змiни в шкiльнiй
справi переважають над творчими .
Стаття Каптерева Єдина загальна школа дає можливiсть
проаналiзувати його вiдношення до основних реформ радянськоï школи.
Вiн схвально поставився до принципiв органiзацiï єдиноï
школи, помiтивши, однак, що на рядi iз правильними початками недостатньо
представленi принципи диференцiювання загальноï освiти по видах
обдарованостi й покликанню юнацтва
Восени 1918р. Каптерев пiсля дворазового запалення легенiв переïхав
у Воронезьку губернiю. З першого ж тижня перебування в Острогожске вiн
включився в роботу повiтового вiддiлу народного утворення, зайнятого в
той час здiйсненням Покладений ие про е дину трудовiй школi РСФСР.
Каптерева прийняли на посаду роз'ïзного iнструктора УОНО з питань
трудового навчання. Йому йшов 70-й рiк, але, не дивлячись на вiк, вiн з
кiнця жовтня й до кiнця грудня 1918р. енергiйно допомагав УОНО
реорганiзацiï шкiл на нових основах, клопотав про вiдкриття
мiсцевого педагогiчного музею, виступав з лекцiями перед учителями й
батьками Iз сiчня 1919р. вiн приступився до роботи вiдразу в трьох
навчальних закладах Острогожска : у вчительськiй семiнарiï, в 1-й i
2-й середнiх школах. А незабаром прийняв завiдування вчительською
семiнарiєю, перетвореноï потiм у трирiчнi педагогiчнi курси
В 1921р. Каптерев одержав запрошення з Воронезького державного
унiверситету (ВГУ) стати професором на факультетi суспiльних наук
Одночасно Воронезький iнститут народного утворення (ИНО) обирає
його професором шкiльного й дошкiльного вiддiлень. Губоно , добре знаючи
Каптерева як талановитого органiзатора, доручив йому заново органiзувати
перший воронезький педагогiчний технiкум
Педтехнiкум був улюбленим дiтищем Каптерева . Iнтерес до нього
пiдготовлений цiєю попередньою суспiльно-педагогiчною й науковою
дiяльнiстю Каптерева , що присвячена головнiй справi його життю-
пiдготовцi вчителi. Ще в 1907р. вiн склав проект створення при жiночому
педагогiчному iнститутi в Петроградi вiддiлення для пiдготовки народних
учителiв
Педагогiчний технiкум у Воронежi вiдкривав для нього новi можливостi,
бiльше широкi, котрих не було й не могло бути в Острогожске . Для
викладання в технiкумi ïм були запрошенi великi вченi унiверситету
( К.К.Сент-Илер , С.Н.Введенский i iн.), полiтехнiчного й
сiльськогосподарського институто в( Б.А.Келлер , А.И.Протопопов i iн.).
Широка популярнiсть Каптерева як великого педагога й органiзатора,
удалий пiдбор ïм викладачiв, серйозна постановка всього навчально-
виховноï справи сприяли тому, що на прохання батькiв учнiв дослiдно-
показову школу губнаробраза перевели введення технiкуму. Розширюючи його
учбово-матерiальну базу, Каптерев домiгся передачi технiкуму
педагогiчного музею. Таким чином, йому вдалося створити систему навчально-
виховних установ (дитячий садок, досвiдчена школа першого ступеня,
показова школа й педагогiчний музей).
7 вересня 1922р. Каптерев помер вiд запалення легенiв