Змiст повести Бикова Його батальйон — глава Комбат

Нiмцi стали прицiльно бити iз крупнокалиберного кулемета й кидати мiни.
Волошин зрозумiв, вiдносно спокiйний час упущений, батальйон розбитий на
три частини, бiй ускладнювався, i тепер результату не мiг передбачати
сам Господь Бог. У всякому разi, жменьцi бiйцiв, що ввiрвалася в
нiмецьку траншею, незабаром прийде несолодко. Волошин скрутив цигарку.
Зараз, сидячи в траншеï, вiн набутив впевненостi в собi. Колишнi
турботи вiдлетiли ладь. Вiн зрозумiв — спереду головнi
випробування
Вiн перебував у звичнiй ролi солдата й не залежав нi вiд Гунько, нi вiд
Маркина, а лише вiд нiмцiв i самого себе. Поверх траншеï резанула
автоматна черга, схоже, ïх намагалися вибити iз траншеï, хтось
не витримав, але бiгти пiд цей вогонь iз траншеï — означало
загинути. Волошин вихопив пiстолет i, пробiгши кiлька вигинiв уперед,
натрапив на бiйця, що сидить у нерiшучостi. До гвинтiвки бiйця був
примкнуть багнет. Капiтан вiдiслав солдата до кулемета. На наступному
поворотi Волошина ледве не збив з нiг що мчиться Круглов, слiдом за ним
вискочив ще один боєць. Кинувши гранату, вiн ледь вiддихався. Iз
траншеï прибiгли ще двоє. В одному з них Волошин довiдався
Чернорученко й запитав Омаркине.
Телефонiст кудись невиразно тикнув: там — i вистрiлив iз
гвинтiвки, туди ж стрiляв з пiстолета Кругле. Волошин починав
орiєнтуватися в обстановцi. Вiн наказав усiм залишатися на мiсцi,
бiйцiв уже зiбралося п'ятеро. Десь спереду були нiмцi, обсипаючи
бруствер безперервними автоматними чергами, а потiм кинули гранати. Двi
вибухнули за поворотом, а третю Чер-норученко приловчився й викинув
назад. Волошин запитав, скiльки чоловiк добiгло? Виявилося, що в
нiмецькому блiндажi вкрилися бiйцi, що не встигли вискочити сюди, за
поворот траншеï
Волошин зрозумiв, не проберися вiн з бiйцями до блiндажа, нiмцi легко
знищать ïх по черзi. Вiн наказав Круглову кидати гранати уздовж
траншеï й просуватися до блiндажа. Стрiляючи за поворот i
перебiгаючи короткими вiдрiзками, вони просунулися до чергового
повороту. Гранати скiнчилися. Треба було вискочити з автоматом i
стрiляти уздовж траншеï, приголомшити нiмцiв раптовiстю. Волошин
зняв iз себе брезентову сумку й кинув за бруствер: вiдразу прогримiла
автоматна черга. Волошин першим вискочив за поворот i став обсипати з
автомата спини нiмцiв, що бiжать. Нарештi добралися до блiндажа. Волошин
подав голос: своï. Сидячi в блiндажi надихнулися, побачивши
комбата. Капiтан пробiг до наступного повороту, а Круглов наказав бiйцям
виходити iз блiндажа
Зрозумiвши, що нiмцi втекли недалеко, Волошин наказав накопати в
траншеï перемичку, закрити сюди доступ ворогам. Круглов
розпорядився озброïтися гранатами: ïх у блiндажi було досить,
i приготуватися до вiдбиття нiмецькоï атаки. боєць, Що
Виглянув iз блiндажа, покликав Волошина. Увiйшовши в блiндаж i привикнув
до пiвмороку, капiтан побачив пораненого в ногу Маркина. Волошин
виговорив комбатовi, що не випливало так завзято рватися вперед: Тепер
ви розумiєте положення батальйону? Маркин равнодушно вiдповiв, що
вже отпонимал-ся, тепер вiн просто поранений. Волошин вiдповiв, що
лейтенант i до поранення не думав. Той послався на наказ: Накажуть
— полiзеш, куди й шило не влiзе. Iшла вiйна , гинули сотнi тисяч
людей, людське життя, здавалося, втрачала свою звичайну цiну й
визначалися лише мiрою нанесеного нею збитку ворогу. Але Волошин не мiг
iз цим погодитися, уважаючи, саме коштовне на вiйнi — життя
людини. I чим значнiше в людинi iстинно людське, тим важливiше для нього
своє власне життя й життя навколишнiх його людей. Але як би не
була дорога життя, є речi вище ïï, навiть не речi, а
поняття, переступивши через якi життя разом втрачала цiну, ставала
предметом презирства для ближнiх i, може бути, тягарем для самого себе.
Правда, до Маркину це останнього, очевидно, не ставилося. Вiн дуже
дорожив своïм життям, не вважаючись состальними. Посидiвши в
блiндажi, Волошин виявив, що поранено, а вiн i не помiтив у запалi бою.
Авдюшкин передав комбатовi бинт для перев'язки. Волошин знав, що
Авдюшкин входив у групу Нагорного, i запитав про нього. Нагорний убитий.
Його гранатою вбило, — вiдповiв боєць. Вiн розповiв, як пiд
час атаки бiйцi Нагорного були всi перебитi, залишився тiльки вiн, так
ще поранений фриц. Боєць у дверей хотiли добити нiмця, але
Авдюшкин не дозволив — цей фриц перев'язав i врятував, це гарний
фриц. Перев'язуючи дрiб'язкову рану на руцi, Волошин прислухався до
звукiв, що доносились зверху. Вiн з жалем згадав про пораненого Iвановi,
залишеному без допомоги в лiйцi. Тепер треба брати на себе командування
батальйоном, якось вiдбиватися вiд нiмцiв, що насiдають. Маркин похмуро
запитав: З ким вiдбиватися?
Волошин вiдповiв: З ким є. Вiн наказав зiбрати всю зброю. У
блiндажi виявився цiлий дащик нiмецьких гранат. Волошин вилiз у траншею
— зверху всi тарахкали рашриви й по схилi стiбали кулемети, не
даючи пiднятися ротам, ïм випливало термiново допомогти звiдси, щоб
тi змогли допомогти iм. Тiльки об'єднавши своï зусилля, вони
могли врятувати себе й чогось досягти. Роз'єднанiсть була
ршвнозначна загибелi. Бiйцi вже перекрили траншею, спорудивши невисоку,
по пояс, перемичку. Волошин скомандував, щоб так залишили, бiльше
засипатгь не випливало. Вiн нарахував бiльше десятка бiйцiв. Якщо
скористатися шаузой i за допомогою гранат пробитися до вершини, то можна
заткнути ковтку тому крупнокалиберному кулемету, що зiрвав ïм вся
справа. Круглот запитав, невже вони будуть штурмувати траншею? Волошин
розумiв, чтго iншого виходу немає. Краще штурмувати, чим тiкати.
Круглов побоювався, що не вистачить сил, але нових не очiкувалося.
Волошин розумiв: пiти з висотти пiсля таких жертв вiн не може, а сидiти
— значить загинути. Випливало дiяти, вiн скомандував приготуватися
кштурму.
Круглов, за ним Волошин, Чернорученко й iншi виготувалися до кидка.
Спереду траншея виявилася порожньою. Волошину це мало сподобалося: иемци
не могли кинути траншею, виходить, вони десь чекають, зата-ившиоь у
кулемета. Так добiгли до повороту, де траншея роздiлялася на два рукави:
одна йшла колишнiм курсом, iнша забирала рiзко убiк. Волошин пiшов
прямо, а Круглову вказав на уходящую в сторону. Майже вiдразу ж за
спиною Волошин почув вибухи й лементи з тiєï траншеï,
куди направився Круглов, вiдтiля вискочили два бiйцi й поранений
Круглов. Кола-лову Волошин наказав вiднести. Бiйцi по черзi й разом
кинули за поворот траншеï кiлька гранат, але кулемет вiдтiля косив
i косив, довелося вiдступитися
Волошин зрозумiв, що переоцiнив своï сили: з десятком бiйцiв йому
не взяти траншеï, наказав розосередитися за повороти, бiйцi
стримували наступаючих ворогiв. Останнього бiйця Волошин затримав бiля
себе, наказавши взяти два гранати. Доводилося уважно стежити за дiями
супротивника. Волошин вистрiлив за поворот, там метнулася чиясь тiнь. По
лементах за поворотом стало зрозумiло, що нiмцiв напирає багато.
Точно так само, як недавно вони, тепер ïх послiдовно й методично
нiмцi вибивали гранатами. Волошин намагався згадати, скiльки ще
поворотiв залишилося позаду — у цих поворотах була вся ïхня
можливiсть, цiна й мiра ïхнiх життiв, iнший начебто вже не
передбачалося
Комбат наказав бiйцевi кинути гранату й вiдступати, але боєць дав
можливiсть пiти Волошину, а сам залишився прикривати комбата. Потiм
Волошин прикрив його. Усе рухалися до блiндажа. Нiмцi насiдали тепер по
обидва боки. Блiндаж у данiй ситуацiï — не порятунок, а
братська могила. Однак що було робити? Все постепенно зiбралися в
блiндажi, отстреливались, лежачи на щаблях i виставивши за дверi
стовбури автоматiв. Наступила невелика пауза, i Волошин почув, як
ïх пiдтримують своï, не даючи нiмцям блокувати блiндаж
поверху. Це була посильна допомога його батальйону, i в душi комбата
потеплiшало вiд подяки тим, що лежали внизу. Тепер головним завданням
було — не дати нiмцям кинути гранату в блiндаж, у траншеï
нехай рвуть скiльки завгодно. Волошин стрiляв з пiстолета, а коли
патрони скiнчилися, поранений боєць лiг на його мiсце
У цей час i Чернорученко стрiляв уздовж траншеï з автомата.
Глянувши на годинник, комбат побачив, що було 15.40. До вечора
залишалося зовсiм небагато, добре б протриматися, пiдняти батальйон, але
подни — маться, iмовiрно, було майже комусь. Лежачi у дверей бiйцi
знову запекло заробили автоматами. Нiмцi прицiльно кинули гранату, i Черно-
рученко засмикався, упустивши зброю. Волошин пiдхопив його ППЩ, отпрянув
вiд дверей, що захиталися. Бiйцi закрили дверi блiндажа, i комбат
випустив три черги крiзь дошки. Хтось iз поранених став голосити й
плакати, що прийшов неминучий кiнець, але комбат заспокоïв: вони ще
протримаються. У них броня — рiдна земля — спробуй пробий!
Блiндаж тряс вiд близьких вибухiв гранат, всi дверi були висiченi
осколками. Волошин чекав, коли вона звалиться, рознесена в друзки, i
тодi… Але дверi витримали. Гранати рвалися поки на вiдстанi, не
ближче трьох метрiв. Ïх захищали двоє вбитих, що прикривають
собою блiндаж, не даючи гранатам скотитися вниз.
У стiни стривожено завозився Маркин, виймаючи iз сумки документи й
пiдпалюючи ïх у невеликий костерок. Завбачливий малий, —
неприязно подумав Волошин. У нього теж були деякi папери, що пiдлягають
знищенню, але вiн усе тяг, на щось сподiваючись. Маркин зажадав вiд
комбата карту з обстановкою батальйону, що вже сильно змiнилася за
останню добу, Капiтан мовчачи кинув карту Маркину. Дехто з бiйцiв стали
пiдкидати в цей костерок i своï документи. А нiмцi барилися, не
з'являлися в траншеï в блiндажа. Зненацька Волошин побачив дим, але
це була щiльна сiра димна хмара, що швидко заповнювало траншею. Тошновато-
удушливий хiмiчний захiд проникнув у блiндаж. Один з бiйцiв крикнув, що
нiмцi застосували газ. Протигазiв майже нi в кого не було —
зберiгалися в обозi. Уткнувшись у руках шинелi, Волошин робив коротенькi
подихи… Вiн не вiдразу зрозумiв, що хтось iз бiйцiв передавав йому
протигаз. Але капiтан не був готовий до того, щоб урятуватися одному,
коли гинуть iншi
Я комбат! Я комбат! — зненацька закричав Маркин. Волошин жорстко
запитав: Що, урятуватися хочеш? Вiддайте протигаз лейтенантовi. Маркин
став виправдуватися, що не врятуватися, але призначений генералом комбат
вiн, Маркин. Волошин обурено видавив: Про що пiклуєшся! Маркин
промовчав i протигаза не взяв. Волошина вразило безглуздо, що прорвалося
честолюбство, лейтенанта. Один протигаз урятувати ïх не може.
Обливаючись слiзьми вiд едуче-го газу, Волошин сповз по щаблях до кiнця
й зрозумiв, що живе Вiн не знав, який газ застосували нiмцi, але смерть
не наступала. Хтось рiшуче ступнув через тiла назовнi. Почулися лементи,
щоб затримати нiмця. Волошин кинувся за ним слiдом, але спiткнувся й
упав. Тим часом нiмець встиг зникнути, капiтан лише полоснув чергою з
автомата в димну iмлу траншеï. Вiн не встиг устати, як знову впав,
збитий з нiг людиною, що бiжить у димi. Зрозумiвши, що це нiмець,
Волошин випустив в отпрянувшего ворога весь магазин. Спереду чулося
гортанне мовлення й метушня. Поруч рвалися гранати, чулися уривчастi
черги. Нiчого вже не розумiючи, Волошин пiдхопився й кинувся до
найближчого колiна траншеï
Позаду вiн чув знайому матiрщину й зрозумiв, що слiдом за ним iз
блiндажа почали вискакувати й iншi. Бiгти навмання було необачно, але
йому необхiдний хоча б ковток чистого повiтря, замiсть якого по
траншеï валив ядушливий кислий дим. Черг в упор не було, нiмцi теж
кудись зникли. Осмiлiвши, Волошин хитко побрiв далi, у нього не
вистачило сил покликати за собою бiйцiв. Позаду чулося: Сюди, сюди! Дул
зустрiчний вiтер, i незабаром капiтан вiддихався й похитуючись iшов
убiк, де ранком залишив роти й де був його батальйон. Його нагнав
Кизевич, зрадiло й незграбно облапив комбата, зiзнався, що вже не
сподiвався побачити Волошина живим: А ми вуж вас поховали. Як побачили,
що нiмцi вас жарять… Кизевич пояснив, що його рота ввiйшла нiмцям
у тил i погнала ïх з висоти. Волошин подумав, що все-таки гарний у
нього командир дев'ятоï роти. Хтось iз бiйцiв показав Кизевичу на
нiмцiв, що бiжать. Ротний крикнув: А ти що? Бий ïх! Бий, чого
дивишся! Команду тобi треба, чи що? Волошин подякував Кизевича за
своєчасну допомогу. Ротний вiдповiв, що треба дякувати генераловi:
Наскочив на КП i попер. Всiх! Так шуганул, що звiдки сила узялася. Сам
не очiкував. I всього троє поранених. Кизевич повiдомив, що Гунько
вiдсторонено вiд командування полком, його замiнив Миненко. Волошин
задоволено кивнув. Ротний запитав про Маркине, чи живий? Ну я доповiсти,
комбат все-таки. Волошин кивнув убiк блiндажа, де залишався поранений
Маркин.