Виклад сюжету: Вiльям Шекспiр Гамлет. Акт четвертий i п'ятий
Сцена перша Король iз роздратуванням розпитує королеву про Гамлета. Вона схвильовано розповiдає, як принц убив Полонiю. Клавдiя тривожить небезпеку, що зараз представляє Гамлет. Вiн удавано жалує про принца й називає провиною всьому любов до юнака, що позбавила ïхньоï розсудливостi й змусила сховати хвороба принца, як сiмейне нещастяКороль обiцяє швидко сховати слiди злочину принца й до вечора вiдправити Гамлета з око геть.
Сцена друга. Розенкранц i Гильденстерн розшукали Гамлета, щоб вiдiбрати в нього мертве тiло. Гамлет говорить iз ними з викликом, вiдмовляючись назвати мiсце, де лежить убитий Полонiй
Сцена третя. Входить король зi свитою. Король говорить, що за Гамлетом послали, а труп наказаний знайти. Вiн шкодує, що принца не можна як варто покарати за вбивство радника, тому що Гамлета любить простий народ. Король вирiшує покарати Гамлета, використавши для цього хитрiсть: оголосити, що вiд'ïзд принца є службове назначенье, рiшення про яке прийнято вже давно: …Сильну хворобу лiкують сильно дiючим засобом.
Розенкранц доповiдає королевi, що тiло Полонiю знайти неможливо, а Гамлет перебуває пiд наглядом. Король велить привести принца. Гамлет вiдповiдає королевi рiзко й двозначно, i той, втративши терпiння, повiдомляє принцовi про своє рiшення направити його в Англiю. Гамлет легко погоджується ïхати. Залишившись один, король вимовляє вголос свiй таємний намiр: вiн направляє Гамлета в Англiю на вiрну смерть:
- Виконай це, Англiя! При ньому Я буду танути, як у жару гарячки. Позбав мене вiд цього вогню. Поки вiн живий, немає життя для мене.
З'являються Гамлет, Розенкранц, Гильденстерн i iнших. Гамлет з'ясовує, чиє вiйсько рухається перед ним. Вiн щиро здивований, що воєннi дiï розгорнулися через незначний клаптик землi: Двох тисяч душ, десяткiв тисяч грошей не шкода за якийсь сiна жмут! Вiдправивши всiх уперед, Гамлет мiркує Сцена п'ята. Горацiо просить королеву прийняти Офелию. Королева вiдмовляється, але Горацiо наполягає, тому що чує в словах дiвчини розгадку якоïсь таємницi. Нарештi королева погоджується Офелия, розмовляючи з королевою, бурмоче нескладнi слова, спiває, i присутнi розумiють, що вона збожеволiла. Провiвши Офелию, король звертається до королеви. Вiн ремствує на лихо, що нiколи не ходить одна. Перше нещастя, що осягло королiвство,- смерть Полонiю. Другим нещастям Клавдiй називає необхiднiсть вiдiслати з Данiï принца Гамлета, а третiм,- шумування в народi через слухи про смертi Полонiю, якого поховали таємно. Тепер — божевiлля Офелии. Нарештi, iз Францiï повернувся Лаэрт. Вiн не з'явився до двору й вiрить слухам, що поширюються в мiстi. Клавдiєвi страшно.
Чуєте шум. дворянин, Що Ввiйшов, розповiдає королевi, що Лаэрт i очолювана ïм чернь роззброюють палацову охорону. Чернь кричить: Коронувати Лаэрта! З'являється збройний Лаэрт, за ним датчани. Лаэрт грубо вимагає в короля правди про загибель Полонiю. Вертається Офелия. Вона нiжно спiває про смертi батька. Король пропонує Лаэрту вибрати з його друзiв самих розумних i з'ясувати правду про те, як умер Полонiй. Винного вирiшено вiдправити на ешафот
Сцена шоста. Слуга повiдомляє Горацiо, що матроси з корабля, шедшего в Англiю, привезли йому лист. Горацiо читає лист вiд Гамлета, у якому друг просить його спочатку допомогти подавцям листа потрапити до короля. Потiм Гамлет коротко розповiдає, що незабаром пiсля виходу в море на ïхнiй корабель напали розбiйники. Пiд час атаки Гамлет перескочив на борт розбiйницького судна, кораблi вiдiйшли друг вiд друга, i принц виявився бранцем розбiйникiв. Вони обiйшлися з Гамлетом шляхетно. Принц просив Горацiо негайно передати королевi прикладенi листи й поспiшати до нього на зустрiч. Вiн також повiдомив, що йому ïсти чим здивувати друга й що Розенкранц i Гильденстерн залишилися на кораблi, що йде Ванглию. Горацiо вирiшує негайно вiдправитися Кгамлету.
Сцена сьома. Король продовжує розмову з Лаэртом, що вже переконався в невинностi Клавдiя. Вiн називає двi причини, по яких не проводився наслiдок у справi про вбивство Полонiю. Одна з них — любов до Гамлета королеви -матюкай. Iнша — прихильнiсть до принца простих людей
Акт п'ятий. Сцена перша. Цвинтар. Два гробарi радяться, чи можна
ховати утопленицю по-християнському. Пiд час ïхньоï
неспiшноï розмови з'являються Гамiр-|| I i Горацiо; зупиняються на
вiдстанi. Гробар копає могилу й спiває. От вiн вирив череп i
викидає його. Гамлет говорить: У цьому Черепi була колись мова ,
його власник умiла спiвати. Коштувало ростити цi костi, щоб потiм грати
ними в бабки. Моï починають нити при думцi про цьому. Гробар
дiстає iз землi ще один череп Йорика, королiвського блазня
Гамлет бере череп у руки: Бєдний Иорик! Я знав його, Горацiо. те
була людина нескiнченноï дотепностi, невичерпний на вигадки.
З'являється похоронний хiд на чолi з королем. Гамлет i Горацiо щ
ходять убiк. Спостерiгаючи за похоронами, Гамлет розумiє, що
ховають Офелию. Вiн вражений. Лаэрт у горi, вiн кидається слiдом
за труною в могилу й проклинає вбивцю батька. Гамлет
виступає вперед. Юнаки б'ються в Могилi, але ïх рознiмають.
Гамлет повiдомляє, що готово суперництво У Лаэртом вирiшити
зброєю. Вiн зiзнається в любовi до Офелии й Лаэрта про
причину ворожостi до себе. Король i королева називають це черговим
припадком Гамлета, i принцуходит. Коли Гамлет ховається, король
нагадує Лаэрту ïхнiй недавнiй договiр про двобiй з Гамлетом И
пророкує швидку розв'язку
Сцена друга. Гамлет розповiдає Горацiо про поïздку Ванглию. Чуття пiдказало принцовi, що йому загрожує небезпека. Вiн таємно розкрив королiвський наказ i прочитав, що в Англiï його повиннi схопити й вiдразу стратити. Замiсть цього наказу Гамлет склав новий, у якому пропонувалося зрадити смертi подавцiв наказу, що приïхали в Англiю Гиль-денстерна й Розенкранца. Вiн поставив на наказi справжню королiвську печатку, що ще збереглася в його Входить Озрик, якого Гамлет характеризує так: постав худобину царем скотов — його ясла будуть поруч iз королiвськими. Озрик повiдомляє Гамлетовi, що король тримає на нього парi у двобоï з Лаэртом i запитує, чи згодний принцдраться. Гамлет погоджується, запевнивши Озрика, що виграє для короля парi. Гамлета долають неяснi передчуття. Горацiо вмовляє друга вiдмовитися вiд двобою, але принц переконаний, що варто бути вище марновiрств.
Входять король, королева й звита. Гамлет, потискуючи руку Лаэрта, просить його простити за образу, запевняючи, що був у затменье. Лаэрт прощає Гамлета, але вважає, що повинен вiдстояти на двобоï свою честь. Поки вони готуються до бою, король вимагає вина, що нiбито буде пити за здоров'я Гамлета, i кидає в кубок отрута, говорячи, що це коштовна перлина. У двобоï починає перемагати Гамлет. Король пропонує йому випити за успiх, але принц вiдмовляється. Кубок випиває королева. Клавдiй намагається зупинити неï. Пiзно. Гертруда приречена на смерть. Наступає черга Лаэрта завдати удару, вiн готується, але розумiє, що дiє проти своєï совiстi: суперник не знає про отруту, нанесенiй на клинок. Лаэрт ранить Гамлета. Потiм, у сутичцi, вони мiняються рапiрами й Гамлет ранить Лаэрта. Королева падає й перед смертю встигає сказати про отруєне питво. Гамлет вимагає назвати зрадника. Лаэрт указує на короля й повiдомляє про отруєну рапiру. Принц заколює нею короля. Король умирає
Гамлет просить Горацiо подати йому кубок з отрутою, щоб уникнути повiльноï смертi вiд уколу рапiри. Чутнi марш i пострiли вiйська, що наближається. Це рухається Фортинбрас. Гамлет повiдомляє, що пiсля його смертi трон повинен належати самому гiдному, Фортинбрасу, i просить Горацiо розповiсти тому, що вiдбулося. Гамлет умирає. Входять Фортинбрас i англiйськi посли. Вони з'явилися доповiсти, що виконали наказ про стратi Розенкранца й Гильдестерна. Горацiо просить виставити на пiднесення всi мертвi тiла й готове всенародно повiдати про те, що трапилося,. Фортинбрас розпоряджається, щоб Гамлета, як воïна й спадкоємця датського престолу, вiднесли до помосту чотири капiтани Лунає похоронний марш. Усi йдуть, несучи трупи. Гримить гарматний залп


