Твiр по романi Дж. Свифта Подорож Гулливера

Творчiсть Джонатану Свифта доводиться на той перiод, коли в лiтературi
активно вiдбувалося переосмислення минулого досвiду й зародження нових
iдей. У життi письменниковi часто доводилося зустрiчатися зi слабiстю,
обмеженiстю, пiдлiстю й облуднiстю, що викликало в нього рiзку критику й
осуд, якi вiн вiдбивав у своïх добутках. У Свифта часто
переплiтаються реальнiсть i фантастика, легкий гумор i вiдкрите обурення
Вищим досягненням письменника, своєрiдним пiдсумком усього його
попередньоï творчостi став роман Подорож Гулливера . У ньому ми
зустрiчаємо сатиричний опис англiйських вдач i звичаïв,
критиковi полiтичного пристрою й форм правлiння, пародiю на вченiсть i
релiгiйнiсть
Мiнливий зовнiшнiй вигляд фантастичних краïн, якi вiдвiдує
Гулливер, пiдкреслює незмiннiсть внутрiшньоï сутi вдач i
звичаïв, виражену тим самим порокiв, що навкруги висмiюють. Щоб
створити iлюзiю реальностi подiй, що вiдбуваються, письменник уводить у
добуток опису морських подорожей, пригодницьку атмосферу. Iлюзiя
правдоподiбностi служить прикриттям iронiï Свифта, що непомiтно
надягає на свого героя рiзнi маски, що мiняються вiдповiдно до
завдань сатири. За допомогою казкових i фантастичних мотивiв автор
багато в чому пiдсилює дiю пародiï. Весь текст роману Свифта
наповнений алегорiями, натяками, схованими i явними цитатами. Натяки,
каламбури, пародiï постiйно переплiтаються, створюючи єдину
картину, що виражає смiх автора в самому широкому дiапазонi
— вiд жарту до суворого обурення
Одним зi значних роздiлiв Подорожi Гулливера є Подорож у
Лилипутию. Ця частина насичена натяками, безпосередньо уплетеними в дiю.
Не випадково автор пiдкреслює розходження в зовнiшньому виглядi
великого Гулливера й маленьких лiлiпутiв. Це спiввiдношення розмiрiв
вiдбиває i якiснi спiввiдношення в розумовому розвитку, моральних
i моральних якостях, прагненнях, способi життя героïв Крiзь
маленький рiст жителiв Лилипутии яскраво проступають жорстокiсть,
жадiбнiсть, пiдступництво великих мiнiстрiв i iмператорiв,
дрiб'язковiсть ïхнiх iнтересiв i прагнень. Мiшенню сатири служать
не тiльки пороки англiйського полiтичного життя, ний непомiрно
честолюбнi претензiï влади
З вiдкритоï глузуванням розповiдає Гулливер про свою
зустрiч iз послом його iмператорськоï величностi: Його
превосходительство, пiднявшись на мою ногу, проïхав до
моєï особи в супроводi численноï звитi. Вiн пред'явив
менi своï вiрчi грамоти з iмператорською печаткою, поднеся ïх
до моïх очей, i звернувся до мене з мовленням… Сатира звучить
i в описi самоï зовнiшностi жителiв Лилипутии i ïх правителiв
Говорячи про його величнiсть, автор пише: Вiн був майже на мiй нiготь
вище своïх придворних; одного цього було досить, щоб вселити почтя
тельний страх навколишньоï. Далi йде опис дуже скромного й простий
одягу iмператора: золотий, шолом, прикрашений дорогоцiнними каменями,
золотий ефес шпаги й: пiхви, прикрашенi брильянтами. А посади в цiй
краïнi лунають у ходi вправ канатних танцюристiв: Той, хто стрибне
вище всiх, не зiрвавшись iз каната, одержує вакантну посаду.
Подiбною сатирою перейнятий iншi частини роману, у яких автор
малює летучий острiв, що ширяє над розореною краïною;
жорстокий мир гуингнмов i еху, у якому чiтко виднi ознаки самого
тиранiчного рабства; ученим, зайнятих вивченням математики,
астрономiï й зовсiм не пристосованих до повсякденного життя й т.д.
-Подорож Гулливера учить людей бачити обман i лицемiрство, ненавидiти
зло, боротися за волю й справедливiсть, гаряче любити ара вду.
Доступнiсть i переконливiсть роману Джонатану Свифта для читачiв рiзного
рiвня зробили його цiкавим читанням — починаючи, по вираженню
друзiв письменника, от кабiнету мiнiстрiв i кiнчаючи дитячiй. Його iз
задоволенням читають i будуть читати люди за всiх часiв, незалежно вiд
нацiональностi, вiку й положення вобществе.