Вiрш Андрiя Бiлого Батькiвщинi

Ридай, буремна стихiя,
У стовпах громового вогню!
Росiя, Росiя, Росiя,-
Божеволiй, спалюючи мене!
У твоï фатальнi розрухи,
У глухi твоï глибини,-
Струмлять крилорукие парфуми
Своï светозарние сни
Не плачте: схилите колiна
Туди — в урагани вогнiв,
У грому серафических пений,
У потоки космiчних днiв! Сухi пустелi ганьби,
Моря неизливние злiз -
Променем бездiєслiвного погляду
Зiгрiє Христос.Ъ, що зiйшов
Нехай у небi — i кiльця Сатурна,
И чумацьких шляхiв срiбло,-
Кипи фосфорично бурхливо,
Землi вогневе ядро!
И ти, вогнева стихiя,
Божеволiй, спалюючи мене,
Росiя, Росiя, Росiя,-
Месiя прийдешнього дня!