Виклад змiсту роману Кэндзабуро Футбол
Нэдокоро Мицусабуро (Мицу), прокинувшись до свiтанку, знову й зновунамагається знайти почуття надiï, але марне. Вiн згадує
свого товариша, що роздягнувся догола, пофарбував голову червоною фарбою
й повiсився. За рiк до смертi той перервав заняття в Колумбiйському
унiверситетi, повернувся на батькiвщину й лiкувався вiд легкого
психiчного розладу. Перед вiд'ïздом з Америки товариш зустрiв
молодшого брата Мицу — Такаси, що приïхав туди в складi
театрального колективу, що поставив п'єсу Наша власна ганьба. У
цьому колективi були учасники полiтичних подiй 1960 р., коли студенти
протестували проти японо-американського договору безпеки i зiрвали
вiдвiдування Японiï президентом США.
Тепер раскаявшиеся учасники студентського руху своïм спектаклем як
би просили прощення в американцiв. Такаси збирався, приïхавши в
Америку, кинути трупу й подорожувати самостiйно, але боячись, що його
вистелють iз краïни, не зробив цього. Товариш Мицу теж брав участь
у студентських виступах i одержав удар кийком по головi — з тих
пор у нього з'явилися симптоми манiакально-депресивного психозу. Пiсля
зустрiчi з товаришем Такаси дiйсно кинув трупу, i вiд нього довго не
було звiсток. I от нарештi Такаси повiдомив, що приïжджає.
Мицу думає, чи розповiсти братовi про свою неповноцiнну дитину, що
перебуває в клiнiцi, мiркує, як пояснити йому пияцтво
дружини, з якоï брат ще не знайомий. Коли Такаси
приïжджає, дружина Мицу Нацуко швидко знаходить iз ним
загальна мова . Такаси пропонує Мицу повернутися на Сикоку в рiдне
село й почати нове життя
В Америцi Такаси познайомився iз власником унiвермагiв на Сикоку. Той
хоче купити приналежнiй ïхнiй сiм'ï стародавня комора,
перевезти його в Токiо й вiдкрити в ньому нацiональний ресторан. Братам
потрiбно поïхати на батькiвщину, щоб спостерiгати за його
розбиранням
Крiм того, Такаси цiкавиться минулим ïхнього роду. Вiн чув
оповiдання про те, що сто рокiв тому, в 1860 р., ïхнiй прадiд убив
свого молодшого брата й з'ïв шматочок м'яса з його стегна, щоб
довести владi свою непричетнiсть до заколоту, пiднятому братом. Мицу чув
iншу версiю: пiсля повстання прадiд допомiг своєму братовi
зникнути в лiсi й бiгти в Коти. Вiдтiля брат прадiда переправився морем
у Токiо, перемiнив iм'я й пiзнiше став видатною людиною. Прадiд
одержував вiд нього листа, але нiкому не розповiдав про це, тому що з
вини брата в селi було вбито багато людей, i прадiд боявся, що гнiв
односiльчан обрушиться на його сiм'ю
Такаси i його гвардiя — зовсiм юнi Хосио й Момоко, що дивляться в
рот своєму кумиру, — вiдправляються на Сикоку. Через два
тижнi до них приєднуються Мицусабуро iз дружиною. Нацуко
вирiшує кинути пити. Такаси радується знову знайденим
корiнням. Сiльськоï молодi потрiбний лiдер — людин, схожий на
брата прадiда Мицу й Такаси. Самi вони нiчого не можуть зробити толком:
задумали розводити курей, але до того невмiло узялися за роботу, що
кiлька тисяч курчат от-от передохнуть вiд голоду. Дзин — колишня
нянька Мицу й Такаси — боïться, чи не виселять ïï з
усiм сiмейством, але Мицу заспокоює ïï: вони iз братом
збираються продати тiльки комору; земля, головний будинок i флiгель
залишаться, так що нiхто не позбавить ïï житла
У сiльському храмi зберiгається урна з порохом брата S —
старшого брата Мицу й Такаси, убитого в сутичцi з жителями сусiднього
корейського селища. Корейцi-спекулянти, визнав, де в селi заховане рис,
неодноразово крали його й вiдвозили продавати в мiсто. Селянам, що
вкривали рис, було невигiдно звертатися в полiцiю, от вони й стали
пiдбурювати мiсцеву молодь провчити корейцiв. Пiд час першого нальоту на
корейське селище вбили одного корейця, пiд час другого нальоту повинен
був загинути японець. Брат S пiд час бiйки не намагався захищатися й
добровiльно принiс себе в жертву. Мицу вважає, що брат S болiсно
переживав, що пiд час першого нальоту вiн i його приятелi украли в
корейцiв самогон i тягучки. Такаси здається, начебто вiн
пам'ятає, як брат S, одягнений у форму курсанта школи морських
льотчикiв, передуючи хлопцями iз села, викликає на бiй самих
смiливих хлопцiв з корейського селища. Мицу впевнений, що все це —
плiд фантазiï Такаси, що тодi, в 1945 р., був ще свеем маленьким.
Недоумкувата мати, що брат S насильно возив у психiатричну лiкарню,навiть не захотiла попрощатися з покiйним, тому його просто кремировали
й порох його залишився в храмi. Сестра Мицу й Такаси, дуже любившая
музику, теж була не цiлком нормальна й покiнчила iз собою. Ïхня
нянька Дзин уважає, що Нацуко народила неповноцiнноï дитини
через погану спадковiсть чоловiка. Нацуко знову починає питися
Кури, яких розводила мiсцева молодь, подохли. Такаси ïде в мiсто,
щоб порадитися iз власником супермаркету ( щовзяли на себе половину
витрат по розведенню курей), як бути далi. Молодi люди сподiваються, що
той зможе вмовити власника супермаркету не порушувати проти ïï
позов. Крiм того, вiн припускає одержати вiд власника супермаркету
задаток за комору. Власник супермаркету — кореєць, вiн
— один з тих, кого пригнали сюди колись на лiсорозробки. Поступово
вiн скупив землю у своïх односiльчан i розбагатiв, прибравши до рук
всю торгiвлю вдеревне.
Такаси вирiшує органiзувати футбольну команду й тренувати в нiй
мiсцевих юнакiв. Вiн стає ïхнiм проводирем. Мицу
згадує, як в I860 р. брат прадiда вчив односiльчан боротися
бамбуковими пiками. Такаси мрiє бути схожим на нього. У снi Мицу
образ брата прадiда зливається з образом Такаси. Мицу чув вiд
матерi, що повстання 1860 р. вiдбулося вiд жадiбностi селян, яких
очолював брат прадiда. Селяни зруйнували й спалили головний будинок у
маєток Нэдокоро. Вони захопили б i комора, де замкнувся прадiд,
але в селян були дерев'янi пiки, а в прадiда — рушниця. Брат
прадiда був в очах сiм'ï Наэдокоро небезпечним безумцем, що спалили
свiй власний будинок. Мати звертала увагу, що в селян були дерев'янi
пiки, а в прадiда — рушниця
Настоятель приносить Мицу записки його старшого брата, що загинув на
фронтi, — брат S незадовго до своєï смертi передав
ïх йому. Настоятель розповiдає Мицу свою версiю подiй I860 р.
Вiн говорить, що перед самим повстанням у село приïхав посланець iз
Коти, що i привiз рушницю. Вiн зустрiвся iз прадiдом i його братом.
Бачачи назрiваюче невдоволення селян, вони вирiшили, що найкраще —
дати йому вихiд, тобто пiдняти повстання. Вiдомо, що керiвникiв
повстання завжди заарештовували й карали. Але братовi прадiда було
обiцяно, що якщо вiн устане на чолi мiсцевих юнакiв, якi в основному
були другими й третiми синами в сiм'ях, тобто зайвими ротами, то йому
допоможуть бiгти в Коти. Повстання тривало п'ять доби, i в результатi
вимога селян про лiквiдацiю системи попереднього податку було
задоволено. Однак ватажки бунту замкнулися в коморi й вчинили опiр людям
князя. Прадiд придумав, як ïх вiдтiля виманити. Ïх стратили
всiх, крiм брата прадiда, що зник влесу.
Мицу вiдмовляється читати записки старшого брата, ïх
читає Такаси. Вiн бачить у старшому братi родинну душу,
називає його активним творцем зла. Такаси говорить, що, якби жив у
часи старшого брата, цей щоденник мiг би виявитися його власним
У рiцi тоне хлопчик, i футболiсти пiд керiвництвом Такаси рятують його.
Такаси стає визнаним лiдером мiсцевоï молодi. Мицу хоче
повернутися в Токiо. Вiн, начебто пацюк, що завжди прагне до свiй норi.
Вiн почуває себе чужинцем у селi. Нацуко ж заявляє, що
залишається в селi. Мицу вiдкладає вiд'ïзд, але
перебирається в комору. Нацуко залишається в будинку з
Такаси, Хосио й Момоко. Вона знову кидає пити, тому що на цьому
наполягає Такаси. Такаси розповiдає мiсцевоï молодi про
повстання I860 р., про те, як його призвiдники змусили приєднатися
до них i iншi села; молодь дало волю своïй дикiй вдачi, трощила все
на своєму шляху. Селяни виявилися пiд владою жорстоких молодикiв.
Тому коли прийшли люди князя й молодь спробувала пручатися, дорослi
селяни не пiдтримали ïï. Хлопцi з футбольноï команди
вiдчули себе молоддю, що повстала в I860 р. Такаси хоче вiдродити
бунтарський дух ïх предкiв
У супермаркетi влаштовують новорiчну роздачу товарiв. Неходовi товари
безкоштовно роздають мiсцевим жителям, кожному по однiй речi. У дверей
збирається юрба, починається тиснява. Стараннями Та-каси
роздача переростає в грабiж, вiн намагається, щоб у ньому
взяли участь всi жителi села. Подiï приймають нацiоналiстичний
характер: адже власник супермаркету — кореєць. Ватажок
мiсцевоï молодi, що розводив курей, хоче вигнати власника
супермаркету й створити колективне правлiння з жителiв села. Такаси його
пiдтримує. Мiсцевi жителi вже каються, що грабували унiвермаг, але
Такаси зняв усе на плiвку й позбавив ïхньоï можливостi
вiдректися вiд грабежу
Настоятель передає Мицу кiлька листiв брата прадiда, написаних
пiсля його втечi в Коти. Хосио перебирається до Мицу в комору:
Такаси спить iз Нацуко, i Хосио не в силах це виносити. Такаси
заявляє, що вони з Нацуко вирiшили одружитися. Мiсцевi жителi
будують плани, як вiдшкодувати власниковi супермаркету збиток вiд
грабежу й викупити магазин. Вони хочуть передати його у ведення
сiльських крамарiв, що розорилися, щоб економiчна влада в селi потрапила
в руки японцiв. Мицу опановує думка, що бунт може окончиться для
Такаси успiшно, а якщо навiть i провалиться, то Такаси зумiє
покинути село й буде насолоджуватися мирним подружнiм життям Снацуко.
Уночi в комору приходить Нацуко й повiдомляє, що Такаси намагався
зґвалтувати сiльську дiвчину й убив ïï. Хлопцi з
футбольноï команди покинули Такаси й розбiглися по будинках, а
завтра все село прийде, щоб схопити його. Такаси хоче захищатися й
просить Мицу помiнятися з ним мiсцями: Мицу буде спати в будинку, а вiн
— у коморi. У коморi Такаси розповiдає Мицу правду про
своï вiдносини з неповноцiнною сестрою. Мiж ними був любовний
зв'язок, i сестра завагiтнiла. Такаси переконав неï сказати
дядьковi, у якого вони жили пiсля смертi матерi, що ïï
зґвалтував якийсь незнайомець. Дядько вiдвiз ïï в
лiкарню, де ïй зробили аборт i стерилiзували. Вона нiяк не могла
оправитися вiд потрясiння, а Такаси, розумiючи серйознiсть
операцiï, що вона перенесла, вiддалився вiд ïï, а коли
вона спробувала приголубитися до нього, ударив ïï. Ранком
сестра отруïлася
Такаси говорить, що якщо навiть односiльчани не лiнчують його завтра, те
однаково його днi полiченi. Вiн заповiсть Мицу своє око —
колись у дитинствi Мицу вибили око. Мицу не вiрить, що Такаси дiйсно
готується до смертi. Мицу впевнений, що Такаси не вбивав дiвчину,
просто йому хочеться почувати себе теперiшнiм злочинцем, йому бачиться в
цьому щось героïчне, от вiн i видає нещасний випадок за
вбивство, твердо знаючи, що суд однаково встановить iстину i його
вiдпустять або в крайньому випадку дадуть три роки в'язницi, пiсля чого
вiн повернеться в суспiльство звичайним, нiчим не примiтною людиною.
Мицу захльостує хвиля презирства до брата. Такаси збентежений.
Мицу йде в будинок, тим часом Такаси кiнчає iз собою. Хосио й
Момоко вирiшують одружитися i ïдуть iз села: тепер, коли Такаси
немає в живих, ïм треба триматися разом. Власник супермаркету
не черiд вимагати вiдшкодування збиткiв i не став заявляти в полiцiю.
Вiн вiдправив у село вантажiвка з товарами й знову вiдкрив свiй магазин.
Вiн починає розбирати комору, щоб перевезти його, i виявляє
великий пiдвал, про яке Мицу й не пiдозрював. Виявляється, брат
прадiда пiсля провалу повстання нiкуди не зникав, вiн провiв залишок
свого життя в цьому пiдвалi, i його листа — плiд його
фантазiï й читання книг. Власник супермаркету розповiдає, що
вiн був у селищi, коли в 1945 р. убили брата S. У розпал бiйки брат S
опустив руки, от його й убили, i навiть невiдомо, хто це був: корейцi
або японцi, напевно, i тi й iншi Нацуко обвинувачує Мицу в тiм, що
вiн змусив Такаси перед смертю випробувати сором i тим зробив його
самогубство ще бiльш жахливим. Нацуко вагiтна вiд Такаси й вирiшує
зберегти дитину
Мицу читав книгу про хвилювання в ïхньому селi в 1871 р., що
закiнчилися самогубством головного радника. Повсталi повелися так хитро
й умiло, що домоглися всього, чого хотiли, не забруднивши при цьому руки
кров'ю. Iм'я ïхнього проводиря так i залишилося невiдомим, i Мицу
раптом розумiє, що це й був брат прадiда — пiсля
десятилiтнього добровiльного самiтництва вiн, обмiркувавши провал
першого повстання, зумiв пiдняти друге й домогтися бажаного успiху.
Настоятель говорить Мицу, що, хоча на перший погляд бунт, пiднятий
Такаси, провалився, усi усвiдомили молодь як реальну силу й одного
хлопця з молодiжного угруповання навiть вибрали в мунiципалiтет.
сiльський органiзм, Що Закоснiв, одержав ґрунтовний струс
Мицу забирається в пiдвал i думає про Такаси, про ïхнiх
предкiв, про всю ïхню сiм'ю. Мицу й Нацуко вирiшують не
розставатися
