Неслухняний хлопчисько Том Сойер

Твiр по творi Марка Твена Пригоди Тома Сойера. Загальновiдомо, що
теперiшнє iм'я американського письменника Марка Твена —
Семюель Ленгхорн Клеменс. Марко Твен був популярним ще при життi, який-
небудь фабрикант у його честь навiть ваксу випустив з його iм'ям, а
газети його називали другою знаменитiстю Америки. Слухиа про мою смерть
перебiльшенi такi телеграми одержали газетярi вiд автора, на який
надрукували некролог (повiдомлення про смертi). Звичайно, це був сам
Марко Твен — неперевершений гуморист у свiй час. Вiн i справдi
ледь не загинув — потрапив в автокатастрофу, але вижив
Вiн живий i дотепер! Мiльйони дiтей читають його добутку й смiються,
угадуючи в тiм або iншому героï себе, а дорослi просто вертаються у
власне дитинство. Таке чудо робить книга Марка Твена Пригоди Тома Сойера
(вийшла в 1875 роцi), що автор задумав як пародiю на ввiчливих дiвчинок
i ввiчливих хлопчикiв
Продовження iсторiй про Геккельберри Фiну й Тома Сойере письменник
напише лише через десять рокiв. I зараз залишаються популярними такi
твори Марка Твена, як повiсть Принц i жебрак, повiсть Жанна Д'арк, роман
Янки при дворi короля Артура, сатиричний i гумористичне оповiдання
Iсторiя про два хлопчикiв — вигаднику й фантазерi Томовi Сойере i
його вiрного друга й зброєносця Гека Фiна — захоплювала не
одне поколiння читачiв. Дуже мало виявиться дорослих, якi б не читали
Пригоди Тома Сойера. Ця повiсть належить до тих книжкам, якi читають у
дитинствi й перечитують у дорослому вiцi, знаходячи гостроти, якi
втратилися через дитячу нерозсудливiсть
Ця книга — рiзноманiтн i багатобарвна — умiло написаний
добуток i одночасно пародiя на страшнi дитячi книжки. Це оповiдання про
людей, якi живуть у провiнцiï, вони зараженi нудьгою,
святенництвом, дурними забобонами, але разом з тим — це поема про
досить добрих людей У творi Марка Твена (Семюэла Клеменса) Пригоди Тома
Сойера мова йде про хлопцях, яких пригнiчує школа й церква, але
все-таки таки ïм вдається жити вiльним i щасливим життям
У Тома немає батькiв, але є тiтка, сестра його матерi, що
любить його й пiклується про нього. Тiтка Полли завжди
переймається, якщо покарає Тома, або якщо не покарає,
тому що на неï впливає закон тих часiв: жалуючи дитини, ви
губите його. I навiть коли вона карає Тома, Том прощає
ïй, знаючи, що тiтка нiколи не робить цього через злiсть або
ненависть
Iнодi тiтка змушує Тома працювати у вихiднi, щоб хоч якось
покарати його. Але Том вiдкриває для себе один з найважливiших
законiв життя — роботу легко можна перетворити в захоплення, якщо
просто змiнити до неï своє вiдношення. Фантазiя й
винахiдливiсть Тома завжди допомагають улаштувати яскравий спектакль iз
кожноï справи, за яке вiн береться. Наприклад, фарбування забору
вiн перетворює у вiдпочинок, до того ж одержує за це платня
(капiтали всiх хлопцiв, до того ж яблуко вiд тiтки й пряник, що прийшов
до нього не зовсiм праведним шляхом). Бути щасливим, оптимiстом,
незважаючи на всi життєвi незгоди — це дарунок вiд
народження, тому що не можна навчити людини бути щасливим, i Том
власноручно створює своє життя, своє щастя, даруючи
iншим радiсть пригод
Том i Гек — не безрозсуднi шибеники. Хлопцi допомагають людям i
навiть рятують ïх. Якби не невгамовнiсть Тома, Бекки залишилася б у
печерi, якби хлопцi не пiшли на цвинтар, Мефа Поттера стратили б за
злочин, що вiн не затворiв, якби Гек не покликав рятуйте! удову вбили
би.
Том неповторний — як би нам не хотiлося, складно було б повторити
його подвиги, але ми бачимо в образах Тома й Гека власнi риси, риси
своïх друзiв, спритних невгамовних фантазерiв. Тому що метою
письменника було не тiльки розважити хлопцiв i дiвчин, але й нагадати
дорослим, якими вони були самi колись, що вiдчували, як розмовляли й у
якi дивнi авантюри попадали.
Твору Марка Твена не обтяжують мораллю, що помахує куценьким
хвостиком наприкiнцi кожного добутку, тому що, можливо, самi є
моральними. I ïхня моральнiсть полягає в тiм, щоб жити вiльно
вiд забобонiв i проблем, якi нам нав'язують iншi, весело й просто. I
тодi прийде щастя — будь бiльше простим, i до тебе потягнуться
люди. Але це лише одна думка з тисяч думок iз цього приводу, тому що
кожний з нас знаходить щось своє в цiй книжцi