Неслухняний хлопчисько Том Сойер

Твiр по творi Марка Твена Пригоди Тома Сойера. Загальновiдомо, що теперiшнє iм'я американського письменника Марка Твена — Семюель Ленгхорн Клеменс. Марко Твен був популярним ще при життi, який- небудь фабрикант у його честь навiть ваксу випустив з його iм'ям, а газети його називали другою знаменитiстю Америки. Слухиа про мою смерть перебiльшенi такi телеграми одержали газетярi вiд автора, на який надрукували некролог (повiдомлення про смертi). Звичайно, це був сам Марко Твен — неперевершений гуморист у свiй час. Вiн i справдi ледь не загинув — потрапив в автокатастрофу, але вижив
Вiн живий i дотепер! Мiльйони дiтей читають його добутку й смiються, угадуючи в тiм або iншому героï себе, а дорослi просто вертаються у власне дитинство. Таке чудо робить книга Марка Твена Пригоди Тома Сойера (вийшла в 1875 роцi), що автор задумав як пародiю на ввiчливих дiвчинок i ввiчливих хлопчикiв
Продовження iсторiй про Геккельберри Фiну й Тома Сойере письменник напише лише через десять рокiв. I зараз залишаються популярними такi твори Марка Твена, як повiсть Принц i жебрак, повiсть Жанна Д'арк, роман Янки при дворi короля Артура, сатиричний i гумористичне оповiдання
Iсторiя про два хлопчикiв — вигаднику й фантазерi Томовi Сойере i його вiрного друга й зброєносця Гека Фiна — захоплювала не одне поколiння читачiв. Дуже мало виявиться дорослих, якi б не читали Пригоди Тома Сойера. Ця повiсть належить до тих книжкам, якi читають у дитинствi й перечитують у дорослому вiцi, знаходячи гостроти, якi втратилися через дитячу нерозсудливiсть
Ця книга — рiзноманiтн i багатобарвна — умiло написаний добуток i одночасно пародiя на страшнi дитячi книжки. Це оповiдання про людей, якi живуть у провiнцiï, вони зараженi нудьгою, святенництвом, дурними забобонами, але разом з тим — це поема про досить добрих людей У творi Марка Твена (Семюэла Клеменса) Пригоди Тома Сойера мова йде про хлопцях, яких пригнiчує школа й церква, але все-таки таки ïм вдається жити вiльним i щасливим життям
У Тома немає батькiв, але є тiтка, сестра його матерi, що любить його й пiклується про нього. Тiтка Полли завжди переймається, якщо покарає Тома, або якщо не покарає, тому що на неï впливає закон тих часiв: жалуючи дитини, ви губите його. I навiть коли вона карає Тома, Том прощає ïй, знаючи, що тiтка нiколи не робить цього через злiсть або ненависть
Iнодi тiтка змушує Тома працювати у вихiднi, щоб хоч якось покарати його. Але Том вiдкриває для себе один з найважливiших законiв життя — роботу легко можна перетворити в захоплення, якщо просто змiнити до неï своє вiдношення. Фантазiя й винахiдливiсть Тома завжди допомагають улаштувати яскравий спектакль iз кожноï справи, за яке вiн береться. Наприклад, фарбування забору вiн перетворює у вiдпочинок, до того ж одержує за це платня (капiтали всiх хлопцiв, до того ж яблуко вiд тiтки й пряник, що прийшов до нього не зовсiм праведним шляхом). Бути щасливим, оптимiстом, незважаючи на всi життєвi незгоди — це дарунок вiд народження, тому що не можна навчити людини бути щасливим, i Том власноручно створює своє життя, своє щастя, даруючи iншим радiсть пригод
Том i Гек — не безрозсуднi шибеники. Хлопцi допомагають людям i навiть рятують ïх. Якби не невгамовнiсть Тома, Бекки залишилася б у печерi, якби хлопцi не пiшли на цвинтар, Мефа Поттера стратили б за злочин, що вiн не затворiв, якби Гек не покликав рятуйте! удову вбили би.
Том неповторний — як би нам не хотiлося, складно було б повторити його подвиги, але ми бачимо в образах Тома й Гека власнi риси, риси своïх друзiв, спритних невгамовних фантазерiв. Тому що метою письменника було не тiльки розважити хлопцiв i дiвчин, але й нагадати дорослим, якими вони були самi колись, що вiдчували, як розмовляли й у якi дивнi авантюри попадали.
Твору Марка Твена не обтяжують мораллю, що помахує куценьким хвостиком наприкiнцi кожного добутку, тому що, можливо, самi є моральними. I ïхня моральнiсть полягає в тiм, щоб жити вiльно вiд забобонiв i проблем, якi нам нав'язують iншi, весело й просто. I тодi прийде щастя — будь бiльше простим, i до тебе потягнуться люди. Але це лише одна думка з тисяч думок iз цього приводу, тому що кожний з нас знаходить щось своє в цiй книжцi