Короткий виклад Повести про Петра й Февронiю Муромських

Народний обряд черговий етап свого становлення переживав в 1-й
половинi XVI в., що знайшло вiдбиття в створенiй у цей час Повести про
Петра й Февронiю Муромських. Сюжет Повести i численних усних оповiдань
дуже простий: у них говориться про хворобi князя Петра, про те, що
вилiкувати його змогла тiльки селянська дiвчина Февронiя, i про шлюб, що
пiшов потiм, князя й селянки. Не викликає сумнiвiв, що до зустрiчi
iз князем Петром Февронiя була язичницею: молилася вона не в церквi й не
в хатi перед божником, а пiд горiховим кущем, у рощенье. Лiкування князя
Петра було проведено нею в чисто язичеськiй традицiï. Пiзнiше
Февронiя стане дружиною християнина й християнською святий, тобто
безумовно християнкою (момент хрещення, як малозначний з народноï
точки зору, при цьому не пiдкреслять). В Повiстi в алегоричнiй формi
описанi тi основнi предбрачние символи й дiï, сукупнiсть яких
пiзнiше ввiйде до складу народного весiльного обряду: називание
нареченого князем, його приïзд у супроводi бояр (i тисяцкого),
кiнний поïзд, подарунки, лазня. Таким чином, Повiсть про Петра й
Февронiю запам'ятала процес християнiзацiï росiйського селянства,
що здiйснювався на рiвнi сiмейно-шлюбних вiдносин.