Короткий виклад Повести про Петра й Февронiю Муромських

Народний обряд черговий етап свого становлення переживав в 1-й половинi XVI в., що знайшло вiдбиття в створенiй у цей час Повести про Петра й Февронiю Муромських. Сюжет Повести i численних усних оповiдань дуже простий: у них говориться про хворобi князя Петра, про те, що вилiкувати його змогла тiльки селянська дiвчина Февронiя, i про шлюб, що пiшов потiм, князя й селянки. Не викликає сумнiвiв, що до зустрiчi iз князем Петром Февронiя була язичницею: молилася вона не в церквi й не в хатi перед божником, а пiд горiховим кущем, у рощенье. Лiкування князя Петра було проведено нею в чисто язичеськiй традицiï. Пiзнiше Февронiя стане дружиною християнина й християнською святий, тобто безумовно християнкою (момент хрещення, як малозначний з народноï точки зору, при цьому не пiдкреслять). В Повiстi в алегоричнiй формi описанi тi основнi предбрачние символи й дiï, сукупнiсть яких пiзнiше ввiйде до складу народного весiльного обряду: називание нареченого князем, його приïзд у супроводi бояр (i тисяцкого), кiнний поïзд, подарунки, лазня. Таким чином, Повiсть про Петра й Февронiю запам'ятала процес християнiзацiï росiйського селянства, що здiйснювався на рiвнi сiмейно-шлюбних вiдносин.