Герой повести Э. Хемингуэя Старий i море
Реальними прототипами вважаються Фернандо Мануэль Передос (на прiзвиськоГальего), Ан-сельмо Эрнандо, Григорио Фуэнтес, капiтан човна Хемингуэя.
Сам Хемингуэй писав, що вiдбив риси характеру одного знайомого старого
рибалки з Касабланки. Можна сказати, що Сантьяго збiрний образ рибалки з
пiвнiчного узбережжя о. Куба, у районi Кохимара. Разом з тим це спосiб-
символ, у якому сильнi романтичнi й фольклорнi мотиви. С. увiбрав у себе
кращi якостi людськоï душi — доброту, стiйкiсть, мужнiсть.
Його простодушний, природний героïзм ґрунтується на
дивному переплетеннi смиренностi й гордостi, що дозволяє йому
переносити тяготи й не визнавати поразки. С. переможений, але не
покоряється. Вiн родинний героям Дж.Лондона й Ф.Купера, має
рiдку витривалiсть i цiлеспрямованiстю. Iмпульс його дiй —
природне право людини на ïжу, гордiсть природного рибалки. В образi
Сантьяго зберiгаються риси хемингуэевского гравець^-гравця-героя-гравця,
але правила гри здобувають вищий, метафiзичний змiст Критика
обвинувачувала Сантьяго в песимiзмi й фаталiзмi. Висловлювалася думка,
що С. програв, оскiльки зайшов за порiг, покладений людинi, що в образi
С. Хемингуэй засуджує iндивiдуалiзм, щозарвався, несуче тiльки
руйнування (М.Шорер, К.Бурханс). Тим часом С. втiлює тип людини,
що не прагне тiльки взяти в природи, а принявшего своє природне
положення в нiй, у гармонiï ïï вiчного кругообiгу.
Нерозривний зв'язок С. з пiйманоï ïм гiгантською рибою, що вiн
любить. Боротьба з нею й з акулами, що вiднiмають у С. видобуток,- це
нескiнченна суперечка людини iз природою. Сантьяго не ловить рибу, а як
би священнодiє, виконуючи покладений ритуал
У цьому вiн подiбний з героєм Моби Дика Г.Мелвилла. Схожi мотиви
простежуються у В.Астафьева (Цар-риба, 1976). У.Фолкнер писав, що до С.
героï Хемингуэя самi творили себе iз глини такими сильними, якими
вони могли бути, але тут Хемингуэй знайшов Творця, що створив С., бiльшу
рибу, акул, якi повиннi були зжерти цю рибу, i Бог любить ïх усiх.
(К.Бейкер розглядав повiсть Хемингуэя як бiблiйну притчу,
спiввiдносячись образ С. з особистiстю Iсуса Христа.) В образi С.
важливий мотив учителювання: хлопчик, помiчник С., упевнений, що
Сантьяго здатно навчити усьому на свiтi i головному в життi. Не
випадково Хемингуэй назвав свою повiсть посланням молодому поколiнню (у
телеiнтерв'ю пiсля вручення Нобелiвськоï премiï, який
письменник був визнаний гiдним в 1954 р. за цей добуток).


