Алонiм

АЛОНIМ (rpeu. alios iнший i о пута iм'я) або гетеронiм рiзновид
псевдонiма, пiдписання тв. неавтор. iмям, але чиïмось чужим
справжнiм iмям. Причини використання А. бувають дуже рiзнi. 1-А. засiб
мiстифiкацiï.
2. А. спосiб боротьби проти несприятливих цензурних умов. Так, коли
вiдомому рос. лiт-знавиевi М.Бахтiну совєтська влада
заборонила друкуватися, вiн умовив учнiв поставити своï пiдписи
пiд його монографiями: В.М.Волошинов Марксизм i фiлософiя мови»
(1924), П.М.Медведев Формальний метод у лiтературознавствi»
(1928).
3. А. як свiдчення захвату iн. письменником, або iдейно-худож. близкой!
Так, нiм. романтик Гофман взяв собi iмя Амадей через схиляння перед
генiєм Амадея Моцарта. Чiлiєиь Нефталi Рiкардо Рейес
Басуальто пiд враженням Малостранських оповiдань» чес.
письменника Яна Неруди використав чес. прiзвище i iсп. антропоиiм i
створив А., яким пiдписував тв. впродовж усього життя Пабло Неруда.
Угор, поет Дьюла Iйєш, перебуваючи пiд впливом В.Маяковського,
пiдписав низку раннiх вiршiв прiзвищем рос. поета. Отже, А. може
бути свiдченням мiжнац. лiт. взаємин. Анатолiй Волков