Тема

ТЕМА (грец. thema те, що покладено) категорiя змiсту, пiд якою трад.
розумiють предмет змалювання, коло вiдiбраних письменником i покладених
у основу тв. явиш, життєвий» матерiал, використаний для
постановки фiлос., етич., соц. та iн. проблем у епiч. та драм. тв. Попри
позiрну однозначнiсть дефiнiцiï, погляди вчених на Т. iнодi
суттєво розбiгаються: вiд ототожнення Т. з проблемою чи навiть
iдеєю до заперечення Т. як худож. категорiï. Оптимальним
варiантом залишається розумiння Т. як посередника мiж
«дiйснiстю» та естет, реальнiстю худож. тв. При цьому на
практицi Т. нерозривно повязана з проблемою, бо слугує для
неï матерiальною основою, та iдеєю, яка залежить вiд способу
вирiшення проблеми. Способом розгортання Т. є сюжет. Хоч i бiльш
опосередковано, але Т. також впливає на формальнi рiвнi тв. стиль,
тип архiтектонiки та ком п ози ц iï, ж ан р (шахрайський роман,
мiщанська драма, iст. роман, детектив та iн.). Характерною особливiстю
вел. епiч. та драм. тв. є наявнiсть кiлькох (або багатьох) Т. Iн.
змiсту поняття Т. набуває в лiрицi. З од. боку, суто лiр. тв.
часто звертаються до т.зв. вiчних Т. смертi, кохання, самотностi,
свободи, сенсу життя i т. iн., якi визначають не так предмет змалювання,
як заг. тональнiсть тв. З iн. враховуючи генетичну спорiдненiсть лiрики
з музикою, Т. можна розглядати як один чи кiлька основних ритм.-
синтаксично оформлених мотивiв, роль яких у музицi вiдiграє певна
кiлькiсть тактiв. Олександр Бойченко